Замість тисячі євро — від 10 тисяч гривень. Скільки отримують робітники в українській металургії і чому вони бунтують

У металургії почалася велика битва за зарплати. Як вже писала «Країна», в середині травня робітники «Криворіжсталі» влаштували страйк, вимагаючи окладів в 1 тисячу євро та поліпшення умов праці.

Страйк паралізував роботу підприємства, у результаті керівництво погодилося на підвищення зарплат, правда, не до 1 тисяч євро, а до 14-18 тисяч гривень.

Фонд оплати праці «Криворіжсталі» зросте з травня на 1,1 млрд гривень (до більш ніж 4 млрд). Ще одне підвищення зарплат металургам пообіцяли в жовтні цього року.

«Країна» поцікавилася скільки отримують українські металурги і гірники на інших підприємствах і чи готові вони працювати за такі гроші.

На 5 тисяч більше, ніж у інших

На перший погляд, металурги в Україні живуть порівняно непогано. За даними профспілки металургів і гірників, середня зарплата на підприємствах, які видобувають руду, за станом на березень 2018 року, склала близько 11 тисяч грн., на підприємствах, що виробляють кокс і труби — 10 тисяч грн., на метзаводах — 12,5 тисяч гривень, а тих, які спеціалізуються на чорній металургії — 13,9 тисяч грн. Це більше, ніж в цілому по промисловості (9,3 тисячі грн.) і набагато випереджає середні зарплати по країні (8,4 тисячі грн.)

Зарплати повністю «білі», плюс на більшості підприємств є соціальний пакет (страховка, премії, матеріальна допомога, 13 зарплата та інше). Крім того, оклади постійно зростають. Приміром, з початку цього року зарплати по галузі збільшилися на 22%, а в чорній металургії — на 28%.

Скажімо, на «Дніпровському меткомбінаті» робітникам і лінійним керівникам з 1 квітня підвищили ставки на 25%, а представників дефіцитних професій (горнового доменної печі, машиніст конвеєра, машиніст крана, формувальник та ін) — на 30%.

«Зарплати персоналу середньої ланки при цьому збільшили лише на 15%, а управлінцям і зовсім не переглядали», — повідомили на підприємстві.

Представник профспілки Ватутінського комбінату вогнетривів (Черкаська обл.) Тетяна Терещенко розповіла «Країні», що у них в минулому році зарплати зросли на 20-22%, а на цей рік заплановано поквартальне збільшення на 17-18%. Середня зарплата по підприємству становить 10-11 тисяч грн., але найбільш дефіцитні фахівці, зокрема, такі комбінати, отримують більше — до 14 тисяч. У «не стратегічного» персоналу оклади набагато скромніше і не дотягують до середніх по підприємству, наприклад, слюсарям платять всього 5-6 тисяч грн.

На «Запоріжвогнетрив» (входить в «Метінвест»), за словами представника підприємства Дмитра Меркулова, в квітні зарплати виросли в середньому на 16%, але деяким фахівцям (електриків, слюсарів) їх підняли на 35%. У підсумку середня зарплата по підприємству становить 14 тисяч гривень.

«Метінвест» шукає на Криворізький ремонтно-механічний завод токаря 5 розряду на 12,3 тисяч, а фрезерувальника — на 12,1 тисяч грн. Электрогазосварщику готові платити 16,3 тисяч, механіку ділянки — 18 тисяч грн.

На «Запоріжсталі» пристрій завантажувач термічних печей обіцяють 10 тисяч, різьбяреві холодного металу — 9 тисяч гривень. На «Азовсталі» (Маріуполь) газівник доменної печі може влаштуватися на 12 тисяч, а майстер — на 20,1 тисячу гривень.

«Як тільки на ключових підприємствах галузі підвищуються зарплати — їх змушені переглядати і всі інші. Інакше люди починають обурюватися, а багато і зовсім звільняються, йдуть туди, де більше платять», — пояснив «Країні» Дмитро Меркулов.

