Головні новини

«Ура, не взяли!» Як в Україні проходить найтриваліший призов в армію

Майже місяць як в Україні стартував призов на строкову службу, який цього року триватиме до Нового року.

У Міноборони вирішили дати в цей раз не місяць, а цілих три для набору необхідної кількості новобранців — офіційно тому, що закликати планують на 40% більше. А саме 17 960 чоловік: 9010 призовників потраплять в ЗСУ, 6500 — в Національну гвардію, 1550 — в Державну прикордонну службу та 900 — в Державну спеціальну службу транспорту. Втім, неофіційно военкомы говорять про те, що за місяць набрати взагалі нікого не можуть. Як йде робота по заклику насправді? «Вести» під виглядом бажає працевлаштуватися поспілкувалися з працівниками одного з центральних військкоматів столиці.

У військкоматі тільки дівчата

До військкомату я під’їхала вранці, через годину після відкриття, і навіть одразу не зрозуміла, туди потрапила — навколо ні душі. На прохідній зустріла двох миловидних дівчат-чергових у військовій формі. Почувши, що я хочу бачити воєнкома, вони повідомили, що він поїхав на нараду. Заступники теж відсутні, але, якщо я скажу, що мене цікавить, вони підкажуть, до кого звернутися. Довелося повідомити, що прийшла влаштовуватися на роботу психологом.

Поки йду по порожніх коридорах першого поверху, вивчаю таблички на дверях. За однією оформляють призовників, за одною вони проходять медкомісію, за третьою видають приписне, далі працюють з контрактниками, але, що цікаво, окрім співробітниць військкомату в коридорах нікого немає.

— А куди ви своїх співробітників-чоловіків делі? — не витримавши, цікавлюся у відділі кадрів.

— Хто поїхав на нараду, а хто зайнятий збором призовників. У нас сезон призову, все в «полях», — пояснює Світлана, зітхнувши, закладаючи в принтер пачку паперу.

— Порядку, либонь, друкуєте? — питаю, киваючи на техніку.

— Та вони вже давно надруковані і розіслані, от тільки толку мало, — зізнається працівниця військкомату. — Молодь до нас на аркані не затягнеш. Що ми тільки не робили! У навчальні заклади ходили, розповідали, що не варто боятися армії, що за час служби у них з’являться нові друзі, досвід поводження зі зброєю, а ще вони возмужают і зміняться. Все марно. Сьогодні молодь тільки гаджети цікавлять так соцмережі. Більше того, вони запитують у служили знайомих, як в армії, а ті розповідають про дідівщину, про те, чим годують, де і в яких умовах живуть, з чим стикаються, і у молодих людей бажання відпадає служити. Якщо б у військових частинах все було на вищому рівні, тоді б і у військкомів проблем з призовниками не було. А так ми завжди винні в тому, що мало хто хоче йти служити.

— Так, може, треба було відмовитися від строкової служби, створювати тільки контрактну армію?

— Так і на контракт ми знайти людей не можемо. Нам нема чого їм запропонувати. Для них же теж умови не створюють, прослуживши за контрактом рік-два, йдуть.

«Немає умов»

У військкоматі згадують: при СРСР, крім того, що служба в армії була почесним обов’язком, кожному вона давала ще і безліч пільг. В внз служили вступали поза конкурсом і з мінімальними балами, крім того, можна було піти на роботу в держслужбу або ж в силові структури. Але сьогодні, нарікають у військкоматі, держава не може запропонувати захисникам Вітчизни ніяких переваг. «На цей осінній призов Кабмін виділив 64,96 млн грн, а на кожного — 3617,13 грн. З цих грошей 93,13 грн йде на підготовку і проведення призову, а решта 3524 грн будуть виплачені самим призовникам. Але багато хто на громадянці заробляють більше», — нарікає Світлана.

Більш того, як зізнається жінка, матеріальне забезпечення армії сьогодні становить бажати кращого. Навіть контрактникам доводиться самим собі купувати добротні речі: те, що їм видають, і на сезон не вистачить. А ще багато чого навіть немає в наявності. Тільки за свої гроші треба купити.

— Але ось з нового року ви заробите по-новому, в удосконалених офісах. Міністр оборони затвердив план створення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів. Тоді-то робота піде?

— Ми люди військові і казки мало віримо, — зітхає Світлана — Вже скільки років не можуть створити єдину електронну базу призовників, а ви про якісь центри говорите! Нам би ремонт в приміщеннях зробили, та зарплати підняли, а то охочих працювати за чотири тисячі мало знаходиться.

З власної волі

В цей час за дверима почулися чоловічі голоси, які покинутим коридору прокотилися громом. Невже призовники з’явилися?! Швидко прощаюся з співробітницями і біжу до виходу.

