новини корупції

Валютних позичальників змусять платити по іпотеці

пн, 29/10/2018 — 20:51

Передбачений вихід – банкрутство.

Парламент кардинальним чином змінив розстановку сил між кредиторами та боржниками: депутати дозволили банкрутство фізичних осіб і скасували мораторій на стягнення житла по валютній іпотеці. Правда, мораторій зникне лише в середині 2020 року, а валютним позичальникам запропонують особливі умови реструктуризації боргів. Позичальники, втім, цим пільгам не раді, оскільки майже 95% боржників не платять, а зняття мораторію змусить їх почати повертати кредитні борги, пише в інтернет-виданні FinClub Вікторія Руденко.

Мораторій знімається

Спокійне життя валютних позичальників, яка тривала з 2014 року і дозволяла без наслідків не платити за іпотечними кредитами, незабаром піде в минуле. Депутати 18 жовтня ухвалили у другому читанні Кодекс за процедурами банкрутства, який перебудовує механізм банкрутства і дозволить фізособам легально очиститися від боргів, щоб почати кредитну життя з нуля.

Довгоочікуваною для банкірів, видали до 2009 року величезні суми валютних кредитів на покупку житла, стала норма перехідних положень цього Кодексу про скасування мораторію на стягнення заставної нерухомості валютної іпотеки. Цей мораторій був введений як тимчасовий захід понад чотирьох років тому в розпал неконтрольованої девальвації гривні.

Тоді депутати прописали в законі, що мораторій втратить чинність після прийняття закону про особливості погашення валютної іпотеки. Але прийняти його парламент не зміг, тому у депутатів Руслана Демчака Руслана Сидоровича і Владислава Голуба з’явилася ідея скасувати мораторій з допомогою нового кодексу про банкрутство. При доопрацюванні законопроекту № 8060 до другого читання комітет з питань економічної політики вирішив, що мораторій закінчиться «в момент набрання чинності Кодексу», який запрацює через півроку після оприлюднення.

Проте в процесі голосування депутати відтермінували на рік скасування заборони для банків забирати житло у неплатників за кредитами. «Через один рік з дня набрання чинності цим Кодексом втрачає чинність закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», – зачитав з трибуни Ради голова комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук. Якщо президент Порошенко підпише новий Кодекс до кінця 2018-го, мораторій зникне влітку 2020-го. До цього моменту вже рік будуть діяти нові правила пільгової реструктуризації валютних позик.

Спадщина кризи

У Нацбанку підрахували, що на 1 травня частка прострочених кредитів, виданих до кризи 2008 року, становила 94,2% іпотечного портфеля у валюті і до 36,9% – за гривневим портфелю. З-за мораторію на стягнення забезпечення за валютним іпотечними кредитами обсяги конвертації кредитів у гривневі «несуттєво вплинули на якість обслуговування».

«За даними опитаних банків, у 2016 році вони конвертували 2526 кредитів на суму понад 1 млрд грн, в 2017 році – 1061 кредитів на 619 млн грн. Після конвертації 28% і 19% кредитів, конвертованих в 2016-2017 роках, визнані дефолтними», – йдеться в звіті регулятора.

В НБУ підтримують прийнятий кодекс про банкрутство. «У банків залишилася значна частка проблемної заборгованості – близько 50 млрд грн, врегулювати яку покликаний законопроект № 8060. Скасування мораторію спільно з впровадженням інституту банкрутства фізичних осіб зрушить цю проблему з мертвої точки», – вважає керівник проектів НБУ Микита Лазаренка. На його думку, для позичальників, які поки не змогли врегулювати свою прострочену заборгованість по валютній іпотеці, «запропоновані лояльні умови реструктуризації».

Геть мораторій

Скасування мораторію була лише питанням часу. «Мораторій не може тривати вічно, так як запроваджувалась як тимчасовий захід до законодавчого врегулювання питань погашення валютних кредитів з урахуванням необхідності досягнення компромісу між кредиторами і позичальниками», – зазначає начальник юридичного управління Банку Кредит Дніпро Олександр Ярецький.

