новини корупції

Вадим Рабінович: маніпулятор і брехун

чт, 23/08/2018 — 19:42

Соратник Медведчука рятує країну від «розрухи» мовою.

Добре один з лідерів соціологічних опитувань і лідер партії «За життя» Вадим Рабинович розбирається в економіці? VoxCheck перевірив: погано. У статті також бонус — фактчек тверджень Нестора Шуфрича, однопартійця Рабиновича.

25 липня лідер партії «За життя» Вадим Рабинович представив свою політичну програму на телеканалі NewsOne, який належить його однопартійця Євгена Мураеву. Це друга представлена передвиборча програма після «Нового курсу» Юлії Тимошенко. Як і Тимошенко, Рабинович багато критикував владу, але і запропонував конкретні дії.

Основні пропозиції Рабиновича зводилися до того, що необхідно:

— прийняти закон про банківську таємницю, щоб Україна стала тихою гаванню для капіталу (насправді закон про банківську таємницю в Україні вже існує);
— надати українське громадянство іноземцям в обмін на інвестиції в нашу економіку від $ 250 тис.;
— відмінити оподаткування та податкові перевірки малого і середнього бізнесу на 2 роки (мораторій на перевірки поки діє);
— прийняти податкові пільги для виробників сільськогосподарської техніки;
— відмовитися від кредитів МВФ за рахунок надходження коштів від іноземних інвесторів;
— знизити облікову ставку НБУ для стимулювання кредитування в Україні;
— заборонити роботу через офшори, ввести виборність суддів, повернути в державну власність підприємства стратегічно важливих галузей та інше.

Не всі з цих пунктів програми потрапили на перевірку VoxCheck. Проект перевіряє тільки фактологічні затвердження або такі судження, які базуються на фактах. Тому, наприклад, пропозиція Рабиновича ввести громадянство для іноземних інвесторів або відмовитися від кредитів МВФ VoxCheck не перевіряв.

Нижче — 22 затвердження Вадима Рабиновича і 2 від Нестора Шуфрича про стан української економіки, Зоні вільної торгівлі з ЄС, експорті в Росію, банківському ринку і т. д. Правдивих тверджень — 2 на двох.

Про кредитування

МАНІПУЛЯЦІЯ

Найважливіше. Нам потрібна нова кредитна політика. Дорогі друзі, я не хочу вас засипати цифрами і складними поняттями, але сьогодні облікова ставка у нашого (центрального – ред.) банку 17%, а нам потрібно 1,5%. Будь-який бізнесмен знає, що взяти гроші і віддати їх 17% плюс витрати заздалегідь неможливо. Це НБУ кредитує тільки мільярдерів, які в змозі з ним домовитися. Бізнес він взагалі не кредитує. А навіщо нам такий НБУ?

Вадим Рабінович, 25/07/2018 (15:47 – 16:15)

Рабінович маніпулює в цьому твердженні. Він майже правильно називає відсоток, але неправильно описує функції НБУ та облікової ставки.

Простими словами облікова ставка — це відсоток, під який комерційні банки можуть взяти кредит у центрального банку або, навпаки, тимчасово надати центробанку кошти (насправді, для цих операцій існують окремі ставки, які прив’язані до облікової). Комерційні банки користуються засобами НБУ тільки в окремих випадках для підтримки ліквідності. Національний банк не кредитує компанії або фізичних осіб. Їм кредити надають комерційні банки, які збирають депозити від населення та інших компаній. Ставки комерційних банків залежать від облікової ставки та інших факторів, таких як ризики позичальників (у тому числі захист прав кредиторів і якість позичальників), ціна залучених коштів, операційні витрати і конкуренція на ринку банківських послуг. Причому головна мета Нацбанку України — не кредитувати економіку, а стримувати інфляцію.

13 липня Нацбанк в черговий раз підняв облікову ставку — з 17% до 17,5%. Це спрямовано на гальмування високої інфляції, яка шкідлива для економіки, оскільки при високій інфляції бізнесу складно планувати свою діяльність. Якщо б уряд проводив більш виважену фіскальну політику, згідно з економічним зростанням, більш помірковано нарощувало витрати бюджету, може бути, облікова ставка сьогодні була б нижчою. Реальна ж, з урахуванням інфляції, облікова ставка в Україні сьогодні становить 8-9%.

