новини корупції

Як #Порошенко і Ко оптимізують податки, купуючи сир та сухе молоко на 220 млн грн. Відео

 

Завод «Кузня на Рибальському» придбав близько 3 тисяч тонн сиру, щоб оптимізувати щонайменше 13 мільйонів гривень податків.

Про це йдеться в сюжеті програми «Наші Гроші».

У 2013—2015 роках на рівні з закупівлею виробничих матеріалів для свого промислового виробництва, «Кузня» у таких же промислових масштабах купує сир та сухе молоко.

За даними програми, за ці три роки завод перерахував фірмам «Консалтингова Фірма «Прометей», «Миргородський сироробний комбiнат» та «Рось» (всі три входили до групи компаній Milkiland) загалом понад 220 млн грн за 2,721 тисячі тонн сиру та 215 тонн сухого молока.

Чверть цих закупівель провели в один день — 31 грудня 2014 року. Тоді «Кузня» списала на сир 52 млн грн.

На запит програми завод зазначив, що не може надати інформацію щодо цих закупівель, оскільки не зберіг документацію. Питання про податки «Кузня» проігнорувала.

В групі компаній Milkiland підтвердили продаж сиру «Кузні». Водночас зазначили, що після продажу сир «Кузні» фізично не постачався, а експортувався компаніями Milkiland від імені «Ленінської кузні» за договором комісії.

«Ми через завод „Ленінська Кузня“ експортували товар, ми віддавали їм товар, потім забирали його на комісію, „Мілкіленд-Україна“ відправляла його на експорт», — описує контракт виконавчий директор Анатолій Юркевич.

Метою операції для Milkiland було відшкодування ПДВ, яке заборгувала групі держава, за рахунок «Ленінської кузні».

Загальна схема виглядає наступним чином: коли експортери продають товар за кордон, то держава має компенсувати їм податок на додану вартість.

Ця компенсація нараховується, однак її виплата затримується на невизначений час.

Тоді експортер, якому держава винна компенсацію, «на папері» продає свій товар компанії, яка навпаки, має податкову заборгованість перед бюджетом. І потім від імені цієї компанії проводить експорт.

Компенсацію ПДВ, яку держава має провести цьому «транзитному» експортеру — немає необхідності очікувати.

Оскільки в нього самого існує борг перед бюджетом, «транзитер» просто списує його «взаємозаліком».

«Ми вирішували свої проблеми з компенсацією ПДВ, котрі на той момент були в державі. Вони нам віддавали ПДВ і ми були щасливі», — пояснює Юркевич.

Якщо вигода виробника в описаній схемі очевидна, то користь від оптимізації «транзитному» експортеру — незрозуміла. Купуючи сир — він живими грошима втрачає ту ж суму, на яку «скосив» собі податків.

Юркевич розповідає, що вигода «Кузні» полягала у знижці, яку фірмі робили на товар.

«Грошей від експортера заходило більше, нам перераховувалося трохи менше. На той момент це було 5-10% від суми компенсованого ПДВ. Від 13 млн грн ПДВ, якщо ми говоримо про 10%, — то це 1,3 млн грн. От, відповідно, ми продали їм на 67 млн грн продукції, а від наших клієнтів їм зайшло 68,3 млн. Мільйон і триста тисяч залишилися в них у якості винагороди», — заявив він.

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top