Зняття мораторію може спонукати неплатників за кредитами сісти за стіл переговорів з банками, багато з яких і зараз готові реструктуризувати борги. «Більшість банків так чи інакше займалися цією проблемою, незважаючи на наявність мораторію. Наш банк в 2015-2016 роках провів кілька хвиль рефінансування валютних кредитів, які дали можливість клієнтам перевести валютний борг у гривню і повернути обслуговування кредиту в графік», – розповідає директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Олег Кляпко.

При цьому банки є кредиторами лише в частині таких боргів, багато позичальників вже мають нових кредиторів. «Частина таких кредитів в результаті продажу банками прав вимоги, в тому числі Фондом гарантування за неплатоспроможним банкам, опинилася у третіх осіб – фінансових та колекторських компаній, приватних інвесторів. Дана категорія нових кредиторів також зацікавлена в цивілізованому вирішенні проблеми», – вважає Олександр Ярецький.

Пільгові умови

В середині 2019 року (на момент набрання чинності Кодексу) стартує п’ятирічний період пільгових умов реструктуризації боргів. Перша умова – валютні кредити конвертуються в гривню за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність фізособи. Тобто буде застосовуватися ринковий валютний курс, а не умовні 5,05 грн/$, що спочатку вимагали позичальники.

«Вимоги кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Визнані господарським судом вимоги кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, який забезпечує вимоги кредитора», – зачитав Андрій Іванчук. Ринкову вартість визначить оцінювач, обраний кредитором. Залишок боргу, що перевищує вартість нерухомості, підлягає списанню лише після повного виконання зобов’язань боржником за реструктуризованими зобов’язаннями».

Прописані та інші умови реструктуризації. Якщо загальна площа квартири не перевищує 60 кв. м (або не більше 13,65 кв. м жилої площі на кожного члена сім’ї боржника) або загальна площа житлового будинку – не більше 120 кв. м, то процентна ставка за таким планом реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб (UIRD), збільшеному на 1 п. п. «План реструктуризації полягає на 15 років, якщо інше не погоджено сторонами», – йдеться в Кодексі. Поточне значення індексу UIRD складає 15,36%. Якщо площа нерухомості більше, то процентна ставка за планом реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб (UIRD), збільшеному на 3 п. п.», а план реструктуризації полягає всього на 10 років.

При цьому боржник і забезпечений кредитор можуть домовитися встановити в плані реструктуризації або у світовому угоді інші умови і порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, «але тільки ті, які не гірше для інтересів боржника».

Банкіри вважають запропоновані депутатами ставки більш ніж привабливими для позичальників. «Поточні ставки гривневої іпотеці становлять 19-24%, таким чином, запропоновані депутатами ставки в 15-16% – це вже нижче ринкових. З урахуванням списання частини боргу платіж по кредиту повинен виходити дуже пільговими і посильним для клієнта порівняно з ринковими умовами», – говорить начальник управління по врегулюванню кредитів бізнес-лінії «Роздрібний бізнес» ОТП Банку Євген Ратушнюк.

Олександр Ярецький вважає, що при таких ставках банки не тільки нічого не зароблять, але навіть зазнають збитків. «Маржа в 1 п. п. не покриває всіх витрат банку, не кажучи вже про ризик-премії та мінімальної прибутковості. Навіть держава, яка вважається безризиковим боржником, залучає ресурси за значно вищими ставками. Рятує тільки те, що для банків валютні кредити – це NPL зі 100% сформованим резервом», – пояснює банкір.

Банкіри будуть комплексно дивитися на реструктуризацію, в якій ставка буде лише одним з елементів. «Старі валютні кредити видавалися під 10-12% в доларах, та ще коли долар був по 5 гривень. Тому не можна говорити, що номінальна ставка в 15,36% або 18,36% у гривні – це добре чи погано. Треба дивитися структуру угоди і умови рефінансування в цілому, враховуючи інші компоненти і реальні фінансові можливості клієнта. Адже ставка – це тільки один елемент з можливого набору умов рефінансування», – говорить Олег Кляпко.