Те, що Україні потрібна нова кредитна політика — це суб’єктивна оцінка Рабиновича, тому VoxCheck не коментує його позицію. Однак, якщо ми знизимо облікову ставку до 1,5% не маючи економічних підстав для цього, стабільно низька інфляція для нас буде недосяжною мрією.

Про розмір внесків у банківській системі

МАНІПУЛЯЦІЯ

…сьогодні, ну ви самі розумієте, коли у нас було $54 млрд заощаджень українців в банках. Залишилося $19 млрд. Жодна система не витримає цього. Чому забрали люди [гроші – ред.] з банків?

Вадим Рабінович, 25/07/2018 (12:05 – 12:15)

Якщо все вважати депозити в доларах, то Рабинович буде прав. Але це маніпуляція — адже зменшення депозитів на певну суму в доларах не означає, що всі ці люди забрали гроші з банків. Як раніше, так і сьогодні близько половини вкладів населення зберігаються в гривні. Якщо подивитися на банківську звітність уважніше, виявиться, що зменшення суми депозитів у доларах — це результат девальвації і відтоку насамперед валютних депозитів.

Обсяг гривневих депозитів населення на 31 грудня 2013 року становив 252,3 млрд грн, а на 30 червня 2018 – 263 млрд грн; у доларах — це зменшення з $31,5 млрд (курс на дату) до $10,04 млрд. Сума депозитів в іноземній валюті за курсом на 31 грудня 2013 року становила $23 млрд (183,6 млрд грн), а на 31 иювня 2018 – $8,4 млрд (221 млрд грн).

Тобто обсяг валютних вкладень впав майже в три рази, тоді як обсяг гривневих депозитів зріс на 4%. Звичайно, в реальному вираженні (з урахуванням інфляції) обсяг гривневих депозитів сьогодні все ще нижче, ніж в 2014-му році, але це природно, враховуючи глибину економічної кризи і масштаби «чистки» банківської системи в останні роки.

Про аграрний сектор України

МАНІПУЛЯЦІЯ

Ми з вами аграрна країна, про це теж не треба забувати. У нас майже 12% (ВВП – ред.), це наше, це те, що ми сьогодні відправляємо за кордон нашого ВВП.

Вадим Рабінович, 25/07/2018 (16:29 – 16:37)

У 2017 році сільське господарство становило 12,1% щодо всієї створеної валової доданої вартості (ВДВ), або 10,2% від ВВП; тобто цю цифру Вадим Рабинович привів правильно. Чи можна назвати Україну аграрною країною? Скоріше, ні. За класифікацією Світового банку Україна належить до урбанізованим країнам — агросектор генерує менше 29% ВВП.

Наприклад, у США близько 1% ВВП припадає на агросектор, тоді як в деяких країнах Африки частка агросектору перевищує 30% ВВП (наприклад, у Сьєрра-Леоне вона становить навіть 60%). У Європі найвищий питома вага сільського господарства в Албанії (19%).

На агропродукцію (включаючи також готові харчові продукти, жири, зернові та ін., які є продукцією переробної промисловості) припадає 41% українського експорту, тому не можна говорити, що це весь наш експорт (хоча останню частину затвердження Рабиновича важко зрозуміти). Також агросектор активно працює на внутрішній ринок, на відміну від іншого важливого експортного сектора — металургії.

Про землю в Україні

НЕПРАВДА

Сьогодні у нас 60,4 млн грунтів (землі – ред). З них засівається 42,4 млн га. Запам’ятали? 42. 12 з них перебувають у державній власності і ніхто не знає, ні де вони, що ні вони, ні хтось там сіє. Порахувати вам доходи (держави від оренди с/г землі – ред)? Давайте я порахую. Отже, в середньому, я от сьогодні беру цифру, в середньому земля передається один гектар в оренду від $400 – 1000. у рік. Я беру суму $500, майже до нижчого стелі. І отримую $6 млрд.

Вадим Рабінович, 25/07/2018 (24:59 – 25:36)

Вадим Рабинович правильно вказує дані щодо кількості земель, але говорить неправду щодо вартості оренди державної землі.