На незручних дерев’яних лавках з’явилися двоє: один у військовій формі, років тридцяти, сидить навпроти дверей з написом «Медкомісія». Другий, худорлявий хлопчина, чекає, щоб зайти в кабінет «Призовний пункт». Олександр, так відрекомендувався хлопчик, розповів, що йому 19 років і він сам прийшов у військкомат, оскільки хоче слугувати: «Я нікуди не вступив, у мене мало балів, рік вдома просидів. А зараз порадився з батьками, і ми разом вирішили, що півтора роки в армії підуть мені на користь. Вже вибрав Нацгвардію, буду служити в Києві або під Києвом».

— Але ти ж в курсі, що вони постійно задіяні в охороні громадського порядку під ВР, Кабміном, та хіба мало де ще, плюс спека, холод. Ти готовий до цього?

— Ну так, я дізнавався. Думаю, нічого страшного. Але для мене головне, що поруч з будинком буду, звільнення зможу приїжджати додому і зустрічатися з друзями.

— Твої друзі з тобою йдуть служити?

— Ні, вони і мене відмовляли від армії. Дідівщиною лякали. Я цікавився — дідівщина зустрічається, але, думаю, переживу. А служба мені в майбутньому стане в нагоді, якщо захочу, залишуся далі служити в Нацгвардії.

Як зізнався Олександр, його однолітки в армію не хочуть. І насильно їх не затягти: одні навчаються у вузі, інші виїхали за кордон.

«Ось бачите, з чим ми стикаємося щодня, — втручається в розмову офіцер.— Сьогодні уряд робить все, щоб хоча б поставити на облік усіх військовозобов’язаних, приписне вимагають скрізь — при прописці, працевлаштуванні, вступ на навчання, навіть при одруженні. Але і це не допомагає, від нас ховаються, нас уникають».

Як виявилося, він доставив на медкомісію двох призовників. Як йому це вдалося, не зізнався, але один верткий юнак дуже задоволений вже вискочив з кабінету.

— Забракували, не пройшов медкомісію, — сяючи, вимовив він і вистрибом покинув стіни військкомату.

Офіцер тільки розвів руками.

За час, проведений у столичному військкоматі, крім одного добровольця і двох щасливчиків, що з’явилися разом з офіцером, більше ніхто не прийшов.

— Так ви приходьте завтра, завтра призовники повинні бути, — каже чергова, посміхаючись.

Вже прощаючись, ставлю мучить мене питання: «А як же ви, дівчата, призовників, які захочуть піти без попиту, утримувати будете?» У відповідь чергові розсміялися: «Своєю чарівністю і жіночими чарами!»

Не з’явилися 60-80% призовників

Призов до лав ЗСУ, нацгвардії, прикордонних військ і спецслужбу транспорту почався не дуже бадьоро. У Києві, наприклад, 33,6 тис. призовників ухиляються, заявив військовий комісар Київського гарнізону Сергій Клявін. Він зазначив, що повістки проігнорували близько 80%. Трохи краща ситуація на Закарпатті. За даними прес-служби місцевої міськради, в Ужгороді у військкомат не з’явилися 68% призовників. «В даний час одна з головних проблем — неявка призовників до військкомату. При стовідсотковому сповіщенні не прибули 68% молодих людей», — йдеться в повідомленні.

Не краще ситуація в Харкові. За даними військового комісара Харківського обласного військового комісаріату Юрія Калгушкина, близько 1500 призовників Харківської області проігнорували вимогу з’явитися у військкомат. Ще 36 не прийшли на збірний пункт, хоча були визнані придатними до служби. До того ж у Харкові нещодавно оскандалилися военкомы, які разом з поліцією на вулиці зупинили молодого чоловіка і попросили пред’явити документи. Але він спілкуватися з представниками влади не захотів, а коли спробував піти, його утримували силою. За хлопця заступилися перехожі, жінки кричали: «Відпустіть дитину!» Призовник спробував втекти, але його збив з ніг і повалив на землю людина у військовій формі. У підсумку хлопець викрутився і втік, залишивши в чужих руках свій рюкзак.

Як зазначив Калгушкін, оскільки за повістками не з’явилися близько 1,5 тис. осіб, у Харківській області створені спеціальні комісії, які перевіряють документи у хлопців призовного віку (18-27 років) і нагадують їм про необхідність прибути до військкомату. До складу комісії входять співробітники військкомату та поліцейські. Вони повинні пояснити, в який військкомату він повинен прийти і де він знаходиться. Якщо ж члени комісії порушують чинне законодавство, то про це слід повідомляти облвоенкомат, де буде проведено розслідування.

У Міноборони «Вести» запевнили, що для виконання плану за призовом ще є час. «Підсумки будуть підведені тільки після того, як заклик офіційно завершиться. Є хіба що попередні дані по регіонах», — повідомив «Вістям» начальник управління по зв’язках з громадськістю Богдан Сеник.

«>

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top