новини корупції

Юркевич Анатолій: розплата за боргами для кредитного шахрая з «Мілкіленд» ЧАСТИНА 2

Юркевич Анатолій: розплата за боргами для кредитного шахрая з «Мілкіленд» ЧАСТИНА 2

30.08.2018

ПРОДОВЖЕННЯ. ПОЧАТОК: Анатолій Юркевич: розплата за боргами для кредитного шахрая з «Мілкіленд» ЧАСТИНА 1

Анатолій Юркевич

Повернімося до початку «нульових», коли Тетяна Козаченко займалася зовсім не люстрацією і захистом опозиціонерів, а фактично юридичним рейдерством і шахрайством на користь компаній Анатолія Юркевича. Мова йде про справжню схемою, за якою Юркевич отримав у своє повне розпорядження «за борги» відразу кілька молокозаводів. Сталося це у грудні 2004 року: в Києві ще шумів перший Майдан, куди Юркевич відправив «підтримати вибір народу» ряд своїх співробітників, але Тетяни Козаченко серед них не було, тоді вона перебувала у Хмельницькому, де була арбітражним керуючим доведеного до розорення холдинг ВАТ «Хмельницкмолпрома». Юркевичи поклали на нього око відразу після того, як у 1997-му купили молокозавод в Кам’янець-Подільському. Вже в 1999-му році вони контролювали холдинг і почали розоряти його своїми схемами з участю компанії «БКС-Експорт» та інших фірм Юркевича, з-за яких «Хмельницкмолпром» працював собі у збиток, накопичуючи борги.

І ось 22 грудня 2004 року Козаченко переписала на належні Юркевичам фірми «Молочний світ» (ЄДРПОУ 32769291) і «Прометей» сім молокозаводів холдингу. Серед них: Волочийский сыродельнический завод (селище Волочиськ Хмельницької області), Ізяславський маслозавод, Славутський маслопереробний комбінат і Теофіпольський сыродельческий завод.

 

Дані виписки журналісти зробили з архівів старих господарських справ, за якими ці операції безуспішно намагалися оскаржити в 2007 році. До речі, а чи випадково, що саме в тому ж 2007 році Тетяна Козаченко обзавелася власною фірмою «Капітал» і приховала свою багаторічну зв’язок з бізнесом Юркевичей? Напевно, немає. Але це ще не всі подробиці тієї грудневої афери! Виявляється, що навіть при сильно заниженою оціночною вартістю цих підприємств на суму понад 20 мільйонів гривень (4 мільйони доларів за тодішнім курсом), Юркевич заплатив за них всього… 304 тисячі гривень. Решту він заплатив якимись «цінними паперами», цінність яких сумнівна – це були неназвані векселя.

Журналісти копали глибше, і знайшли ще одну цікаву угоду за квітень 2006 року, коли багатостраждальний «Хмельницкмолпром», так і перебував у стані перманентної санації, був змушений придбати векселі «Укрпрофбанку» на суму 18,2 мільйона гривень, перерахувавши гроші за них ТОВ «МалКА-Транс» (ЄДРПОУ 25568003), належить мамі і синові Юркевичам. Цікаво те, що цей «Український професійний банк» з 1999 року належав все тим же Юркевичам! Тобто вони, використовуючи корупційну (якщо не сказати кримінальну) схему, за допомогою векселів свого банку, вивели з «Хмельницкмолпрома» 18 мільйонів гривень. Тепер зрозуміло, чому це підприємство було доведено ними до вічного банкрутства! Зрозуміло так само, як саме сім’я Юркевичей сколочувала свій багатомільйонний бізнес.

Цікаво, що в 2014 році ТОВ «МалКА-Транс», яке контролює Конотопський молокозавод, засвітилося в черговому гучному скандалі, заборгувавши селянам 4,5 мільйона гривень за поставлене молоко. Причому, в кращих традиціях сім’ї Юркевичей, повертати борги підприємство і не збиралося. А в 2015 році, залишивши з носом своїх вкладників і власників своїх векселів, лопнув і «Укрпрофбанк».