За даними Геокадастра, площа України становить 60,4 млн га. З них 42,7 млн га — це землі сільськогосподарського призначення. 10,4 млн га (а не 12 млн га) сільгоспземель перебувають у державній або комунальній формі власності.

За даними Госгеокадастра, з цих 10,4 млн га 3,2 млн га знаходиться в постійному користуванні (найбільший користувач державних земель – 450 тис. га – Академія аграрних наук). Ще 2,5 млн га належить до земель запасу. Інші 4,7 млн га здаються в оренду. Починаючи з березня 2016 року державні та комунальні землі здаються в оренду виключно за допомогою земельних аукціонів.

За тими ж даними Геокадастра, в 2017 році 1 га землі державної власності надавалася в оренду в середньому за ціною 2793,2 грн/ га ($ 105 за 1 га). Для порівняння, за договорами оренди державної землі, які були укладені до 2016 року (деякі з них укладено на 49 років), орендна плата становить у середньому лише 1053 грн/га ($ 39 за 1 га). Для приватних земель орендна ставка в 2017 році становила в середньому 1369 грн за гектар ($ 50,7 за 1 га). Таким чином, цін оренди $ 400- $ 1000 за га в рік в Україні поки не існує, в першу чергу через відсутність ринку землі. Навіть якщо такі ціни були, то здати в оренду всі державні землі за таких умов можна було б лише після закінчення діючих договорів оренди.

Тобто цифра $6 млрд — це нічим не обґрунтована фантазія.

Про умови отримання траншу з Європи

НЕПРАВДА

«Ви пам’ятаєте, що за 1 млрд ми вирубуємо лісу, пенсіонерів вбиваємо, щоб взяти кредит в 1 млрд (євро – ред)»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (31:26-31:32)

Євросоюз, з яким ведуться переговори про надання макрофінансової допомоги (а не кредиту!) на суму до 1 млрд євро, не вимагає від України чогось, що безпосередньо стосується пенсіонерів, або щоб ми вирубували ліс.

Основна умова надання такої допомоги від ЄС — це прогрес у розвитку демократичних механізмів, зокрема протидія корупції та створення антикорупційного суду. Зняття мораторію на експорт лісу-кругляка обговорювалося, але затихло і не згадується в рішеннях Європейського Ради або Європейського Парламенту. (При тому, що така вимога є абсолютно логічним і легальним в рамках підписаної Україною Угоди про асоціацію з ЄС). У той же час, остаточних домовленостей з надання допомоги немає, тому що меморандум про взаєморозуміння поки не підписаний.

До речі, наявність мораторію не скоротило вирубку лісу в Україні.

Про зарплати в Білорусі

НЕПРАВДА

Білорусія в два рази обійшла нас сьогодні по зарплатах.

Вадим Рабінович, 25/07/2018 (8:12 – 8:14)

Рабинович каже неправду: ні номінально, ні в реальному вимірі зарплата в Україні не менше білоруської вдвічі.

Ось наші розрахунки.

З грудня 2017 року і донині в Білорусі діє ставка мінімальної зарплати 305 рублів або $152 (за курсом на червень 2018 року). В Україні «мінімалка» на рівні 3723 грн або $142 (курс за червень). Українська мінімальна зарплата менше білоруської на 7%.

Середня зарплата в Білорусі в травні 2018 (останні наявні дані) становила 943,9 рубля або $472 (курс за червень), в Україні на той же період — 8725 грн або $ 333 (курс за червень). Українська середня зарплата менше білоруської на 29,4%.

Зазначимо, що такі номінальні показники не показують купівельну спроможність заробітної плати. Для її вимірювання потрібно коригувати номінальні показники на паритет купівельної спроможності (ПКС), який нівелює інфляцію і курсову різницю.

Тому порахуємо різницю в мінімальної і середньої зарплати по ППС.

Згідно з розрахунками МВФ, курс долара по ППС за 2018 рік для білоруського рубля становить $0,611, для гривні — $8,56. Таким чином мінімальна зарплата в Білорусі становить $ 499 (305 руб/$0.611), а в Україні — $435 по ППС (3723 грн/$8.56). Українська мінімальна зарплата за ПКС менше білоруської на 12,8% .

