новини корупції

Схемщик, тесть депутата БПП і один Авакова. По кому вдарила санкційний список Росії

Схемщик, тесть депутата БПП і один Авакова. По кому вдарила санкційний список Росії

25.01.2019

Торгівля між Україною і Росією набирає обертів. За даними Держстату, за 11 місяців минулого року наша країна імпортувала з Росії товарів на 7,4 мільярда доларів, що на 17,1% більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Федеральна митна служба РФ показує ще більші цифри. За її даними, за 11 місяць поставки російської продукції в Україну збільшилися на 22,7% — до 8,6 млрд. доларів. Швидше за все, російська статистика більш точна, ніж наша. Вітчизняні митники «втратили» 1,2 млрд. доларів з банальної причини.

«Зазвичай так звана «дзеркальна статистика» (тобто, аналогічні дані, зафіксовані митницями по обидві сторони кордону) не збігається, якщо на одній стороні товар проходить контрабандою і не «світиться» в офіційних документах», — пояснив економіст Олексій Кущ.

Наш експорт в Росію теж зростає. За даними митної служби РФ, за 11 місяців українські постачальники відвантажили товарів майже на 5 млрд. доларів, що на 14% перевищує аналогічні показники 2017 року.

Втім, саме останній показник може опинитися під ударом.

Нагадаємо, що в минулому році РФ тричі вводила санкції проти нашого бізнесу (у відповідь на аналогічні дії України).

Санкційний список був опублікований 1 листопада, а потім доповнено 25 грудня. Але поки економічний вплив його не дуже відчутно, оскільки він вводився, як вже писала «Країна», з політичних мотивів. Тому, судячи з усього, вистрілить ближче до виборів.

Інша справа — список від 29 грудня 2018 року. У ньому — перелік конкретних товарних кодів, які нашим підприємствам не можна поставляти в Росію. За підрахунками уряду РФ під нього потрапили товари, що експортуються з України в Росію на півмільярда доларів в рік.

«Країна» вирішила дізнатися, як вони вплинули на український бізнес і наш експорт в Росію.
Чорні списки Росії

«Країна» вже докладно писала які компанії і чому потрапили в перший «чорний» санкційний список від 1 листопада 2018 року. У ньому, зокрема, нафтотрейдери («Галнафтогаз» володіє мережею азс «ОККО»), аграрії і харчовики («Нібулон» Олексія Вадатурського, «Кернел» Андрія Веревського, «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка, «Український бекон», «Фаворит плюс», ДПЗКУ тощо), машинобудівні підприємства («АвтоКраз» Костянтина Жеваго і Харківський тракторний завод Олександра Ярославського), хімічні заводи («Азот», «Рівнеазот» Дмитра Фірташа) та інші.

«Країна» розібралася, за яким принципом Росія відбирала претендентів в цей список. Туди потрапили підприємства, які роками не могли постачати свою продукцію в РФ, але все ж зберігають інтереси в сусідній країні (наприклад, активи, сервісні або партнерські підприємства тощо). Або ж ті, хто, навпаки, націлені не на продаж, а на покупку, як, скажімо, «Галнафтогаз», який придбаває через посередників російський бензин.

Останній передноворічний» санкційний список, який з’явився 29 грудня, менш очевидний. У ньому — лише довгі низки цифр. Перераховані десятки кодів ЗЕД, яким відтепер заборонений доступ в РФ. У цьому переліку, зокрема, аграрна продукція (пшениця, соняшникова олія, кондитерські вироби, шоколад, овочі, соки, вино та ін), папір, будівельні матеріали, продукція хімічної промисловості, машинобудування, обладнання, меблі, предмети гігієни (наприклад, прокладки) та ін.

«Країна» з’ясувала, які українські компанії експортували в Росію продукцію під цими кодами. Відразу варто відзначити, що, як і у випадку з першим списком, у другій потрапило чимало товару, який в Росії давно не поставляється, і це стосується, в першу чергу, майже всієї харчової продукції. «Ні лікеро-горілчані, винні ні підприємства давно не нічого не експортують в Росію. Це стосується як приватних компаній, так і державного концерну «Укрспирт», — пояснила «Країні» виконавчий директор Асоціації «Укргорілка», Аліна Шолохман. Про давно розірваних зв’язках з РФ заявили також в компанії «Кернел».

