новини корупції

Яким має бути освіта в Україні?

Якщо початкова школа, де вчать писати, читати і рахувати, ще актуальна – до того ж, соціалізує дітей, – то старша школа, особливо вища, стрімко застаріває. Але шляхи вирішення є.

Я спостерігаю, що в Києві цей виклик в першу чергу прийняло не держава, а приватні освітні проекти. І під такими слід розуміти не дорогі елітарні школи, як багато хто думає, а ініціативи батьків-ентузіастів. Вони хочуть побудувати школу на абсолютно іншому принципі навчання, де в основі – не дисципліна і знаниевый підхід, а свобода розвитку особистості. Це коли вчать не знанням, а вчать вчитися. Сучасній людині, особливо покоління, яке зараз отримує шкільну освіту, доведеться вчитися все життя. Все буде часто змінюватися, а тому потрібно буде постійно переучуватися – заново освоювати нові знання, які будуть приходити в величезному обсязі. Це актуально навіть для покоління, яке ще застало радянську шкільну систему (яка, до речі, мало чим відрізнялася від світової). Ці приватні освітні проекти намагаються не зв’язуватися з районними адміністраціями – працюють як громадські організації, а діти вважаються хоумскулерами, тобто вчаться в екстернаті. Тобто здають тести в школі, у якої є ліцензія: подібне відбувається у багатьох сферах. Подивіться на «Монобанк»: він домовився з реальним банком, а існує віртуально.

Що стосується ролі держави, то чим менше воно буде втручатися – тим краще буде розвиватися. Як в економіці. Чим менше держава буде втручатися в систему освіти – тим більше повноважень віддасть приватним проектам. Державі варто залишити одну функцію – тестування. Ця система повинна бути максимально безособової і анонімною. І, звичайно, постійно розвиватися: тести теж бувають різної якості. У людини повинна бути можливість самому замовляти тести: пройти і отримати певний сертифікат. Освіта потрібно перетворити в якісну послугу.

Безумовно, це не повинно бути одномоментно. Якась частина державних освітніх проектів залишиться – багато людей просто не зможуть дозволити собі приватна освіта як послугу. Але до приватного освітою варто прагнути: як влада повинна починатися на місцях, а не зверху, так і освіта повинна починатися з батьків – як замовників послуг, так і тих, хто вирішили займатися цією проблемою. Є багато прикладів, коли батьки, які спочатку були незадоволені, що із-за застарілої шкільної системи їх діти не можуть отримати нормальну освіту, перетворювали вирішення цієї проблеми у справу свого життя.

У мене є і свій особистий шлях у такі навчальні заклади: коли-то з допомогою рекомендацій безлічі батьків в Facebook, я вибрав проект, куди перевів свого сина непоганий державної гімназії. Деякі батьки, отримавши досвід дистанційного навчання, вирішують перетворити це у справу життя, зрозумівши, що у них є унікальний досвід, який можна продавати іншим. Інші зупиняються на тому, що самі утворюють своїх дітей, оскільки це економія часу.

Але в домашньому освіті є серйозний недолік: відсутній колектив, а значить немає і соціалізації. Адже школа – це не тільки придбання знань, навичок і умінь, це ще й спілкування в колективі. Людина – істота соціальне, для успіху йому це необхідно.

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top