Середня зарплата за паритетом купівельної спроможності за травень 2018 в Білорусі — $ 1573 (943.9 руб/$0.611), а в Україні — $ 1019 по ППС (8725 грн/$8.56). Українська середня зарплата по ППС менше білоруської на 35,2%.

Стало бути, ні по одному з показників Білорусь не оминула Україну із зарплат вдвічі.

Вердикт з цього твердженням брехня, а не перебільшення, так як для другого вердикту максимальне перевищення показника повинно бути не більше 20%.

Про експорт з Росією та СНД

НЕПРАВДА

«Війни за ринки збуту, а ми взяли без війни і віддали ринок збуту. Ми роздали такий ринок збуту, який відновлювати треба десятиліттями. Ось дивіться цифри. За 4 роки прямі експортні втрати з Росією у нас вийшли $38 млрд, $38 млрд. В 3,8 рази спав експорт по всьому СНД (з України – ред), і ми на цьому втратили ще величезні гроші»

Вадим Рабінович, 25/07/18 (31:13-31:22) (31:33-31:48)

Навіть якщо відкинути те, що Вадим Рабинович надає незрозумілі дані, він «забуває» вказати важливу інформацію.

По-перше, твердження «без війни» виглядає дивним, тому що війна з Росією триває вже 4 роки.

По-друге, експорт в країни СНД міг скоротитися також транзитної блокади України Росією.

Щодо цифр, то, за даними НБУ, експорт України в країни СНД (без урахування Росії) впав удвічі з 2013 року: з $8,8 млрд до $4,2 млрд. Якщо вважати СНД разом з РФ, то падіння становить 2,9 рази (з $32,8 млрд до $11,4 млрд). Відповідно, обсяг торгівлі з РФ скоротився на $16,9 млрд.

Які показники Вадим Рабинович використовує для обчислення прямих експортних втрат у торгівлі з РФ, VoxCheck не зміг знайти.

Про збитки від асоціації з ЄС

МАНІПУЛЯЦІЯ

«Якщо б це (втрата ринку СНД – ред.) компенсувалося договором з Європою – то чудово. Але ніхто ж не говорить про те, що договір з ЄС приніс нам збиток в 5,8, вибачте, млрд доларів»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (31:48-32:00)

Знову незрозуміло, які використовує дані Вадим Рабинович. Втрата українського експорту в Росію набагато більше: у 2013 році Україна постачала $24 млрд товарів і послуг в РФ, в 2017 — $ 7,1 млрд. Це скорочення на $16,9 млрд. Пряма заміна ринку РФ ринком ЄС неможлива, тому що ці ринки вимагають різних товарів. Зона вільної торгівлі з ЄС — це потенційні можливості виходу на ринок ЄС. Цілий ряд експортерів вже скористалися цими можливостями.

Експорт до Європейського Союзу скоротився на $6,5 млрд (з $48,9 млрд в 2013 до $42,4 млрд в 2017). Але і в цілому в результаті війни, втрати територій та економічної кризи український експорт за цей період знизився на $28 млрд або на третину. У той же час, частка ЄС зросла до 24,9% у 2013 році до 37,1% у 2017 році, тобто відбувається заміщення інших ринків ринком ЄС. Зрозуміло, що таке зниження не може відбутися одномоментно.

Про торгівлю з Росією

МАНІПУЛЯЦІЯ

«Сьогодні вони (українські компанії – ред.) все одно торгують з Росією і продовжують торгувати. Обсяг торгівлі щороку зростає, у цей час на 30,8%. Тільки тепер торгують ті, кому дозволили, ті, кому можна. Окремими видами патріотичних товарів: вугіллям, нафтою, цукерками»

Вадим Рабінович, 25/07/18 (32:29 – 32:46)

Вадим Рабинович маніпулює, тому що обсяг торгівлі з Росією виріс тільки в минулому році, а не «щороку», і він до цих пір в рази менше, ніж в 2013 році. Зростання відбулося в основному за рахунок поставок нафтопродуктів і вугілля в Україну.

У минулому році зовнішньоторговельний оборот з Росією виріс на 22,1% після різкого падіння в 2014 році і постійного зниження в наступні роки. За січень — травень 2018 (останні дані), Україна поставила до Росії товарів на $1,5 млрд, тоді як в 2013 році. – на $6,3 млрд.