Причини внесення в чорний список тих, хто, на перший погляд, «ні при чому», колишні — перекрити будь-яку діяльність на російському ринку. Приміром, «Кернел» Андрія Веревського давно не експортує в РФ соняшникова олія, але досі володіє терміналом в Тамані Краснодарського краю, розрахованому на перевалку 6,2 млн. т зерна на рік.
Кого зашифрували в коди

Втім, в останньому списку санкцій є й чимало компаній, для яких обрубали «живі» торговельні зв’язки з Росією.

Згідно з російської митної базі, за кодом 34 02 «Речовини поверхнево-активні органічні, поверхнево — активні засоби» в РФ поставляє українське ТОВ «Ельфа Лабораторія» (підрозділ компанії «Ельфа»).

За кодом 2517 «Галька. гравій, щебінь» — ТОВ «Укрроскаолин» та «Майдан-Вільський кар’єр». Засновником першого в базі Yourcontrol вказаний повний тезка екс-регіонала Анатолія Леонідовича Коржева, народного депутата 5 і 6 скликань.

«Майдан-Вільський кар’єр» входить до складу холдингу «Керамічна група «Голден Тайл». бенефіціаром останнього є харківський бізнесмен Валентин Шеветовский.

Наш експортер, який працює за кодом 4805 «Папір і картон немелованные інші» — ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат». Він далеко не новачок на російському ринку. Більш того, в 2011 році Рубіжанське підприємство, яке належить бізнесменові Геннадію Мініну, набуло більш 50% акцій російського підприємства «Пэкэджинг Кубань» (Тимошевск, Краснодарський край).

Операція була проведена через офшори. Російське підприємство купив британський холдинг DS Smith Group, який є співвласником Рубіжанського КТК (49,6% акцій). А в 2014-2015 р на російському ринку папери спалахнув скандал. Всього за рік ціни на вторинну сировину зросли втричі. Російські переробники макулатури заявили, що всьому виною експортери, які масово вивозять макулатуру за кордон. І 70% цих обсягів, нібито, поставлялося в Україну, — писали російські ЗМІ.

В числі одержувачів називали у тому числі «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» Геннадія Мініна. Син Мініна, нібито, володів в Росії підприємством-заготівельником макулатури. Продаючи вторсировину за завищеною ціною, він міг претендувати на підвищену відшкодування ПДВ, що, власне, і робилося.

В Україні підприємство також потрапив під ковпак податківців. Його звинувачували в ухилянні сплати ПДВ майже н 5,5 млн. грн. Як зазначено на офіційному сайті комбінату, зараз він експортує 25% своєї продукції в країни Балтії і СНД. Нескладно припустити, що заборона експорту в Росію може виявитися для підприємства досить болючим.

За кодом 4814 Шпалери та аналогічні настінні покриття; папір прозорий для вікон» — чернігівський Торговий дім «Славич». і ТОВ «С. Л. Р». Власника «Славича» Анатолія Бондаря на Чернігівщині називають шпалерним королем. Також він — тесть нардепа від БПП Анатолія Евланова (його дочка Бондаря Олена також входить до списку співзасновників «Славича»), який раніше потрапив у російський санкційний список.

Причепи та напівпричепи для сільського господарства в Росію возить ТОВ «Завод Кобзаренка». Його власник Анатолій Кобзаренко — член регіонального підрозділу Аграрної партії і давній прихильник ідеї про повному розриві зв’язків з Росією. В одному з інтерв’ю, він стверджував, що його підприємство відправляє на експорт близько 50% своєї продукції. У числі покупців Кобзаренко називав «стнаны Європи і СНД», коду, ймовірно, входила і Росія.

На офіційному сайті підприємства перераховані його російські дилери («Агроцентр» в Барнаулі, «БАТС» в Білгороді, «ДТМ» в Тамбові, «Ростлайн Агросервіс» в Тамбові і ін)

Машини і механізми для приготування кормів для тварин (код 8436) до Росії поставляють полтавський завод «Електромотор» та «Харьковпродмаш».

«Електромотор» входить у бізнес-імперію харківського бізнесмена Всеволода Кожемяко. Його основний актив — сільськогосподарська група «Агротрейд», яка входить в десятку українських зернотрейдерів.

