новини корупції

Як Путін попрацював у Криму вершником апокаллипсиса

Кожен раз російський лідер приїжджає на півострів, щоб дати сигнал: «Крымнаш — змиріться». Але в цей раз послання змінилося.

Цього разу Путін відвідав дитячий табір «Артек» для того, щоб відкрити новий сезон імені Саманти Сміт — американської школярки, яка відпочивала в «Артеку» в 1983 році. Причому тут американська школярка, запитаєте ви. Дуже навіть причому.

Саманта Сміт була розкручена радянською пропагандою, як дитина, який спробував зупинити війну. На початку 80-х, коли Радянська держава семимильними кроками рухалося до краху, світ цікавило тільки одне питання: «чи Встигнуть Кремлівські старці перед падінням Імперії зла натиснути на червону кнопку?» Тоді СРСР також перебував під санкціями, також нарощував військову міць. Прихід до влади КГБ-іста Андропова розцінювався західними аналітиками як загроза. Тоді-то і з’явилася американська дівчинка Саманта Сміт зі своїм наївним листом радянському лідеру.

За офіційною версією, десятирічна школярка з штату Мен написала «містеру Андропову» і попросила внести ясність: «Ви збираєтеся проголосувати за початок війни чи ні? Якщо Ви проти війни, скажіть, будь ласка, як Ви збираєтеся допомогти запобігти війну?». Андропов відповів особисто, розповівши, що Радянський союз послідовно бореться за мир, що ще недавно Америка і СРСР разом боролися з фашизмом і запросив маленьку американку відпочити в «Артеку», щоб переконається в тому, що жителі Країни рад — прекрасні і миролюбивейшие люди на Землі. Влітку 1983 року Саманта приїхала в СРСР. Пізніше вийшла її книжка, де вона писала: «Вони такі ж, як ми». А в 1985 році, коли Саманта поверталася з Великобританії з чергового телешоу про «хороших російських», її приватний літак зазнав аварії. Саманта Сміт загинула. Багато тоді бачили в її смерті руку КДБ. Мовляв, скористалися дівчинкою та її родиною в пропагандистських цілях, а потім одним махом прибрали свідка і створили стовідсоткову сакральну жертву. Саманта Сміт потрібна була Радянському Союзу для того, щоб спонукати західних обивателів на масові протести на зразок антивоєнних маніфестацій часів В’єтнамської війни.

Випадково чи дівчинка, що стала символом інформаційної кампанії щодо гуманізації Радянського Союзу, була обрана на роль символу «Артеку» в цьому році? — Звичайно ж ні. Путін шле сигнали, використовуючи за старою людожерською традиції дітей для того, щоб додати Імперії зла людські риси. Ретельно підібрані російськими політтехнологами впізнавані символи повинні вказувати на гостре бажання запустити «переразрядку» російсько-американських відносин і припинити «Холодну війну».

Примітна перепалка Путіна з Аксьоновим, що мала місце під час відвідин Путіним «Артеку». Спочатку Аксьонов повинен був стати таким собі Путіним-лайт. Його основним завданням було боротися за ідеали «російської весни» і мочити в сортирах всякого незгодного з «поверненням у рідну гавань». У підсумку, з сортирами у нього все вийшло. Крим перетворився в клоаку, а виділяються з російського бюджету кошти були благополучно спущені в унітаз.

У минулому вересні, коли Путін разом з Медведєвим оглядали сходи Мітрідата в Керчі, рухнувшую прямо під час вистави, Путін попросив Аксьонова призвести історичну пам’ятку в порядок. І ось через десять місяців в Артеку під прицілами телекамер російський лідер поцікавився у кримського ватажка: «А що там зі сходами, відреставрували?» Аксьонов відповів, що поки збирається проектна документація. На це Путін здивовано зауважив: «В минулому році прийняли рішення, і цілий рік розробляється проекто-кошторисної документації». Далі наведемо цитату з російських ЗМІ: «Діти дружно повернули голови в бік Аксьонова. Здавалося, що утих дощ ось-ось вибухне грозою».

