новини корупції

Візовий режим з агресором: варто чи ні?

У медіа-сфері активізувалися розмови про «можливе голосування» у Верховній Раді про введення візового режиму з Росією.

Але оскільки немає впевненості в необхідних 226 голосів для прийняття рішення, інтрига з візовим режимом для Росії може затягнутися на невизначений термін. Втім, це питання буде обов’язково періодично спливати і не зникне з порядку денного, поки йде війна з Росією. Або поки що візовий режим не буде введено.

Чому потрібен візовий режим з Росією? Сьогодні з Росії в Україну безперешкодно потрапляють агенти спецслужб, організатори і виконавці терактів, провокатори, диверсанти тощо. Введення візового режиму, звичайно, не завадить їм добиратися до окупованій частині Донбасу, але створить вже певні труднощі для перетину кордону з Україною.

Взагалі візовий режим утворює ще одну форму захисту та безпеки від країни-агресора. Через додатковий контроль росіяни будуть приїжджати не як до себе додому, а як гості. Причому, не дуже бажані гості. Без образ, так вже склалося, що росіяни є громадянами країни, окупувала частину українських земель і є ворогом України.

Крім того, введення візового режиму з Росією буде дуже символічною подією, вказує на вже вибраний цивілізаційний вибір України, яка порвала кайдани російської імперії і адекватно формує свою суб’єктність на міжнародній арені. Умовно кажучи, Україна і Європа разом, без меж і з вільним пересуванням без віз, а «гопники» нехай живуть за парканом.

Аргумент противників візового режиму з Росією? Ніби Москва симетрично введе візовий режим для українських, і тоді зменшиться обсяг валютної виручки від українських «заробітчан».

Однак, по-перше, далеко не факт, що Росія зробить дзеркальна відповідь — в такому разі здригнуться пропагандистські ідеї «ми ж брати», які ще не до кінця померли і досі агонізують. Тобто з «хунтою» все зрозуміло, але чому ж «старший брат» буде відгороджуватися? А як же «один народ»? По-друге, Кремль зможе використати ситуацію, щоб зобразити Порошенко агресивно неадекватним президентом, який робить тільки гірше власним громадянам і прагне далі сваритися з Росією, а Путін буде «весь у білому», великодушним і гуманним керівником, який не піддався на провокацію української влади.

Якщо все ж Росія у відповідь запровадить візовий режим з Україною, то нічого смертельного з нашими «працівниками» не відбудеться. У кого не зникне бажання працювати там, відкриють для себе візу і далі заробляти. Візи — це не заборона працювати. Просто додатковий бар’єр.

Дзеркальна відповідь Росії вигідний Україні. Можливо, хоч трохи менше українці під час війни будуть їздити до окупантів. І тут навіть не стільки питання моралі, скільки того, що українських громадян там отруюють російською пропагандою і цінностями «російського світу». Не кажучи вже про питання безпеки, коли українців в Росії звинувачують у злочинах, які вони не робили.

Вибачте, але у нас війна, і українці, які мають тісні родинні зв’язки з російськими родичами, повинні поставитися з розумінням і звинувачувати в незручності і дискомфорт, через додаткові візові документи та збори, не українську владу, а Володимира Путіна.

І особливо безглуздою виглядає «страшилка», запущена в інформаційний простір депутатами-противниками візового режиму з Росією, що Україна буде змушена дозволити відкрити додаткові російські консульства, які будуть ворожими центрами шпигунів і диверсантів. Але й без цих російських консульств кремлівська агентура робить свою справу на території України.

Навіщо саме Верховна Рада взялася за візовий режим? На сьогодні ініціація візового режиму виглядає як іміджевий піар-проект однієї політичної сили, яка намагається таким чином заявити про себе як найбільш патріотичну. Хоча питання про введення візового режиму з Росією взагалі не знаходиться в компетенції Верховної Ради, яка може тільки декларативно висловити свою думку з цього приводу.

Оскільки угода про безвізові поїздки громадян України і Росії від 1997 року підписувалася урядами країн, то, відповідно, уряд і має право зупинити або скасувати цю угоду. Постанова Верховної Ради, щоб вона не передбачала, апріорі не може мати маніпуляцій з угодою від 1997 року.

За великим рахунком, абсолютно не важливо, хто ініціював питання візового режиму. Набагато важливіше, політична воля влади для затвердження і реалізації рішення. Одним словом, дозріла нарешті українська влада зробити такий свідомий і рішучий крок на четвертий рік війни. Кабмін, включаючи МЗС, як відповідальний за такий крок орган, поки відмовчується, але після прийняття відповідного рішення парламентом, очевидно, буде змушений взятися за введення візового режиму.

Що стосується відносини суспільства, то Україна зловила хвилю досить сміливих, для кого-то незручних, але в цілому вкрай необхідних рішень. Після санкцій проти російських соцмереж і сервісів, а також заборони георгіївської стрічки, українське суспільство зловила кураж — це найкращий час для прийняття рішення щодо візового режиму з Росією. Тому рада парламентаріям і чиновникам: куйте візовий режим з Росією, поки гаряче.

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top