Кому повинен, всім прощаю

Прийняття Кодексу сколихнуло активістів так званого Кредитного майдану: вони були не готові до такого повороту подій. «Якщо ухвалять в цілому, то іпотекодержателі відіжмуть все, що залишилося: біда буде», «схоже не на реструктуризацію, а на обов’язкове перекредитування», «нас обіцяли запросити до комітету на засідання з правками до цього закону, але нічого не сказали», «чому нам не повідомили, що будуть голосувати за цей закон», обурювалися позичальники.

Основні претензії стосувалися скасування мораторію. Нові умови погашення боргу позичальники в соцмережах не обговорювали. Тому фінансисти очікують нову хвилю вуличних протестів. «Є ризик, що позичальників можуть не зацікавити такі умови реструктуризації. З одного боку, добре, що позичальник повинен повернути банку тільки ринкову вартість квартири, без нарахованих за період несплати пені і процентів, але з іншого – багатьох не влаштує конвертація кредиту за поточним курсом», – говорить один з банкірів. «Дійсно, є частина боржників, яким комфортно перебувати під мораторієм, нескінченно не повертаючи борги. Але Кодекс через рік після набрання чинності все-таки скасовує мораторій. Звичайно, ми сподіваємося, що це стане стимулом домовлятися як для позичальників, так і для банків», – відзначає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Частина валютних позичальників може не піти на контакт з банками навіть після зняття мораторію. «Якщо враховувати, що проблему курсових різниць за іпотечними кредитами вже більше 10 років, всі ці механізми вже давно пропонувалися банками», – говорить директор кредитного департаменту банку «Південний» Вікторія Скоч. До того ж якщо боржник після реструктуризації кредиту перестане виконувати свої зобов’язання, банк-кредитор буде мати право захистити свої інтереси в тому числі шляхом стягнення заставного майна, підкреслює Олена Коробкова.

Олександр Ярецький вважає, що в сформованій ситуації все буде залежати від поведінки боржників. «Це компромісне рішення, яке повною мірою невигідно жодній зі сторін, але воно мотивує і банки, і боржників активніше шукати альтернативні варіанти вирішення проблеми. Важливо підкреслити, що право вибору – скористатися реструктуризацією чи ні – залишається за боржниками. Якщо позичальник ініціює процедуру реструктуризації, банк або новий кредитор зобов’язаний прийняти його рішення. Так вирішив законодавець. Але якщо боржник не платить за кредитом і не скористався запропонованою законом реструктуризацією, у банку будуть розв’язані руки в частині примусового стягнення боргу», – вважає Олександр Ярецький. При цьому новий кодекс дозволить позичальнику «здати ключі від квартири» та подати на банкрутство, інакше, якщо продаж заставної квартири не покриє борг, банк буде вимагати його погашення.

Навряд чи кредитори будуть намагатися масово стягувати проблемну іпотеку після скасування мораторію, вважають в НБУ. «Основним бізнесом банків є кредитування, а не торгівля нерухомістю або іншими заставами. Всі комерційні банки зацікавлені в тому, щоб при виникненні проблем з платіжною дисципліною позичальника домовлятися, обговорювати план реструктуризації, а не реалізовувати майно. Стягнення заставного майна – це крайній захід при роботі з боржниками, яка навряд чи стане масовою. Тим не менш скасування мораторію – це важливий психологічний фактор для самого позичальника і сигнал до того, щоб сісти за стіл переговорів з банком», – говорить Микита Лазаренка.

Продаж квартир за поточними цінами не покриє борги позичальників. «Падіння вартості квартири в доларах в кілька разів порівняно з вартістю на момент видачі кредиту може призвести до того, що, стягнувши заставне майно і продавши його, вирученої суми може бути недостатньо, щоб погасити борг в повному обсязі. Тому стягнення заставного майна – не особливо цікавий сценарій для банку. Банки будуть вдаватися до нього в самих безнадійних випадках», – вважає Олег Кляпко. Вікторія Скоч дотримується іншої думки: «Банки вже сформували достатньо резервів під такі кредити і в основному готові прийняти і реалізувати іпотеку в погашення боргу, а залишок боргу покрити за рахунок резерву, щоб почистити портфель».

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top