Куди поплив «Магеллан»?

Більшість українців про «Укрпрофбанк» і не чули, або ж просто не помічали його вивіски та рекламу, віддаючи перевагу банкам побільше. І все ж на початок 2014 року в «УПБ» було близько 6,5 тисяч вкладників, що розмістили в ньому депозити на суму понад 200 тисяч гривень. Помножимо, підрахуємо, отримаємо 1,3 мільярда гривень, і це тільки по великим депозитами! Плюс ще 120 мільйонів рефінансування, надані Нацбанком в 2014 році, коли «УПБ» вже почав процедуру самоліквідації і розкрадання коштів. З матеріалів кримінального провадження №42015100000000795, відкритого СБУ (але так і не доведеного до кінця), в березні 2014 року «УПБ» почав щедро роздавати кредити підставним фірмам (ТОВ «Розвиток-2012» і ТОВ «ФК Аурум Фінанс») та підставним особам з числа працівників банку. Так з банку вивели 2,42 мільярда гривень (за даними СБУ), а в результаті шахрайства Нацбанк не отримав назад свої 120 мільйонів рефінансування. Коли ж «УПБ» визнали проблемним і вирішили призначити в ньому тимчасову адміністрацію, то люди Юркевича почали спішно виносити з нього навіть офісні меблі!

Природно, що держава спробувало повернути своє, хоча б частково. Було порушено ще одну справу №12015100000000490, тепер вже МВС. У відповідь Анатолій Юркевич почав стверджувати, що не має до «УПБ» ніякого відношення. Формально це було так, адже до того часу він вже позбувся акцій банку, так раніше вони були заховані в надра його офшорів. Однак, за даними SKELET-info, були договори між «УПБ» і Нацбанком, за яким компанія «Мілкіленд-Україна» виступала поручителем банку, і від цього було вже не відкрутитися. І все ж Нацбанку довелося доводити свою правоту через суд. Юркевич парирував зустрічними позовами, намагаючись не допустити арешту майна своїх компаній, до яких і без того вже висунули свої претензії численні кредитори.

Положення «молочного короля» погіршувався з кожному вдень, його стан здулося на порядок (з 390 до 40 мільйонів доларів), акції його фірм вже навряд чи можна було назвати цінними паперами: у Польщі їх вартість впала з 50 до 1,2 злотих! Розмір кредитних боргів Юркевича в 14 разів перевищує вартість його власних активів. Той же холдинг «Мілкіленд» повинен українським, європейським і російським кредиторам 149,37 мільйонів євро (зокрема, «UniCredit Bank Austria AG» і російському «Райффайзен Банк»). Ще він повинен «Укрексімбанку», банків «Форум» і «ВТБ», двом польським і одному французькому банку. Все, що зараз робить Юркевич – це намагається домовитися про реструктуризацію боргів, подає зустрічні позови або відводить майно з застави шахрайськими способами. У травні 2017-го суд заборонив Анатолію Юркевичу залишати межі України за позовом ТОВ «Компанія Фортуна», якій «Мілкіленд» заборгував 65 мільйонів гривень. Через місяць в офіс АТ «Банкомсвязі» нагрянуло СБУ, і Юркевичу довелося знову звертатися до послуг Тетяни Козаченко.

Найбільшим головним болем Юркевича залишається київський ТРЦ «Магеллан», за який він відчайдушно боровся, вдаючись навіть до прямого шахрайства. Мережа власних супермаркетів і торгових центрів Юркевичи заснували ще в 1999-м. Безпосередньо магазинами володіють компанія «Край Проперті» (ЄДРПОУ 24365189), «Край-3» (ЄДРПОУ 32043092) та інші, які записані на офшорну «KRAI CORPORATION». І ось в 2011 році українська філія російського «Сбербанку» відкрив компанії «Край Проперті» кредитні лінії №119-В/11/55/КЛ і №120//11/55/КЛ на суму 56,2 мільйона доларів. В якості застави «Край Проперті» оформила належить їй київський ТРЦ «Магеллан», а вищезгадана фірма «Прометей» стала поручителем «Край Проперті», заклавши належать їй (після дерибану 2004 року) Славутський маслоробний комбінат і Волочиський сироробний завод. Так, ті, що він отримав практично задарма!

