новини корупції

У кого найбільше шансів отримати притулок у ФРН?

Біженці, мігранти, шукачі притулку — у цих термінах іноді плутаються навіть експерти. DW з’ясовувала, які категорії іноземців мають право на перебування у ФРН, а які — ні.У чому різниця між мігрантами і біженцями? Хто має право на отримання притулку в ФРН, а хто повинен покинути територію Німеччини? Як працює процедура видворення іноземців з країни? Відповіді на ці та інші питання — у довідці DW.

Мігранти

Термін «мігранти» використовується для позначення людей, що змінили своє місце проживання. При цьому переміщення може відбуватися як у межах однієї країни, так і з однієї країни в іншу. Зазвичай говорять про міграцію тому випадку, якщо людина приймає рішення про переселення добровільно, наприклад, щоб поліпшити свої життєві умови, але йому не загрожує небезпека.

Біженці

На відміну від мігрантів, біженцями юридично вважаються особи, які мають право на міжнародний захист відповідно до Женевської конвенції по біженцям. Згідно з цим документом, кожна людина, яка на батьківщині піддається переслідуванню «за ознакою раси, віросповідання, громадянства, приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань», і тому повинен її покинути, може просити притулку в іншій країні.

На так званих «кліматичних біженців», які були змушені покинути місце свого постійного проживання з-за наслідків глобального потепління, конвенція поки не поширюється.

Шукачі притулку

Шукачами притулку називають людей, які подали відповідне прохання і чекають відповіді від влади приймаючої країни. У Німеччині рішення про надання статусу біженця виносить Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF). До отримання відповіді люди можуть жити тільки в центрах прийому біженців і не мають права на роботу.

Хто має право на отримання притулку в ФРН?

У Німеччині переслідуються з політичних мотивів захищені Основним законом країни і мають право на надання політичного притулку. Тим, хто біжить від війни і насильства, притулок може бути надано з гуманітарних міркувань, що також дозволяє отримати офіційний статус біженця. В обох випадках іноземець отримує право перебувати в Німеччині три роки, після закінчення яких може претендувати на постійний дозвіл на проживання.

У розпал міграційного кризи під ці категорії підпадали громадяни Сирії та Еритреї. Однак у листопаді 2016 року Вищий адміністративний суд федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн виніс рішення, згідно з яким громадяни Сирії можуть розраховувати лише на субсидіарну захист. Такий статус надають терміном на один рік з можливістю подальшого продовження і не включає в себе право на возз’єднання сім’ї протягом перших двох років.

Які країни вважаються безпечними?

Спочатку мало шансів отримати притулок в Німеччині мають вихідці з так званих «безпечних країн походження». Згідно із законом, безпечними визнані країни, в яких «не мають місце політичні переслідування, ні негуманні і принижують гідність покарання і поводження з людьми».

Втім, це аж ніяк не означає, що шукач притулку з такої країни буде негайно видворено з ФРН: якщо іноземець надає докази свого політичного переслідування, їх у будь-якому випадку розглядають в індивідуальному порядку.

В цілому ж клопотання громадян з «безпечних» країн зазвичай відхиляються. У 2017 році в Німеччині розгорілися жаркі спори після того, як влада ФРН визнали Афганістан державою безпечного походження і приступили до висилки афганських шукачів притулку на батьківщину. Таке рішення викликало бурхливі протести з боку правозахисників.

Що відбувається, якщо заявник одержує відмову?

З 2016 року чиновники Федерального відомства у справах міграції та біженців в прискореному порядку розглядають заяви тих мігрантів, які мають мало шансів на отримання притулку. На обробку їх заявок відводиться один тиждень. У разі негативної відповіді іноземцю загрожує видворення з ФРН: він повинен покинути центр прийому біженців протягом трьох тижнів.

Рішення BAMF, втім, можна оскаржити в судовому порядку. У той же час відмова в наданні притулку не означає автоматичного позбавлення права на перебування в країні. З цілого ряду причин здобувач може легально уникнути депортації. Так, якщо у біженця немає паспорта або стан його здоров’я не дозволяє йому вирушати в дорогу, йому надається тимчасова відстрочка висилки (Duldung). Це також відноситься і до неповнолітнім шукачам притулку, що в’їхав в ЄС без супроводу дорослих.

Хто такі «контингентні біженці»?

Згідно з німецьким законодавством, «контингентными біженцями» (Kontingentflüchtlinge) є біженці з кризових регіонів світу, які були прийняті Німеччиною в рамках актів міжнародної гуманітарної допомоги. Зокрема, мова йде про певні групи іноземців, що отримали це право з гуманітарних причин або у зв’язку з «політичними інтересами ФРН».

У 1975 році статус «контингентных біженців» отримали близько 30 000 в’єтнамців, які втекли з Південного В’єтнаму після встановлення там комуністичного режиму. А з 1990-х років такий статус надається емігрантам з республік колишнього СРСР єврейського походження.

Що передбачає Дублінське угоду?

Надання притулку в Євросоюзі регулює так зване Дублінське угоду, укладену в 2003 році. Його основний принцип свідчить: заяву претендента притулку повинно розглядатися в першій країні ЄС, кордон якої він перетнув.

Останнім часом це правило не раз ставало об’єктом жорсткої критики — в першу чергу, з боку Італії та Греції, на плечі яких ліг основний тягар з прийому біженців.

Восени 2015 року ЄС приступив до реалізації програми по перерозподілу біженців: згідно плану Єврокомісії, 160 тисяч осіб, які потрапили на територію Італії і Греції, повинні бути направлені в різні країни Європи. Їх планується розселити по всім країнам ЄС відповідно до квот для кожної держави. Однак багато які країни-члени ЄС використовують Дублінське угоду як привід для того, щоб не приймати шукачів притулку.

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top