Головні новини

Україна сьогодні: у всьому світі цих поддонков засудили до вищої міри покарання

Днями ЗМІ повідомили про сукупний стані 100 найбагатших українців. За оцінками журналістів вітчизняні олігархи багатіють в середньому в 12 разів швидше, ніж зростає ВВП України, а сукупний статок першої сотні вітчизняних товстосумів становить 37,5 млрд дол., що дорівнює половині держборгу країни.

Про це йдеться в сьогоднішній статті Тетяни Веремеевой для MarkerUA.

Одним із способів досягти настільки вражаючих успіхів в справі нарощування власного стану багатьом олігархам допомагають тіньові схеми, одна з яких проста як світ, і так само ефективна – не платити по боргах.

Борги українських олігархів: через суд в розстрочку

Найбільш, можна сказати, «цивілізованим» способом не платити за рахунками для вітчизняних олігархів, став суд. Навіть якщо у результаті Феміда і не прийме рішення на користь бізнесмена-боржника, то принаймні дозволить потягнути час, а там хто знає – може ситуація і зміниться.

Прикладом частково успішного використання такого способу стали Степан Івахів та Сергій Лагура, чия паливна компанія «Континіум» з мережею АЗС під брендом WOG намагалася через суд позбутися боргу по валютному кредиту, підконтрольному зараз ФГВФО банку «Форум» на 1,6 млрд грн.

Ще в 2013 році в банку «Форум» був виданий кредит на 10 млн дол. ПП «ВК Імпекс», поручителем якого виступило «Вест Ойл груп» Івахіва та Лагура. Через рік, після визнання банку неплатоспроможним, почалася низка судових процесів, за підсумками яких частина договорів поруки були визнані недійсними. Один з поручителів – «Пром-газ-інвест» – був спочатку перейменований в «Сетерус», а потім і зовсім ліквідована судом зі списанням вимог його кредиторів.

«Форуму» все ж вдалося добитися рішення про виплату боргу, виплату якого в інших судових інстанціях дозволили відтермінувати до 2024 року. 30 травня Верховний Суд України відмовив банку «Форум» скасування рішень судів нижчих інстанцій і залишив олігархам право платити борг по 2024 року. Причому основні платежі повинні були початися лише з 2021 року.

«Ліквідація банку закінчується через рік, а сума щомісячного платежу – 700 тис. грн. І вони щомісяця чемно платять 700 тис. грн. А основну суму платежу вони залишили на кінець, на ті терміни, коли навіть уже банку не повинно існувати згідно із законом («Форум» ліквідують до 2019 року)», – цитує «Олігарх» слова заступника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлани Рекрут.

На початку 2018 року Господарський суд Луганської області надав ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» Костянтина Григоришина розстрочку по сплаті боргу в 1 млрд грн. перед ДП «Енергоринок». Заборгованість утворилася через поставок підприємством електроенергії в ОРДЛО без платежів перед ДП. У підсумку віддавати борг державі підприємство олігарха буде до 2027 року, причому основні платежі в розмірі 10 млн грн. в місяць, почне з червня 2019 року.

Ще більшу суму – 1,4 млрд грн. – «Енергоринку» заборгувало «ДТЕК Донецькобленерго» найбагатшого українця Ріната Ахметова. Через суд компанії вдалося домогтися розстрочки до жовтня 2020 року, причому сплачувати основну суму – 116,5 млн грн. на місяць – «ДТЕК Донецькобленерго» буде тільки з жовтня 2019 року. Втім, це рішення остаточно не прийнято – попереду Верховний суд України.

Розстрочка всіх цих платежів на 5-10 років з урахуванням девальвації гривні значно заощадить кошти великого бізнесу.

Тактику затягування в суді, очевидно, вибрав найбільш одіозний український олігарх Ігор Коломойський. Після націоналізації «Приватбанку» в грудні 2016 року, підприємець спробував вже всі найпопулярніші в середовищі олігархів способи відходу від боргів, і зараз явно просто тягне час у судах.