Основні напрямки українського експорту в РФ — машини та обладнання (31,4% від загального експорту в Росію), чорні і кольорові метали (31,3%), продукція хімічної промисловості (15,9%). Імпортуємо ми продукцію хімічної промисловості (23,7%), вугілля (21,6%), сиру нафту та нафтопродукти (21,6%) та машини і обладнання (13,9%).

Про експорт з країнами СНД

НЕПРАВДА

«За підсумками 2017 року порівняно з 2013-им обсяг експорту в країни СНД скоротився на $47,3 млрд»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (32:54-33:03)

Експорт України в країни СНД знизився з $ 2,8 млрд в 2013 року до $11,4 млрд 2017 року, тобто на $21,4 млрд.

Про бідність в Україні

БЕЗ ВЕРДИКТУ

«В результаті так званої реформи за даними ООН 60% населення живе за межею бідності. Такого немає, тільки у нас і в Габоні»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (39:19-39:27)

Для цієї цитати ми не змогли визначити вердикт — існує відповідну заяву на сайті представництва ООН в Україні, але підтвердити її статистикою ООН або даними з інших джерел неможливо. Також неможливо довести, що такий стан справ — результат реформи, особливо без уточнення — якої.

Відповідно до заяви представника ПРООН в Україні, зробленій в березні 2017 року, в Україні дійсно було 60% людей за межею бідності. Однак звіт, з якого було зроблено заяву, що відображає стан на 2016 рік.

За іншою методикою межа бідності визначається як фактичний прожитковий мінімум. За даними Держстату, в ІІІ кв. 2017 року було 46,3% домогосподарств, які отримували менше від фактичного прожиткового мінімуму на людину (2989 грн). У ІІІ кв. 2016 року таких домогосподарств було 53,5% (фактичний прожитковий мінімум складав тоді 2688 грн). Це висока частка як тоді, так і тепер, однак за цим показником рівень бідності знижується.

Також, Держстат проводить опитування громадян, в якому населення оцінює своє матеріальне становище. Опитування за 2017 рік показав, що близько 4,5% домогосподарств не могли забезпечити собі достатній рівень живлення; 38,1% забезпечували харчування, однак відмовляли собі в інших необхідних речах, таких як одяг. Інші домогосподарств могли забезпечити базові потреби, а деякі з них — навіть більше.

Про скорочення прожиткового мінімуму

МАНІПУЛЯЦІЯ

«Прожитковий мінімум скоротився в 2 рази (в результаті реформ – ред.), ви це прекрасно знаєте. Він встановлений на рівні сьогодні ось 1777 грн, а це в перерахунку, ну приблизно, у них кожен день курс плаває, $66,4. А скільки тільки що? $147»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (39:31-39:47)

Рабінович так само, як інші політики, порівнює економічні показники в доларах, тоді як коректніше порівнювати в гривні з поправкою на інфляцію, тому що всі ми живемо на гривні, а не долари.

Якщо вважати за методикою Вадима Рабиновича в доларах, то з 2013 року по липень 2018 прожитковий мінімум в Україні впав у 2,2 рази (прожитковий мінімум за 2018 рік становить 1777 грн або $ 66,8 за поточним курсом, прожитковий мінімум за 2013 рік — 1176 грн або $147 за тодішнім курсом гривні.

Якщо рахувати з поправкою на інфляцію, то різниця теж буде вражаючою, але менше — 1,5 рази. Ось як ми вважали: в 2014-2017 роках інфляція склала 128,7%. Прожитковий мінімум 2018 в цінах 2013 року становить 777 грн. 100% – 777 грн /1176 грн = 34%.

Про пенсії

НЕПРАВДА

«У результаті 4 років правління в 3 рази це все пішло туди… Мінімальна пенсія скоротилася в 4 рази»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (39:48-39:59)

Мінімальна пенсія дорівнюватиме прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб З 1 липня 2018 року це 1435 грн або $54 за поточним курсом. У 2013 вона була 949 грн або $118. В такому обчисленні пенсія скоротилася у 2,2 рази, а не в 4.

