новини корупції

У луганських пенсіонерів з’явився дозвілля – виснажливі поїздки за пенсією в Україну

Мама повернулася з Крейдового. Ця історія не тільки про поїздку за пенсією, а про дозвілля пенсіонерів.

Колись у далекій закордоні я побачила, як старий з апаратом штучної вентиляцією легень йшов грати в казино. Ми зустрілися з ним на порозі казино: я і він зі своїм незмінним другом – пересувним апаратом вентиляції легенів на коліщатках.

В моєму наївному розумінні його діагноз та стан повинні були обмежувати його якщо не постіллю, то кімнатою з качкою і телевізором. А тут світиться казино, музика, люди, гроші, азарт, розчарування, гра…

Так от я хочу сказати про те, що з війною у наших пенсіонерів з’явився свій витончений дозвілля – нескінченні, виснажливі, виснажливі поїздки за українською пенсією. І чомусь зараз про таких турах стали говорити пошепки, як про щось потаємне, делікатному, таємному, інтимному, про що треба говорити саме так – щоб не наврочити.

Про таких турах можна говорити довго і коротко – власне, як і їздити. Для початку, непогано б мати по той бік війни когось, хто забезпечить тебе реєстрацією. І тут, звичайно, в хід йдуть друзі, родичі, знайомі, близькі і далекі. У кращому випадку в них можна і зупинятися в своїх поїздках, в гіршому – отримати реєстрацію за місцем їх проживання. Якщо такого щастя немає, то коштувати прописка 1200 грн у рік – по 100 грн у місяць. Але тут все залежить від порядності того, хто готовий забезпечити місцем реєстрації. Буває й таке, що людина бере гроші, але не обіцяє нічого – плата стягується на рік вперед.

Місце реєстрації найкраще мати в найближчому українському місті, куди доїхати буде найлегше. Вибирати потрібно найоптимальніший варіант – або пішки через Станицю, або Мілове, щоб добиратися туди через Чортків машиною. Це вже хто на що здатний фізично – або перейти пішки через міст і всі черги, або їхати від п’яти годин до доби з очікуванням на всіх кордонах. Або пішки і може бути швидко, або машиною, але дуже довго. Або безкоштовно, або за гроші. Але основне питання найчастіше іншого – чи зможе пенсіонер сам перейти той міст, або його можна переправити тільки на машині. І вже від цього вибирається місце реєстрації та переоформлення пенсії.

Ще питання – вкладені гроші. Дорога до того ж Крейдового – 600 грн в один кінець (для порівняння з Чорткова довезуть до 650 рублів, що вдвічі дешевше). Якщо користуватися послугами «волонтерів», то вийде це близько 4000 грн. В основному вони займають місце в чергах, водять по інстанціях і підказують, як і куди швидше пройти. Так, проживання вийде у 100 грн за ніч. І тепер вважайте, чи є сенс у всьому цьому? Точніше, скільки пенсій потрібно вкласти, щоб нарешті отримати свої гроші.

І тепер, що поганого у всьому цьому. Та все! Ліжко в таких нічліжках не змінюється в принципі. Мама жила в будинку, де 15 ліжок, зайнятих весь час – один виїжджає, другий відразу ж заїжджає. Постіль не встигає охолонути. Чоловіки і жінки сплять покотом, тому що кожен поспішає оформити своє питання швидше, закриваючи очі на такі «дрібниці». І серед відносно здорових людей попадаються ті, у кого шкірні захворювання, психічні і всякі інші. Та про це краще всього просто не думати, дбаючи лише про себе і своєму питанні. І ще агресія, ненависть, вікові витрати…

Якщо говорити про маму, то перевізник поїхав, не дочекавшись їх. Тобто тому вони добиралися своїм ходом, через Чортків, пройшовши годину пішки і прочекавши з шести ранку до 15:00 той приватний автобус, який міг поїхати, а міг і не поїхати на Луганськ.

Але навіть у цьому є дивний, дивовижний дозвілля місцевих пенсіонерів. Дозвілля крутіше будь-яких казино – пощастить чи ні з пенсією, вигорить чи ні, і, найголовніше, переживе пенсіонер всі ці тури.

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top