Так, після появи у держави в особі НБУ та ГПУ претензій до Коломойському після націоналізації «Приватбанку», олігарх подав близько 90 позовів до НБУ і держструктурам, пов’язаних з націоналізацією банку, в тому числі оскаржував рішення про визнання установи неплатоспроможним та його подальшої націоналізації, називаючи останню – «рейдерством з боку держави».

Справи в судах у олігарха поки йдуть неважливо: в ході розпочатого в грудні 2017 року у Високому суді Лондона розгляду справи «держбанк України Приватбанк проти екс-власників Приватбанку» на майно Коломойського був накладений арешт.

Ще один популярний спосіб розплати з боргами серед українського великого бізнесу – просто не платити їх. Щоправда, цей спосіб можуть дозволити собі далеко не всі, а лише ті, хто знаходиться з владою в хороших відносинах.

Борги українських олігархів: Ігор Коломойський

Ще більший досвід в умінні не платити борги у олігарха Ігоря Коломойського.

Те, що структури, афілійовані з олігархом і його партнерами, з березня 2017 року перестали платити відсотки по кредитах, взятих у «Приватбанку», за словами заступника голови НБК Катерини Рожкової, стало причиною порушення кримінальних справ і початку судових процесів навколо фінустанови.

За словами тодішнього голови НБУ Валерії Гонтарєвої, 97% кредитів банку, виданих юридичним особам видавалися структурам так або інакше пов’язаних з належить власникам «Приватбанку» фінансово-промисловою групою «Приват».

ГПУ пізніше нарахувала 19 млрд грн. виданих 42 компаніям, пов’язаним з банком, під поставку імпортних товарів і видачу за 8 років 267 млрд грн. кредитів під низький відсоток для «своїх» компаній. Ні товар, ні гроші в Україну не надійшли В результаті Генпрокуратура порушила у 2017 році кримінальні справи.

Інший яскравий приклад стратегії олігарха – компанія «Укрнафта».

Незважаючи на те, що контрольний пакет акцій 50%+1 належав державі, Коломойському з 42%-м пакетом вдалося провести в керівництво підприємства свій менеджмент і замкнути фінансові потоки підприємства на себе. Лише прийняття ВР України в січні 2015 року рішення про зниження кворуму, необхідного для проведення загальних зборів акціонерного товариства, з 60% до 50%+1 акція, дозволило цей менеджмент змінити. В свою чергу це викликало емоційну реакцію олігарха, який особисто приїхав «рятувати» компанію від захоплення диверсантами Кремля.

Тоді, правда, патріотичний порив не оцінили і незабаром олігарх «за власним бажанням» залишив посаду голови Дніпропетровської ОДА.

Незважаючи на те, що з часом, як стверджується, керівництво «Укрнафти» і перестало бути підконтрольним олігарху, а підприємство очолив іноземний фахівець Марк Роллінс, його стратегія залишилася колишньою.

Ще за Ігоря Коломойського «Укрнафта» почала накопичувати борг по виплаті податків, який з введенням нових рентних платежів за видобуток нафти і газу в 2015 році, почав стрімко зростати. У результаті до літа 2018 року заборгованість склала понад 15 млрд грн. В результаті НАК «Нафтогаз» навіть запропонував Коломойському розділити активи «Укрнафти» і заплатити за них гроші, якими в свою чергу будуть сплачені борги «Укрнафти».

Проте вищим пілотажем для олігарха є не просто не заплатити свої борги, а «повісити» їх на іншого, в ідеалі – держава. Крім фінансової вигоди останнє ще й дуже зримо свідчить про ступінь політичного впливу.

Так, після націоналізації «Приватбанку» експерти звернули увагу на те, що борги банку та його власників, тепер перейдуть на плечі держави і визнали угоду цілком вигідною для Ігоря Коломойського і навіть свідченням того, що його «опала» з боку президента – перебільшення.

