новини корупції

В Чорноморському назріває серйозний конфлікт між військовими та орендарями землі


ПРОБЛЕМА. Де найбільш ласі шматочки землі під Одесою? Звичайно, на узбережжі! Залишилися ще місця, де в тіні дерев стоять дерев’яні будиночки побудованих при колишньому Союзі турбаз. Така база під назвою Будинок рибалки багато десятиліть дарувала відпочинок біля моря, поблизу селища Чорноморське (Чабанка) теперішнього Лиманського району Одеської області, службовцям та ветеранам Збройних Сил, їх сім’ям.

Директор військово-мисливського товариства «Сокіл», член президії Центральної ради Всеукраїнської громадської організації «Товариство військових мисливців і рибалок» Костянтин Яні керує базою з 1980 року. Але тепер замість організації відпочинку йому доводиться займатися судовими розглядами.

ЗАЯВУ. «З 1980 року ми є власниками об’єктів нерухомості Чабанського Будинку рибалки в смт. Чорноморське Лиманського району Одеської області, по вул. Рибальське. На мою думку, відбувається спланована акція по рейдерському захопленню майна Будинку рибалки за позовними заявами в господарські суди України органів військової прокуратури, КЕВ (квартирно-експлуатаційного відділу) р. Одеси.

В середині червня 2018 р. працівники КЕТ р. Одеси відвідали Чабанку і паралізували господарську роботу нашої організації, запропонував звільнити дерев’яні будиночки, розклеїв оголошення на них з вимогою звільнити їх від відпочиваючих і виставив на території Будинку рибалки охорону. Направив в Будинок рибалки юриста КЕТ, яка заявила, що за вказівкою керівництва КЕТ р. Одеси вона уповноважена вилучати грошову виручку від господарської діяльності Будинку рибалки, та адміністратора, який приймає гроші від прибулих в Будинок рибалки громадян».

НА МІСЦІ. Ці дії стали приводом для звернення до ГО «Народне бюро розслідувань». Ми приїхали на базу. Виріс перед машиною охоронець зажадав плату за в’їзд і видав талончик. До нас кинулася ще якась дама – озвучити ціни на відпочинок, але дізнавшись, що приїхали саме з питання справляння грошей, невдоволено відійшла.
Але ж гроші за в’їзд і місце відпочинку беруть скрізь, скаже будь-який відпочиваючий. Так, беруть. Ті, хто побудував будівлі, створив інфраструктуру і платить податки з цієї діяльності.

ДОКУМЕНТАЦІЯ. Костянтин Яні показує солідні папки документів, по-військовому чітко викладають суть проблеми.
Після розпаду Радянського Союзу пішов і розділ майна, у тому числі загальносоюзних громадських організацій. На території України це майно до законодавчого визначення правонаступника було визнано державною власністю. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1995 року № 18 повноваження органу управління об’єктами власності Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України були покладені на Міністерство оборони – знову ж таки, тимчасово, до законодавчого визначення правонаступника майна товариства.

ВЕРХОВНА РАДА, як завжди, займалася іншими питаннями. За 24 роки вона не знайшла часу прийняти закон про правонаступництво майна колишніх загальносоюзних громадських організацій на території України або закон про правовий статус такого майна, в тому числі товариства ВоенОхот. А такі закони неодноразово готувалися і реєструвалися у Верховній Раді. Останній з них авторства групи депутатів на чолі з Ігорем Луценко був поданий 3 березня 2016 року. У пояснювальній записці зазначено: «…Особа, яка добросовісно користувалася таким майном, матиме переважне право на укладення з ФДМУ договору найму (оренди) такого майна, а також договорів про спільну діяльність та управління майном.

Автори проекту вважають, що його прийняття забезпечить повернення у державну власність майна, що дозволить відродити в Україні матеріально-технічну базу розвитку спорту, підготовки мобілізаційного резерву, а також створити належну матеріально-технічну базу для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та учасників бойових дій».

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ, в свою чергу, розглядаючи численні звернення філій товариства військових мисливців та рибалок по всій Україні, передавала їм земельні ділянки для використання за попереднім призначенням – для організації відпочинку та оздоровлення військових. Ось документ від 12 червня 1999 року на ім’я командуючого військами Південного оперативного командування генерал-полковника О. В. Затинайко: «У Міністерстві оборони розглянуто і прийнято позитивне рішення щодо передачі місцевим органам влади земельної ділянки площею 2 га військового містечка № 3 Чорноморського гарнізону для дальшого використання землі Південним радою військово-мисливського товариства Збройних Сил України. Передачу земельної ділянки прошу здійснити згідно з чинним законодавством з внесенням змін в облікові дані. Генерал-полковник Д. О. Рудковський».

СІЛЬРАДА. На підставі цього документа, положень Земельного кодексу України і постанов Верховної Ради (див. додаток) Молодіжненський сільрада і передав громадської організації «Сокіл», яку очолює Костянтин Яні, в оренду на 49 років земельну ділянку площею 4, 51 га, в тому числі 1,1212 га забудованих земель кемпінгів, будинків для відпочинку, і 3,3890 га відкритих земель з незначним рослинним покривом (яри) для організації відпочинку, а також експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд». Товариству «Сокіл» було наказано розробити і оплатити проект укріплення берега і протизсувних заходів у 2-кілометровій зоні Чорного моря, що і було зроблено. Робота бази йшла своєю чергою, суворо платилися податки від господарської діяльності. За останні п’ять років до держбюджету сплачено понад 4, 4 мільйона гривень, що для невеликої бази з одним капітальним будовою і скромними дерев’яними будиночками прекрасний показник.

І тут Одеський КЕВ (квартирно-експлуатаційний відділ) Міноборони, «раптом згадав», що в постанові Кабміну від 13 січня 1995 року вказані землі в Одеській області, управління якими покладалося на Міноборони. І нічого, що міністерство не згадувало про цих землях до 2015 року, і за цей час вони могли просто сповзти в море, тягнучи за собою споруди найближчих населених пунктів. «Земля – це гроші» — склалася нехитра формула в головах чиновників. І побігли, як вище сказано у зверненні К. Яні, «гінці», щоб встигнути зібрати данину з відпочиваючих, поки не закінчився сезон. За його словами, вилучено з коштів товариства і зібрано безпосередньо з відпочиваючих вже близько 70 тисяч гривень. Кому в кишеню вони потрапили і сплачена з них хоч копієчка в місцевий бюджет? А адже поки ВГО «Сокіл» орендує землю, його від податку ніхто не звільняв.

Громадська організація «Народне бюро розслідувань» направила ряд звернення в правоохоронні та контролюючі органи з метою надання оцінки діям, як орендарів, так і власників землі.
 

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top