Але краще рахувати у гривнях з коригуванням на інфляцію — тобто купівельну спроможність пенсії. Інфляція в 2014-2017 роках склав 128,7%. Тоді мінімальна пенсія в 2018 році в цінах 2013 року буде 627 грн. Таким чином, з коригуванням на інфляцію мінімальна пенсія (її купівельна спроможність) впала на 34% (100% – 627 грн / 949 грн).

Про альтернативні джерела енергії

ПРАВДА

«Будь ласка, переді мною цифри. За 4 роки питома вага всіх абсолютно альтернативних джерел енергії – ред.) піднявся з 0,6 до 1,5. (Це – ред.) нічого.»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (40:36-40:44)

За останні 4 роки частка альтернативних джерел в виробництві електроенергії зросла з 0,6% в 2013 році до 1% в 2017 році, тобто зараз їх частка навіть менше, ніж говорить Вадим Рабинович.

Про тваринництві

НЕПРАВДА

«До речі реформи зачепили наше тваринництво бідне. Щоб ви знали, для себе раніше у нас було 25 млн, 25 повторюю мільйонів свиней. А сьогодні, знаєте скільки? 6,5 млн – ред.)»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (40:47-40:58)

Станом на 1 липня 2018 року в господарствах усіх категорій дійсно було близько 6,5 млн голів свиней. У 2014 році – близько 8 млн голів. Навіть у 1991 році, коли поголів’я свиней було найбільшим за час незалежності України, їх було близько 19,5 млн голів, а не 25 млн, як каже Рабінович. Поголів’я свиней в Україні стабільно скорочується, і «реформи» (які?) Тут ні при чому.

Про пенсійну реформу

НЕПРАВДА

«Вже в найближчі 3 роки, щоб ви знали, для отримання трудової пенсії в 60 років, треба мати 35 років страхового стажу»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (41:08-41:16)

35 років страхового стажу будуть необхідні для виходу на пенсію в 60 років тільки з 2028 року. Починаючи з наступного 2019 року кількість необхідних років стажу буде збільшуватися на одиницю кожен рік. Таким чином, через 3 роки (2021) 60-річним для виходу на пенсію буде необхідно 28 років стажу.

Про медичну реформу

НЕПРАВДА

«Сьогодні у нас в країні, просто так, один чоловік, всю країну позбавив конституційного права на безкоштовне медичне обслуговування»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (41:51-42:00)

У 49 ст. Конституції України дійсно сказано, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безкоштовно. Змін в Конституцію не проводилося, отже, формально це право залишається.

Однак, фактично безкоштовної медицини в Україні давно не існує. За даними Світового банку майже половина витрат на медицину надходять з кишень пацієнтів. «Безкоштовні» послуги в дійсності оплачує держава з коштів платників податків, однак у держави не вистачає коштів, щоб оплатити всю медичну допомогу.

Втім, поки що медична реформа не змінює той факт, що майже вся медична допомога оплачується за державний рахунок. Зараз до гарантованого державою медичного пакету входять такі медичні послуги:

1) екстрена медична допомога;
2) первинна медична допомога;
3) вторинна (спеціалізована) медична допомога;
4) третинна (високоспеціалізована) медична допомога;
5) паліативна медична допомога;
6) медична реабілітація;
7) медична допомога дітям до 16 років;
8) медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

З 2020 року пакет гарантованих послуг буде затверджуватися щорічно, тобто його склад може змінитися. Але гарантоване безкоштовне лікування в будь-якому разі залишиться на первинному, екстреному і паліативному ланках.

Про видобутку газу

МАНІПУЛЯЦІЯ

«Сьогодні обсяг видобутку газу в Україні, дуже прості цифри вам скажу, доступні будь-якій людині, крім 5 олігархів – 21 млрд м3 газу ми добуваємо. Все населення України разом з усіма бюджетними організаціями споживає 15 млрд (м3 – ред.). Ви зобов’язані газ України давати людям за ціною, по 2,5 тис., з якої видобувають. Це означає, що тарифи одномоментно повинні бути знижені в 3 рази»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (43:18-43:48)

Якщо б Україна все ще була радянською республікою з плановою економікою, уряд могло б змусити газові компанії продавати видобутий газ населенню за спеціально встановленою ціною. Але в Україні демократія, і газ населенню продає тільки одна державна компанія «Укргазвидобування».