Вам не здається, що доля Аксьонова-Гобліна вже вирішена? Саме на нього звернуть невиконання путінського обіцянки перетворити окупований Крим «вітрину» русского мира». Перша сакральна жертва вже намітилася. Аксьонов — одіозна фігура, пожертвувати їм — тільки порадувати кримчан. Але не варто забувати, що він свідок того, що ніякого «референдуму навесні 2014 року в Криму не було. Аксьонов — подільник Путіна, учасник захоплення, окупації і подальшого розграбування українського півострова.

На хитке становище Аксьонова вказує і інша сцена, мала місце за кілька хвилин розмови про сходах Мітрідата. Коли одна з дівчаток, що відпочивають у таборі, розповіла Путіну, що займається в медіагрупі, він тут же запропонував: «Тут багато журналістів, ніж вони можуть тобі допомогти?» Дівчинка захотіла навчитися писати репортажі, і російський лідер тут же почав міркувати про стандарти «пристойною журналістики». «За якими критеріями оцінювати події, от мені здається це дуже важливо. Може бути, це саме головне, правда? — сказав Путін, звертаючись не тільки до дівчинки, але і до усієї пишучої братії. — Робити так, щоб було не так прикро тим, стосовно кого вони роблять і пишуть свої репортажі. Так?»

Отже, про Аксенове Путін згадав одразу після того, як розповів про журналістику. Репортажі типу «або добре, або нічого» — це некрологи. Прекрасний натяк! Після цього фраза Путіна: «Глава Криму тут ні при чому», а також обіцянку «допомогти» місцевим чиновникам, якщо вони самі не справляються — сприймається зовсім в іншому контексті. Де «Артек», а де гора Мітрідат? Тема нездатності кримських колаборантів керувати півостровом, вкинута в публічний простір, буде мати продовження. Можете не сумніватися.

І останній епізод — це «Масандра». «У Масандрі ви що там робите? На винзавод ходите?» — запитав Путін у дітей. Вони відповіли ствердно. А далі була ще одна показова порка. Тепер уже директора МДЦ «Артек» Олексія Каспржака. «Знаєте що, Олексій, хочу сказати. Ми тут майже всі спортсмени. Нам більше подобається смак киселя, соку, кефіру, а мускатний камінь ви вже самі там вживайте», — сказав Путін. «Ні, ми не вживаємо», — відповів Каспржак. «Нюхаєте, чи що, ви?» — був уїдливий фырк Путіна. Було видно, що йому не цікаві спроби директора «Артека» пояснити, що Масандра — це тематичний партнер, що діти вчаться культурі виноробства, доглядають за лозою, збирають виноград, спостерігають, як відбувається процес закладання вина, їздять на лавандові поля. У цьому сигнал. — Який виноград? Яка «Масандра»? Колекційний «Херес» Путін з Берлусконі давно вже випили, а завод «Масандра» виставлений окупантами на продаж. Сказали кисіль — значить кисіль. Пити, їсти, нюхати і дивитися на Першому каналі! Ось і вся культура по-російськи.

А ось безрозсудна хоробрість пана Каспржака не може не дивувати. Ось так просто суперечити самому Путіну, як ніби він якийсь Вован. Мабуть, кримське повітря як-то по-особливому діє на російських чиновників. Каспржак адже не кримський, а самий що ні на є «исконнорусский», багато років пропрацював в Твері. А ось усього за три роки в Криму встиг набратися малоросійського вільнодумства. Щось не те на півострові з російським духом.

Насправді ж, в Криму нічого нового не сталося. Російська імперія у всіх її проявах регулярно використала дітей для пропаганди. Одне вже сьогодні можна стверджувати цілком виразно: якщо російське керівництво вирішило злити Сергія Аксьонова і воскресити міф про Саманті Сміт, ситуація у них дійсно катастрофічна.

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top