новини корупції

«Слуга народу» занурюється в безодню беззаконня і хамства

сб, 24/08/2019 — 12:29

Партія «Слуга народу» висловила позицію з приводу слів свого депутата Максима Бужанського на адресу журналістки «Нового часу» Ольги Духніч.

«Ми розуміємо, що висловлювання обраного народного депутата Максима Бужанського були, хоч і надмірною і неетичної, але досить зрозумілою реакцією на оцінні судження щодо особистих почуттів, які обраний народний депутат нібито має до СРСР і певним українським політикам. Тому ми просимо представників засобів масової інформації утримуватися від такого роду оціночних суджень», — заявили в партії.

Тому маємо офіційну реакцію, в якій критиці журналістки і нібито допущених нею «такого роду оцінних суджень» приділяється чи не більше уваги, ніж того факту, що народний обранець публічно назвав жінку «тупою вівцею». Чи означає це, що правляча партія скоріше засуджує журналістку, натякаючи, що вона «сама нарвалася»? Хто знає. Але те, що новообрана влада знову напускає туману, це вже очевидно, пише Лариса Волошина на сайті Еспресо.

Оціночним судженням вважаються висловлювання, які не містять фактичних даних. Це може бути критика, оцінка чиїхось дій, або вживання мовних зворотів, гіпербол, алегорій, сатири. Такі судження не потрібно спростовувати або доводити їх правдивість. Вони є вираженням свободи слова. Тому слова Ольги Духніч про те, що Максим Бужанський є «ностальгирующим по СРСР і часів Віктора Януковича» не містять нічого, від чого їй потрібно було б утриматися, або що вона повинна доводити як об’єктивний факт.

Принаймні, так говорить закон України «Про інформацію», згідно з яким ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Також закон зазначає, що образа не може вважатися оціночним судженням. Вона є «приниженням честі й гідності особи, вираженому в непристойній формі». В Україні навіть є закон про дифомации, на підставі якого постраждала сторона може подати до суду і відсудити собі чималу компенсацію, якщо постраждали її почуття і репутація. Пленум Верховного Суду визначає образу як приниження честі і гідності потерпілого шляхом висловлювання нецензурних чи брутальних слів, вчиненням непристойних або насильницьких дій (жесту та ін), а також шляхом дачі непристойною оцінки особистих якостей або поведінки потерпілого в формі, яка різко суперечить прийнятому спілкуванню між людьми».

Такий собі Р. А. Стефанчук в Юридичній енциклопедії (том 4, с. 228) чітко пояснює термін «образу» як «умисне приниження честі і гідності особи, виражене в непристойній формі. Це вживання инвективной (різкою, лайливої) лексики, застосування непристойних жестів, міміки і т. д.».

Може, партії «Слуга народу» перед тим, як робити офіційні заяви, варто поцікавитися у Руслана Олексійовича Стефанчука — представника президента у Верховній Раді, хто ж цей науковий діяч, який робить акцент на тому, що характерною ознакою образи є те, що воно наноситься потерпілому саме завдяки непристойній формі висловлювання або дії? Може, не варто поспішно судити, хто чиї почуття доробок у публічному конфлікті між журналістами і депутатами з ось-ось правлячої партії?

Образила журналістка пана депутата, назвавши його «ностальгирующим за СРСР»? Немає. Образив чи пан депутат журналістку, назвавши її «тупою вівцею»? Цілком можливо. Але тоді партія повинна не повчати журналістів, як їм робити їх роботу, а своїх депутатів. А ще вибачатися перед пані Ольгою і всім журналістським цехом в її обличчі, щоб справа не дійшла до суду. Замість цього є цілий флеш-моб від поціновувачів Бужанського, вони називають «тупими вівцями» цілі редакції та професійні спілки.

Отже, те, що однопартійцям Бужанського здається досить зрозумілою реакцією, є неприпустимим висловлюванням, за яким будуть слідувати подальші образи. Ситуація виходить з-під контролю. Незважаючи на те, що в офіційній заяві партії сказано, що «Слуга народу» вважає неприпустимими особисті образи будь-якого громадянина України, в тому числі і представників засобів масової інформації, є ще один момент.

«Ми засуджуємо висловлювання обраного народного депутата Максима Бужанського щодо журналістки журналу «Новий час». Керівництво партії і фракції «Слуга народу» принесла пані Духніч вибачення», — розповіли в партії. Але в офіційному повідомленні міститься інформація, яка не відповідає дійсності. Мова про те, що Ольга допустила «оціночні судження щодо особистих почуттів, які обраний народний депутат нібито має до СРСР, і певних українських політиків». Але це не так.

Якби журналістка оцінювала почуття пана Бужанського, вона б сказала, що його ностальгія є «тупий», «дивною», «алогічною». Нічого подібного не було. Ольга якраз утрималася від оцінки почуттів депутата. Більше того, жодним чином не висловилася про розумових здібностях тих, хто на 28-му році незалежності України героїзує Сталіна і має симпатії до екс-президента. Виходить, що у своєму офіційному повідомленні партійці «Слуги» збрехали? З цим що робити? Вибачатися? Спростовувати? Кликати когось із Стефанчуков (не те представника президента, не те наукового діяча), щоб дав свою професійну оцінку допустимості поширення недостовірної інформації на офіційному ресурсі? А може краще припинити вільне трактування слів, законів, реальності і почати відчувати відповідальність за себе і за країну? Так буде набагато простіше не входити в скандал. Може, навіть вдасться відновити довіру до державних інститутів.

В правовій державі влада відрізняється від громадян тим, що може дозволити собі набагато менше. А питають з неї набагато жорсткіше. Розуміння себе і свого місця в єдиному державно-суспільному організмі. Ось чого не вистачає «новим». Тому вони швидко стають схожими на «старих».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Источник — http://grom-ua.org/

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top