У 2017 році в Україні було видобуто 20,5 млрд м3 газу. З них державними компаніями (Укргазвидобування, Укрнафта) – 16,4 млрд м3. При цьому виробництво товарного газу для потреб населення було ще менше.

Наприклад, «Укргазвидобування» для населення могла поставити 13,9 млрд м3 з 15,3 видобутого газу. Решта — видобуток за договорами спільної діяльності та виробничо-технологічні втрати. При цьому населення в 2017 спожило 15,8 млрд м3.

У 2016 році було видобуто 15,9 млрд м3, а спожито населенням – 17,6 млрд м3.

Варто також відзначити, що поки Укргазвидобування є єдиною державною компанією, яка в обов’язковому порядку повинна продавати газ населенню. Інші виробники — приватні компанії і Укрнафта, яка на 42% належить приватним власникам, — продають газ тим споживачам, які здатні платити ринкову ціну (зокрема промисловості).

А значить, на даний момент Україна не має потужностей для повного забезпечення населення газом власного видобутку.

Окреме питання — собівартість газу. Низька собівартість газу власного видобутку можлива лише за умови відсутності інвестицій у розвідку та будівництво нових потужностей для видобутку, без яких видобуток в найближчому майбутньому істотно скоротиться.

Більш того, подвійна ціна на один і той же товар завжди призводить до того, що створюється мотивація використовувати для потреб бізнесу дешевий газ, який був нібито придбано для потреб населення. Це — корупційна схема, від якої Україна повинна позбутися.

Додатковий негативний ефект від низьких тарифів для населення — більш багаті домогосподарства споживають більше дешевого газу, ніж бідні, таким чином, національний ресурс, що належить усім, перерозподіляється на користь багатих. Субсидії для бідних домогосподарств та ринкова ціна за ресурси для багатих — шлях, яким можна уникнути такої несправедливості.

Про скасування оплати комунальних послуг для пенсіонерів

НЕПРАВДА

«Я подав зараз законопроект про це. 11,8 млн пенсіонерів повинен бути скасований комунальний платіж. І коли вам скажуть, що це якийсь там «дрім», мрія, я вам скажу, що в Росії, задавленої санкціями, це зробили. У Білорусії поруч стоїть це зробили. Це вкладається в бюджетні рамки субсидій»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (44:13-44:36)

У Білорусі окрема група пенсіонерів (наприклад, непрацюючі пенсіонери-військовослужбовці або учасники Другої світової війни) має право на пільги при оплаті комунальних послуг, але про повне скасування «комуналки» мова не йде. Така ж ситуація і в Росії — є субсидії для певних груп пенсіонерів. Проте Путін не підписував указ про скасування плати за ЖКП для тих, хто досягли 70-річного віку, тобто Вадим Рабинович посилається на фейкові новини.

Щодо подання законопроекту Вадимом Рабиновичем. 15 травня політик дійсно подав законопроект, який передбачає звільнення ветеранів праці та громадян похилого віку від оплати житлово-комунальних послуг, та надає безкоштовне паливо громадянам похилого віку, які проживають у житлових будинках, що не мають центрального опалення. Тобто це дійсно всі пенсіонери, яких в Україні близько 12 млн. Економічну доцільність і фінансові можливості держбюджету для такого субсидування VoxCheck не оцінював.

Про дефіцит Пенсійного фонду

НЕПРАВДА

«Потім нам оголошують, якщо ви пам’ятаєте, дірка в Пенсійному фонді 152 млрд грн – ред)»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (45:38-45:43)

У відповідності з «Планом бюджету Пенсійного фонду на 2018 рік» дефіцит складе 139 млрд грн. З них обов’язкові виплати пенсіонерам з держбюджету — 97 млрд грн. Це ті гроші, які держбюджету в будь-якому випадку повинен заплатити пенсіонерам згідно із законодавством. Тобто власний дефіцит фонду — 42 млрд грн. Це значно менше, ніж у 2017 році, коли він досягав 66 млрд грн.

