новини корупції

В Україні компанії купують по англійському праву і через офшори


В цьому році намітився активне зростання угод, пов’язаних з купівлею в Україні цілих компаній або їх частини активів. Серед лідерів для вкладень – аграрний сектор, технологічні компанії та проблемні активи.

За найскромнішими оцінками, тобто, тільки з урахуванням публічних угод по яких відомі суми, загальна вартість злиттів і поглинань (M&A) зросла за минулий рік на 57%, до 554 млн євро. Такі дані містяться в звіті юридичної фірми AEQUO та інформаційно-аналітичного ресурсу Mergermarket (Лондон).

При цьому 75% угод в 2017 році було укладено між українськими компаніями, що є рекордним показником. Але вже в цьому році, як прогнозують експерти, тренд знову може змінитися за рахунок більш активної участі іноземних інвесторів.

Фінансовий сектор все ще домінує за кількістю та сумами угод (33%), але тенденції до зростання тепер спостерігаються в інших напрямках: агробізнес, енергетика, видобуток природних ресурсів, а також сектор телекомунікацій медіа і технологій (ТНТ).

Найбільші покупки зазначені у сфері АПК. Наприклад, в минулому році українська аграрна група «Кернел» Андрія Веревського стала 100%-вим власником агрохолдингу «Українські аграрні інвестиції» (УАІ) за $155 млн.

Днями компанія EY в Україні, яку притягнуто як консультанта, повідомила про завершення операції з продажу Farm Invest Corporation рослинницького бізнесу в Україні — Shpola-Agro Industry за $16 млн. Причому, це вже третя подібна операція за останні 10 місяців.
Експерти впевнені, що збільшення числа подібних угод — це свідоцтво поліпшення фінансового клімату в Україні, а тому ожидаемся, що активність на ринку M&A буде рости і в 2018 році. В першу чергу, завдяки загальної стабілізації економіки і насамперед, валютного курсу.

Втім, як довго триватиме цей тренд експерти не беруться прогнозувати. Адже скоро вибори і, як припускає юристи, західні інвестори, починаючи з вересня 2018 року будуть вичікувати, яка політична сила переможе, щоб визначити свою подальшу стратегію дій в Україні.

Іноземці воліють вести дуже обережну инвестполитику, вкладаючи або дуже дешеві проблемні активи (переважно, складська і офісна нерухомість) або в українські високотехнологічні стартапи.

Наприклад, приватні інвестори з Великобританії, Польщі та Молдови, чиї інтереси в Україні представляла компанія «Студія Аграрних Систем», вклали близько 4 млн. євро в українську компанію Drone.ua — провайдера послуг безпілотних технологій у сільському господарстві.
Поки іноземці діють з розрахунку отримати прибуток у короткостроковій перспективі, так як крім політичних ризиків залишаються всім відомі корупційні ризики і недосконалість системи захисту прав власності. В той же час вони придивляються до перспективних галузей української економіки.

Однією з таких сфер, на думку експертів, є підприємства FMCG-сектора і технологічних рішень у сфері споживання товарів. За даними AEQUO, в Україні є вже шість таких пропозицій з продажу.

Крім того, іноземців цікавить все, що можна експортувати, тобто товари харчової та легкої промисловості, які можна провести в Україні з досить високою якістю.

Енергетика, видобувна та інша промисловість можуть представляти інтерес тільки потенційно. Так як найчастіше ці підприємства, особливо в енергетиці, хронічно недофінансовані десятиліттями і з кожним роком ці активи втрачають свою цінність з точки зору конкурентоспроможності продукції. А такі компанії як ОПЗ або «Сумихімпром» ще й обтяжені боргами. Тому тут велику роль відіграє вдосконалення правової бази, в тому числі проведення приватизації за новими правилами, введення інвестиційної складової в тарифи природних монополій і т. п.

Ті, хто все-таки наважується щось купити в Україні, намагаються оформляти угоди не по українському праву, а з англійської. Крім того, важко використовувати українське право, якщо багато угод укладаються з компаніями з офшорних юрисдикцій. Враховуючи всі ці складнощі, в Україні практично немає угод злиття, а тільки придбання бізнесу або його частини.

Тим часом великі українські компанії самі намагаються щось прикупити за кордоном.

Ті, хто вкладається в підприємства за кордоном, чітко розуміють свої цілі: отримати доступ або до іноземних ринків, або до закордонного капіталу. Наприклад, агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) в 2018 році розглядає пропозиції щодо придбання нових активів в декількох країнах. За словами фінансового директора компанії Вікторії Капелюшной, мова йде про європейському ринку і ринку Середнього Сходу.

Компанії не вдалося купити активи французької Doux, але у МХП вже є переробні потужності по м’ясу птиці в Нідерландах (з 2016 року) і Словаччини (з 2017-го), у кожний з яких було вкладено приблизно по $3-3,5 млн.

Також в Європі є інтерес у наших фармацевтичних компаній. А IT-сектор цікавиться вкладеннями в американські високотехнологічні компанії або підставою власних, щоб отримати доступ до іноземного капіталу на прийнятних умовах.

За матеріалами: protokol.com.ua

 

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top