Головні новини

Як Україну топлять в боргах

Розміщення державних облігацій України на 2 млрд дол. під 9-9,75% річних, проведений 25 жовтня, суперечить цілям офіційно затвердженої урядової стратегії щодо зниження боргового навантаження на економіку і держбюджет.

Це також йде в розріз з обіцянками прем’єра Володимира Гройсмана витягнути країну з боргової ями і полегшити становище українців, яким доведеться зі своєї кишені повертати ці борги, які брали не вони.

Гірше Африки

Порівняння України з відсталими африканськими країнами після декількох років успішних «реформ» вже нікого не шокують. За даними з відкритих джерел, в поточному році українські папери виявилися найдорожчими на фінансовому ринку. Дешевше всіх вдалося зайняти Польщі: вона продала інвесторам свої облігації на 1 млрд євро під 1,125% річних. Повернути борг належить через 8 років.

Російська Федерація змогла зайняти 1,5 млрд дол. на 11 років під 4,625%, Туреччина – 2 млрд дол. під 6,125%, Аргентина – 1 млрд під 6,625%, Домінікана – 1,3 млрд дол. під 6%, Еквадор – 3 млрд дол. під 7,875% (всі випуски облігацій з терміном обігу 10 років). Африканська республіка Гана посіла 1 млрд дол. на 31 рік під 8,627%.

Процентна ставка в даному випадку – це оцінка кредиторами стану економіки країни-позичальника і її платоспроможності. Все просто: чим сильніше економіка, тим вище платоспроможність. А значить, більше шансів у інвесторів повернути гроші, які вони дають в борг. І тим нижче процентна ставка за позикою. Оскільки відсотки – плата кредиторам за їх ризик.

Виходить, що в очах закордонних банкірів, які приймають рішення щодо купівлі тих чи інших цінних паперів, що Україна набагато більш проблемний і ризикований позичальник, ніж Еквадор і навіть Домінікана з Ганою. Також очевидно, що інвесторів не вразила новина про нову кредитну програму для України на 3,9 млрд дол. від Міжнародного валютного фонду, про яку стало відомо 9 жовтня.

Ст. Гройсман раніше пояснював, що новий кредит МВФ допоможе отримати інші зовнішні позики на більш вигідних умовах. Однак підсумки нинішнього розміщення, проведеного Мінфіном України, показують, що кредиторам відома приказка «обіцяти – не значить одружуватися». Або якісь її аналоги в англомовному варіанті. Адже, по-перше, нова програма ще не затверджена радою директорів МВФ. Це буде зроблено тільки після підвищення українцям тарифів на опалення – слідом за ціною газу.

А по-друге, раніше неодноразово траплялися прецеденти, коли передбачені в програмі кредитні транші не виділялися з-за невиконання офіційним Києвом умов МВФ. Тобто у випадку з Україною навіть наявність чинної програми тепер не розглядається західними фінансистами як якийсь «якір», що гарантує ненастання дефолту.

Для порівняння: у вересні 2017 р. уряду Ст. Гройсмана вдалося зайняти 2 млрд дол. шляхом випуску облігацій під 7,375% на 15 років. Зараз же 1,25 млрд дол. взято на 10 років під 9%, а 750 млн дол. на 5 років під «космічні» 9,75%. Тобто якщо роком раніше нинішні українські власті теж займали недешево, то зараз сказати, що вони взяли дорогі гроші – це значить нічого не сказати.

Варто відзначити, що і позики на внутрішньому ринку капіталу останнім часом істотно подорожчали. Так, 8 жовтня Мінфін зайняв 2,772 млрд грн. в еквіваленті шляхом розміщення доларових облігацій під 7% – хоча раніше відмовлявся продавати їх дорожче, ніж під 5,95%. Далі 10 жовтня валютні облігації внутрішньої держпозики розміщувалися вже під 7,5%. Але і це набагато менше, ніж зараз запропонували закордонні інвестори.

Помилка ціною в 400 млн дол

Звичайно, у Ст. Гройсмана та голови Мінфіну з приставкою «в. о.» Оксани Маркарової була можливість відмовитися від розміщення цінних паперів на таких божевільних умовах. Адже вони чудово розуміють наслідки. Адже не далі як 22 серпня Ст. Гройсман заявляв на засіданні Кабінету міністрів, що підвищити пенсії і зарплати в країні влади не можуть із-за великих витрат держбюджету по обслуговуванню зовнішнього боргу.

«З 2005 по 2013 рік всіх українців завели в абсолютну залежність перед зовнішніми і внутрішніми кредиторами у вигляді державного боргу, який є надзвичайно важким тягарем для національної економіки, а найголовніше – для кожного громадянина. І саме цей борг стримує нас у тому, щоб швидко підвищувати соціальні стандарти, краще забезпечувати потреби українських громадян, зміцнювати обороноздатність і робити багато інших речей», – дослівно сказав прем’єр.

Знову ж таки, можна було б зрозуміти логіку уряду Ст. Гройсмана, якщо б воно раніше взятий позику з більш високою ставкою зараз замістило новим – але під менший відсоток. Це зменшило б витрати держбюджету на обслуговування держборгу, як і задекларовано в стратегії управління держборгом України, прийнятій на засіданні Кабміну 22 серпня.

Однак у 2015 р. тодішнього уряду Арсенія Яценюка вдалося домовитися про відстрочку виплат зовнішнього боргу шляхом перевипуску облігацій на 15,6 млрд дол. під 7,75%. А попередні зобов’язання, що потрапили під реструктуризацію, взагалі бралися під 7,22%. Виходить. що насправді Кабмін Ст. Гройсмана ще більше збільшив бюджетні витрати за держборгом – тобто зробив саме те, за що так нещадно таврував попередню владу.

Член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран в коментарі Мінпрому зазначив, що середня ставка за облігаціями з рівнем суверенного рейтингу, відповідає українському, на ринку США за останній місяць зросла з 9,05% до 10,41%.

«Оскільки ми розміщувалися за правилом 144А, тобто розміщення відбувалося на ринку США серед кваліфікованих інвесторів, то 9,75% по 10-річним бондам – більш ніж успішна ставка, нижче середнього по ринку», – пояснив експерт.

Він висловив думку, що у Мінфіну України не було можливості відмовитися від розміщення цієї облігаційної позики в даний момент – у розрахунку на подальше зниження процентної ставки. «Цей ресурс нічим було замінити, і, швидше за все, якби Мінфін не взяв ці 2 млрд дол. (у борг), то потім скуповував би його на міжбанківському валютному ринку в Україні, що значно посилило б тиск на курс гривні», – підкреслив Ст. Шапран.

У свою чергу, київський економіст Віктор Скаршевський зазначає, що підсумки розміщення облігаційної позики виявилися гіршими, ніж очікувалося. Експерт прогнозував, що без нової кредитної угоди з МВФ ставки по новому випуску українських цінних паперів складуть 8-9%, а при наявності угоди – 7,5-8,5%. «А за фактом вийшло набагато гірше», – підкреслив він.

Ст. Скаршевський нагадав, що відповідно до бюджетного розпису Мінфін повинен був вийти на борговий ринок і зайняти 2 млрд дол. ще в I кв. 2018 р. «Тоді вартість боргу для країн, що розвиваються, в т. ч. для України, була на рівні 7-7,5%. Але тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк проігнорував цю можливість, і українські платники податків, збільшення ставок, переплатять за цим боргом 350-400 млн дол.», – резюмував експерт.

Мінпром

«>

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top