Про борги українців перед МВФ

НЕПРАВДА

«Кожен українець, якого винесли з дитячого будинку, він повинен чомусь МВФ 10 тис. доларів»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (48:02-48:06)

Україна повинна повернути МВФ $13,04 млрд. Чисельність населення України станом на 1 червня — близько 42,3 млн осіб. Стало бути, на одну людину припадає $308.

Про своїх законопроектах

ПРАВДА

«Я подав законопроект про кримінальну відповідальність за невиконання передвиборчих обіцянок»

Вадим Рабинович, 25/07/18 (49:22-49:27)

Вадим Рабинович дійсно подав такий законопроект. Зазвичай у світі невиконання передвиборних обіцянок карається виборцями, які можуть обрати іншого кандидата, якщо незадоволені виконанням обіцянок. Тоді як законодавчої відповідальності за це ніде не передбачено.

Про ліквідацію банків в Україні

МАНІПУЛЯЦІЯ

«Так вийшло, що банк президента України виявився надприбутковим. Але близько 80 банків було знищено, і там загинуло, у тому числі, і ваші вклади. Що, всім повернули гроші? Немає. І це був грабіж, це було латання дірок. Будь дірок? Які вони самі й спричинили. І поставили завдання – забрати гроші у людей»

Нестор Шуфрич, 25/07/2018 (6:40-7:02)

Шуфрич маніпулює: протягом 2014-2017 років в Україні дійсно було ліквідовано багато банків (96), але для цього були реальні, а не надумані причини.

Чистка банківської системи походила з-за того, що багато українських банків (як виявилося в кінці кінців — більше половини) не дотримувалися регуляторних вимог — наприклад, вони не розкрили структуру своєї власності, коли це стало нормативною вимогою НБУ, мали недостатній рівень капіталу для покриття проблемних кредитів, проводили «сірі» операції тощо. Такі банки були небезпечними для зберігання грошей і рано чи пізно викликали б криза на банківському ринку.

Але при цьому всім банкам надавався певний термін для того, щоб виконати вимоги НБУ і відповідно не бути ліквідованими. Таким чином, ліквідували тільки такі, які не захотіли чи не змогли виконати регуляторні вимоги. Тоді як інші 80+ банки виявилися або чистими, чи виконали вимоги.

Щодо банку Петра Порошенка, то він дійсно стрімко наростив свій прибуток за 4 роки. Прибутковість «Міжнародного інвестиційного банку» з І кварталу 2014 за І квартал 2018 року зросла майже в три рази — з 3,6 млн грн до 9,8 млн грн. Однак невідомо, чи заслуга це президента Петра Порошенка. Можливо, з-за великої кількості виведених банків ті, які залишилися, змогли збільшити свою частку на ринку. Для порівняння «ТАСкомбанк», власник якого Сергій Тігіпко не перебуває при владі останні 4 роки, за цей же період збільшив свій прибуток у 16,4 рази — з 7,6 до 124,8 млн грн.

Про рівень корупції

НЕПРАВДА

«Ми з тобою разом десь стояли, що ділили і щось вкрали. Я вибачаюся, такі кадри Україні не потрібні. І тому ми корупції на першому місці у світі»

Нестор Шуфрич, 25/07/2018 (11:38-11:43)

Україна не на першому місці в світі за рівнем корупції. У рейтингу сприйняття корупції від Transparency International за 2017 рік Україна посідає 130 місце, нижче неї ще 50 країн світу.

Можливо, Нестор Шуфрич мав на увазі інший рейтинг – Global Fraud Survey від компанії EY. Це опитування щодо толерантності до корупції в бізнесі (але не обов’язково про корупцію в держорганах). У цьому році Україна на 9 місці, а в минулому, 2017 році дійсно очолювала рейтинг. Але цей рейтинг складно назвати світовим: у 2017 він охоплював 41 країну, в 2018 – 55.

Яр Батіг, Сліпченко Світлана, Юлія Жага і Олексій Крименюк для VoxCheck

Читайте також:
— Вадим Рабинович своїми дзвінками порушив цікавість НАБУ
— «Ну не поц?!» Вадим Рабинович продав землю з кістками вбитих під час Голокосту євреїв
— Вадим Рабінович: шахрай, пригревший кума Путіна
— Внутрішньовидова боротьба прокремлівських «опозиціонерів»

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top