Неважко здогадатися, що ці 56 мільйонів доларів, так само як і 149 мільйонів євро, та інші боргові зобов’язання, якраз і становили основу стану Анатолія Юркевича в огрядні для нього 2011-2013 р. р. Але потім прийшла пора платити по боргах. До кінця 2016 року борг Юркевича перед «Ощадбанком» склав вже близько 65 мільйонів доларів (зараз вже 68), і він вже погодився, було, віддати банку ТРЦ «Магеллан», як раптом «передумала». Юркевич пішов на хитрість: затягнув передачу «Магеллана», а сам тим часом вивів його із застави. Для цього він використовував юридичну комбінацію, в якій, можливо, не обійшлося без допомоги тієї ж Тетяни Козаченко. А саме: раптом виявилося, що право на «Магеллан» пред’явила офшорна фірма «Lanex Inc», чиїм спадкоємцем з 2015 року є офшорна ж «Artprogroup Ltd». Цікаво, що формальним власником «Lanex Inc» був Євген Балушко – на якого також був оформлений і «Укрпрофбанк»! Схоже, що він є особистим Фунтом сім’ї Юркевичей! Так ось, за позовом «Artprogroup Ltd» швиденько організували суд виніс потрібне рішення, після чого державний реєстратор Маломихайловского сільради (!) Покровського району Дніпропетровської області переписав «Магеллан» на нового власника.

І знову почалися судові тяжби, в ході яких «Ощадбанк» доводив незаконність відведення ТРЦ із застави. Зрештою, у травні 2018 року Верховний Суд України постановив, що «Ощадбанк» має законне право забрати ТРЦ за борги (хоча його ринкова вартість не покриває і половини боргу). Але до цього моменту Юркевич уже розіграв «патріотичну карту»: заявив у ЗМІ, що «банк держави-агресора» здійснює рейдерське захоплення майна українського виробника прямо в центрі Києва, звернувся за підтримкою до націонал-патріотам і правим радикалам. Тільки дивом вдалося уникнути побоїща, хоча незрозумілі переміщення невпізнаних «титушек» на території ТРЦ були: вони називалися представниками «Ощадбанку», хоча залишалося незрозумілим, навіщо вони влаштували цей «наліт» вже після офіційного рішення Верховного суду? У підсумку робота ТРЦ була частково паралізована.

За цією гучною епопеєю з незліченними боргами Юркевичей за кредитами і платежами, ніхто не помітив, як їх початкова фірма АТ «Банкомзв’язок» жваво «рубає капусту» на тендерних угодах. При цьому її головним замовником є розташована в Києві військова частина №2428, що відноситься до Держприкордонслужбі. Виходячи з публічних даних, ця частина займається всіляких електронним обладнанням для охорони кордонів та прикордонних пунктів. Так от, ще в 2013-2014 році АТ «Банкомзв’язок» виграла у неї кілька тендерів на поставку інженерно-технічних комплексів і обладнання для контролю транспорту, та фізичних осіб – на загальну суму понад 300 мільйонів гривень. За період 2017-2018 «Банковсвязь» виграла ще десять тендерів на суму 570 159 757 гривень, що становило 90% всіх контрактів.

Все це було б здорово, якщо б «Банкомзв’язок» не належала багамскому офшору «Ditel inc», а її головний власник не заборгував банкам Європи і Росії десятки мільйонів доларів. Адже з подібними підрядниками не до лиця зв’язуватися Держприкордонслужбі, особливо коли мова стосується спеціального обладнання прикордонного контролю.

Сергій Варіс, для SKELET-info

Юркевич Анатолій: розплата за боргами для кредитного шахрая з «Мілкіленд» ЧАСТИНА 2 оновлено: Серпень 30, 2018 автором: creator
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top