Однак після того, як держава «влив» в «Приват» більше 5% тодішнього ВВП (понад 150 млн грн.), воно передумало і «выкатило» колишнім власникам «рахунок» у вигляді кримінальних справ і позову в Лондонський суд на 3 млрд дол.

Борги українських олігархів: Рінат Ахметов

В той же час цілком успішно перекладання своїх боргів на державу пройшло у Ріната Ахметова.

У травні 2018 року, за ініціативи київської влади, місце належало олігарху ПАТ «Київенерго» на постачання столиці тепла і електроенергії зайняло комунальне підприємство «Київтеплоенерго».

Зміна постачальника призвела до зникнення в квартирах киян централізованої гарячої води, яка повернулася лише в жовтні, і ледь не призвела до зриву опалювального сезону в столиці.

Одночасно зі зміною постачальника тепло — і електроенергії НАК «Нафтогаз» несподівано відмовився укладати договір з КП «Київтеплоенерго» на поставку газу, мотивуючи це заборгованістю за минулі поставки в 3,8 млрд грн. Столична влада були здивовані, оскільки цей борг мало ПАТ «Київенерго» Рината Ахметова, отже, воно ж повинно виплатити заборгованість. Однак у Наку вирішили інакше і відмовилися підписувати договір з постачальником дотвыплаты заборгованості.

У компанії Ахметова заявили, що готові оплатити кредиторську заборгованість після того, як їм виплатять їх власну дебіторську заборгованість в 4,8 млрд грн., в числі яких борг держави і столичних властей в 1,2 млрд грн.

«Нафтогаз» і київська мерія загрузли в судових баталіях, а столиця залишилася без гарячої води до жовтня.

Нарешті, після покупки мерією природного газу у приватних постачальників і втручання Кабміну боку начебто уклали мирову угоду, а уряд навіть перевело столиці додатково 730 мільйонів гривень пішли «Нафтогазу». Після цього в квартирах киян з’явилося тепло і гаряча вода.

Однак, як з’ясувалося, сторони конфлікту мирову угоду порахували по-різному: якщо київська мерія заявила, що борг «Київенерго» не ляже на плечі КП «Київтеплоенерго», в НАК «Нафтогазі» заявили, що останній став правонаступником боргів компанії олігарха на суму 2,4 млрд грн. Тобто, швидше за все, конфлікт буде мати своє продовження, але судячи з усього з Ахметова борг за газ де-факто списали, у всякому разі, ПАТ «Київенерго» в якості третьої сторони до суддівським розбірок залучено не було.

Борги українських олігархів: діяльність Романа Насирова

Більш елегантним способом «повісити» на державу свої борги є відстрочка по виплаті податків, на що ГФС має право.

Так, затриманий у березні 2017 року тепер уже екс-глава ГФС Роман Насиров підозрюється НАБУ в підписанні податкової відстрочки газодобувним підприємствам скандального нардепа Олександра Онищенка. Збиток державі склав 2 млрд грн. Допомагав екс-глава ГФС і своєму тестеві будівельним магнату Олександру Глимбовскому.

Однак найбільш яскравий приклад – податкова розстрочка вже згаданої вище «Укрнафті»: ще в часи повного контролю над підприємством Ігоря Коломойського менеджмент отримав у ГФС право на податкову розстрочку.

Маючи борг перед бюджетом у грудні 2014 року в 1,7 млрд грн. до 1 серпня 2015 року «Укрнафта» довела його до 8,6 млрд грн. і ГФС надав розстрочки по сплаті боргу на 5 місяців. Правда, вже в жовтні останню скасували із-за порушень умов виплати боргу.

У 2016 році історія повторилася – «Укрнафта» знову отримала розстрочку і знову її втратила. У 2017 році підприємство знову просило розстрочку на 3 роки після рішення суду про досудової санації. Так підприємство і живе: просить, одержує, втрачає розстрочку на податки і накопичує заборгованість в 15 млрд грн.

«>

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top