Головні новини

Українців змусять платити податки з прибутку закордонної

Нацбанк і Мінфін оголосили війну податковим «ухильниками» — оприлюднили проект закону…

Українцям за свої зарубіжні активи доведеться платити прибутковий податок всередині країни та подавати тонни звітності — держава всерйоз має намір вирішити проблему виведення коштів в офшори і взявся за реалізацію 8-ми найважливіших кроків плану BEPS. Днями Мінфін і НБУ оприлюднили законопроект, який імплементує в Україні міжнародний звід правил по боротьбі з податковим «ухильниками», передає сьогодні UBR.ua.

Мета проекту — збільшити доходи бюджету на мільярди доларів і повернути в країну раніше виведені капітали. Втім, запевняють експерти, масштабний проект може принести рівно протилежні результати. А бізнесмени почнуть здавати українські паспорти, щоб уникнути претензій податківців.

«Метою проекту є запобігання вимивання доходу з країн, де він був створений. Ця проблема особливо болюча для країн з економікою, що розвивається, де багато підприємці прагнуть оптимізувати своє податкове навантаження і вивести доходи у країнах з низькими податковими ставками – в офшори. Україна зацікавлена в BEPS», — розповіла UBR.ua координатор податкового комітету Європейської бізнес асоціації Наталія Артемчук.

Заплати податки

Після прийняття цього законопроекту фізична особа – податковий резидент України зобов’язаний включити у свою річну податкову декларацію прибуток, яку отримала «контрольована ним іноземна компанія» (КІК). Чинне ж законодавство вимагає від фізособи сплати податків тільки з отриманих від компанії дивідендів.

«Дуже часто фізичні особи засновують фірму за кордоном, у країнах, де податку на прибуток немає або він дуже невеликий. Компанія заробляє прибуток, але вона не з’являється на податкових радарах тієї країни, де фізична особа-інвестор живе. Поки зарубіжна компанія не виплатить йому дивіденди, зароблений прибуток лежить в такій компанії, немов у безподатковому гаманці. Податок у підсумку не платиться ні там, де компанія отримує прибуток, ні там, де резидентствує фізособа», – розповіла виданню партнер юридичної фірми «Саєнко Харенко» Світлана Мусієнко.

Коли законопроект приймуть, українці, які володіють КІК, повинні будуть заплатити в казну прибутковий податок з прибутку своєї закордонної фірми (або своєї частки в ньому). Причому, не чекаючи виплати дивідендів.

Логіка влади проста – вони хочуть зробити безглуздим утримання іноземних компаній, створених виключно з метою оптимізації оподаткування. Адже тепер доведеться звітувати з КІК – подавати інформацію, проходити перевірки, і при цьому все одно сплатити податок в Україні.

Виведуть на чисту воду

При цьому проект закону дає визначення поняттю «контрольована компанія». Чітким його не назвеш – якщо встановити факт володіння часткою компанії не вийде безпосередньо, чиновники зможуть спиратися на ряд непрямих ознак. У підсумку, «контрольованої» будуть вважати компанію, якщо фізособа:

  • Володіє 50% і більше зарубіжного юридичні особи (в окремих випадках – понад 25%).
  • «Здійснює фактичний контроль», незалежно від того, як оформлено юридично. Фактичний контроль податківці стануть визначати по ряду ознак: наприклад, особа здійснює операції з банківського рахунку КІК, або позначено як її бенефіціара під час відкриття банківських рахунків компанії в закордонному банку.

Втім, не всі власники КІК повинні будуть подавати декларації. Податківці не стануть вимагати сплати податків, якщо:

  • Сумарний річний дохід контрольованих компаній українця не перевищує €1 млн.
  • Фізособа володіє публічною компанією, чиї акції котируються на фондових ринках.
  • Якщо податківці будуть переконані, що КІК, що підпадає під це визначення, є добросовісної компанією, а не «податкової прокладкою».
  • Під сумлінністю автори законопроекту також мають на увазі цілком конкретний перелік умов. Під підозру податківців не потраплять компанії, які:

    • Сплачують податок на прибуток у країні реєстрації за ефективною ставкою не нижче 13%.
    • Не є «пустушками»: ведуть реальну економічну діяльність, мають персонал, основні фонди, ресурси, капітал. А частка пасивних доходів у загальній структурі їх доходів не перевищує 50%.
    • Зареєстровані в країні, з якою в України є угода про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.
    • Країни, в якій вони зареєстровані, не входять до переліку офшорних країн», затверджений Кабінетом Міністрів.

    «Якщо компанія відповідає критеріям, її прибуток звільняється від прибуткового податку. Зрозуміло, всі підстави необхідно довести, підтвердити документально, скласти спеціальну звітність, що буде зробити не так вже просто. А податкові органи мають право всі ці обставини перевірити», – наголосила Світлана Мусієнко.

    Що отримаємо

    Прийняття цього закону ініційовано міжнародними партнерами України, але, очевидно, носить фіскальний характер. Згідно з даними міжнародних аналітичних організацій, обсяг осіли в офшорах «українських» коштів за різними оцінками становить від $117 млрд до $167 млрд. При цьому щорічно в офшори виводиться близько $11-12 млрд.

    В теорії, прийняття закону дозволить додатково направляти до бюджету за рахунок прибуткового податку близько $1-1,5 млрд. Цілком пристойно, враховуючи зростаючий з року в рік дефіцит бюджету пенсійного фонду. А також закон буде стимулювати повернення в країну раніше виведених коштів.

    Втім, експерти сумніваються, що українська реалізація Плану дій BEPS зможе забезпечити розрахункову ефективність. Адже гроші часто не зникають безслідно в офшорах, а періодично повертаються на батьківщину у вигляді інвестицій.

    «Якщо вийде повернути кошти, виведені в офшори, то скоротиться і потік офшорних інвестицій. Адже ці гроші не стоять на місці, вони виводяться, а потім повертаються в Україну. У сутичці держави з офшорами перше все одно програє через свою незграбність. Цей закон розробляв клуб багатих країн під себе, щоб контролювати свої гроші. У нас же ці заходи будуть застосовуватися, швидше, в політичних цілях – проти неугодних людей з рахунками в офшорах», – висловив свою думку заввідділу реального фінансового сектору Інституту економіки і прогнозування НАНУ Владислав Зимовець.

    І хоча експерти не заперечують важливості процесу деофшоризації, вони вказують на необхідність комплексного підходу. Адже, крім «батога», країні добре б мати ще і «пряником».

    «Сам по собі план BEPS нічого не дасть країні. Закони, виписані на його основі справді допоможуть запобігти безподаткову вимивання грошей. Але вони абсолютно марні, якщо цих коштів у країні немає. Потрібен ряд інших заходів, спрямованих на залучення інвесторів. Більш того, у той час як окремі норми проекту можуть збільшити дохідну частину бюджету, інші здатні викликати масове втеча бізнесу з України – деякі бізнесмени вважають за краще просто змінити паспорт. Сподіваємося на тверезий підхід законодавців до кожної з норм законопроекту», – резюмував партнер податково-юридичного департаменту Delloite в Україні Андрій Серветник.

    «>

    Источник

    Click to comment

    Leave a Reply

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    Популярные новости

    To Top