Так, на «Криворіжсталі» однією з причин страйку стало підвищення окладів на інших підприємствах ГМК регіону на 15-20% з початку цього року. Тому зарплати в галузі будуть і далі рости. До кінця цього року вони збільшаться ще, як мінімум, на 10-15%.

Поїдуть в Польщу або будуть шантажувати роботодавців

Втім, робітники все одно незадоволені і вважають, що їх недооцінюють. «Людей обурюють умови — багато підприємства не вкладають у модернізацію, а працювати на застарілому обладнанні часто просто небезпечно», — говорить Меркулов. Крім того, люди скаржаться на постійно зростаючу навантаження. Приміром, тієї ж «Криворіжсталі» в останні роки пройшли масові скорочення персоналу, а обов’язки звільнених робітників переклали на тих, хто залишився.

Металурги хочуть за таку «особливу» роботу і отримувати по-особливому. Зараз орієнтир для них — близько 30 тисяч гривень в місяць.

З одного боку в тому, що вони заслуговують таких грошей, робочих переконують профспілкові лідери. Їх головний аргумент — чималий прибуток роботодавців, які продають продукцію за кордон. Причому світові ціни на сталь в останній рік тримаються на дуже високому рівні.

«Підприємство відправляє левову частку продукції на експорт, продає її за валюту, а зарплати платить в гривні, яка постійно знецінюється», — пояснив «Країні» голова профспілки металургів і гірників Сергій Комишев, коментуючи конфлікт на «Криворіжсталі».

З іншого — з’являються цікаві пропозиції від європейських компаній. За даними аналітика rabota.ua Тетяни Пашкиной, в середньому робітникам за кордоном пропонують порядку тієї ж тисячі євро. Хоча є зарплати і більше. Наприклад, на завод в Щецині (Польща) з виробництва металоконструкцій можна влаштуватися на 40 тисяч гривень. Правда, доведеться працювати по 10-12 годин, — попереджає роботодавець. Для таких умов — це далеко не найбільша зарплата. Тим більше, що в польському Гзк робітники отримують більше — до 2 тисяч євро, а в Німеччині на металургійних підприємствах платять не менше 3 тисяч євро.

Але багато українців спокушаються і на такі зарплати. «Дефіцит робочих дуже великий, люди масово їдуть в Польщу та Чехію. Особливо активно виїжджає молодь», — розповіла «Країні» Тетяна Терещенко.

Ті, хто не поїхав, мають намір домагатися максимальних поступок від роботодавців. Цілком можливо, що їм це вдасться. Адже по мірі наближення виборів, дістати лояльний електорат напевно захочуть багато політики. А так як на металургійних підприємствах трудяться тисячні трудові колективи, експерти прогнозують: майбутні кандидати стануть навперебій захищати їх інтереси.

«Хотілося б вірити, що та ж ситуація з «Криворіжсталлю» стане початком зародження профспілкового руху в Україні. Хоча цілком можливо, що профспілки просто використовують в політичних цілях, змушуючи їх ініціювати акції протесту на підприємствах на замовлення», — резюмував економіст Олексій Кущ.

Економіст Андрій Блінов пише у себе в ФБ, що вимоги про підвищення зарплат обгрунтовані і чисто економічними причинами.

«Ключових причини, на мій погляд, три: (1) активна еміграція українців за кордон, яка вже докотилася і до металургійного поясу країни; (2) курс уряду на постійне підвищення мінімальної заробітної плати; (3) розуміння, що зараз ринки перебувають у непоганому стані і адміністрації багатьох заводів можуть знайти можливості йти назустріч деяким групам працівників.
Втім, це також загострює ризики того, що менеджмент підприємств буде активізувати скорочення персоналу — в Україні на тонну виплавленої сталі припадає в півтора-два рази більше робітників», — пише Млинців.

«>

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top