Але сільськогосподарську продукцію в РФ не поставляє, зате експортує туди обладнання для тваринницьких комплексів. Всеволод Кожемяко називають одним з основних спонсорів харківської «Самодопомоги». Він також відомий своєю волонтерською діяльністю (створив благодійний фонд «Мир і порядок»), участю у формуванні добровольчих батальйонів і особистою дружбою з міністром МВС Аксьонов Аваковим (один час Кожем’яко був його радником).

Інший харківський підприємець — власник підприємства «Харьковпродмаш» Олександр Мащенко (йому, згідно з даними агентства SMIDA, належить 98% акцій), також має непогані зв’язки в уряді. У минулому році продукція «Харьковпродмаша» потрапила в список виробників, закупівля техніки яких частково компенсується аграріям (повертають 25% від вартості) з бюджету (всього на цю програму виділили близько 1 млрд гривень). Але доступ на російський ринок для нього тепер закритий.

Є також постачальники обладнання для виробництва хлібобулочних виробів (код 8438) — «Смілянський машинобудівний завод» (Черкаська обл.), а також цукру — «Проектно — монтажне управління «Сахавтомат» (Харків). Серед клієнтів останнього — великі російські компанії — група «Русагро», «Разгуляй», «Продимпекс» та ін. Компанія має також підрозділ у російському Бєлгороді — «БелСах автомат». Власники підприємства — непублічні харківські бізнесмени Олександр Яровий та Дмитро Косенко.

За кодом 8501 Двигуни та генератори електричні» працює українське державне підприємство «Завод Електроважмаш».
Мінус 175 мільйонів і хрест на приватизацію

Коментуючи питання російських санкцій, у Нацбанку запевняють: українські експортери не зазнають істотних втрат.

«За оцінками НБУ, загальні чисті втрати експорту товарів від нових санкцій Росії (від 29 грудня 2018 року — Прим.Ред.), враховуючи значну імпортну складову в експорті машинобудування, будуть незначними, а вплив санкцій на ВВП – близьким до нуля», – заявили у Національному банку.

У той же час варто відзначити, що статистики за січень, яка б показувала реальний вплив санкцій проти українських товарів, поки немає.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський каже, що російські санкції найбільш небезпечні для нашого машинобудування — знайти інші ринки збуту буде проблематично, а Європа для більшості компаній просто закрита. Те ж стосується хімпрому. Втім, за словами Забловського, українські компанії вже почали шукати обхідні шляхи на російський ринок, зокрема, реэкспортируют товар через партнерів в Казахстані, або, як у випадку з лакофарбовими підприємствами — у Грузії.

Паралельно ті ж виробники обладнання та хімічної продукції посилили натиск на африканські і азіатські ринки, де їх продукція непогано продається, — каже Забловський.

До речі, обхідні шляхи шукають не тільки промисловці, але і харчовики. Нещодавно «Россільгоспнагляд» повідомив, що сирний продукт Сербії виробника SREMSKA MLEKARA DOO, якого в РФ завезли близько 4 тисяч тонн, насправді мав українське походження.

Втім, за словами Олексія Куща, втрати все ж будуть. «Це не півмільярда доларів, як підрахували в Росії, але все ж кілька сотень мільйонів. Основний удар доведеться по машинобудуванню, якої і так деградує. Є побоювання, що двох років ізоляції достатньо, щоб повністю втратити цю галузь», — говорить Кущ.

Присутність у списку санкцій загрожує і іншими проблемами, як у самій Росії, так і по всьому світу. По-перше, є обмеження на будь-які операції з активами в Росії, а вони у багатьох потрапили під санкції компаній, є. По-друге, до «санкційних» підозріло ставляться на заході — як потенційні бізнес-партнери, так і кредитори.

«Росія — член організації по боротьбі з відмиванням грошей FATF, а також далеко просунулася у приєднанні до BEPS (боротьба з ухиленням від оподаткування). Тому її санкції мають певну вагу у світовому бізнес-співтоваристві», — говорить Кущ.

Він, зокрема, прогнозує складнощі з приватизацією «Элетротяжмаша», який держава планує продати вже давно. «Зрозуміло, що в боротьбу за підприємство під санкціями не включиться жоден серйозний іноземний інвестор», — резюмував Кущ.

Схемщик, тесть депутата БПП і один Авакова. По кому вдарила санкційний список Росії оновлено: Січень 25, 2019 автором: Redactor
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top