новини корупції

Сергій Лямець: «чи Є цензура в Україні? Є. Потрібно лише зрозуміти, як вона виглядає» — Олігарх

Чи є цензура в Україні? Є. Потрібно лише зрозуміти, як вона виглядає.

Почну здалеку.

Люди говорять і думають про те, що знають. Точніше так – про те, про що мають інформацію.

Мати інформацію і знати – дві великі різниці. Знання, по суті своїй, цілісно. Якщо ти знаєш тему, то тобі одночасно і є що сказати, і нічого. Все і так зрозуміло. Той, хто знає, не говорить.

Інша справа – інформація. Мозок вистачає отрывчатый факт і починає її мусолити. Інформація є, але для знання її явно недостатньо. Тому виникають реакції, обговорення, думки, суперечки, бійки, протилежні табори. Націоналісти і соціалісти. Правильно віруючі і неправильно віруючі.

У Радянському Союзі з шкідливою для управління державою інформацією надходили просто. Її забороняли. Немає інформації – немає бродіння думок. І в якомусь сенсі, це було правильно. Зрозуміло, що в СРСР все було «занадто». Цензура – теж.

Але більшу частину населення це влаштовувало. Це взагалі закон. Більшу частину населення завжди влаштовує те, що є – за умови, що низи піраміди Маслоу задоволені. В СРСР після війни – так і було. Тому обговорювали черги в магазинах, кросворди і дефіцит. А з відхиленнями боролися КДБ і Комсомол.

Після краху СРСР на наших жителів обрушилася інформаційна свобода. З’ясувалося, що тепер можна писати і знімати про все.

Як і слід було вважати, населення виявилося дуже ласим до інформаційного сміття. Катастрофи, вибухи, зіткнення, нацики, пациків, хренацики. Досі телеканали України змагаються між собою, хто яскравіше зніме оголення або розірваний труп дитини.Сьогодні цензура звелася до іншого. Якщо забороняти не можна – все одно ніхто не слухається – потрібно коригувати інформаційну поллитру дня. Для цього використовують два порівняно чесних інструменту.

Перший – безпосередній контроль власників ЗМІ. Якщо ти закрутив власнику засоби масової інформації потрібне місце, то він сам заборонить описувати потрібні теми. А якщо ще поднажмешь – почне робити потрібні тобі матеріали. А значить, залишилося тільки знайти Малюту Скуратова і дати йому творчу лабораторію.

Другий інструмент – це повінь простору потрібними тобі тезами. Хресний хід, погром в таборі ромів, мордобій у Раді. Чим яскравіше х@йня, тим краще заходить. В честі – поливання лайном конкурентів. Тут завжди є простір для творчості.

Нарешті, третій і головний інструмент – це тотальна бідність ЗМІ. Останні років десять будь-який засіб масової інформації прагне урізати витрати і збільшити доходи. Це призводить до різкого падіння якості власне інформаційного продукту. Чому? Тому що потрібно залучити якомога більше читачів/глядачів і т. д. А краще всього читач/глядач приходить на скандали/кишки/секс/кров/влада.

Ну яка ж це цензура? – запитаєте ви. А дуже цікава.За інформаційним бортом залишаються теми, які вимагають мислення, розуміння, зростання якості самих людей. Виробляти такий контент дорого, а увагу людей до нього – набагато менше, ніж до кишкам. Барвистий сюжет про попи-развратниках приверне більше уваги, ніж тема розвитку космічної промисловості України. Хоча ті ж любителі кишок із задоволенням читають інтерв’ю Ілона Маска і навіть дивуються – а чого ж це у нас із цим ділом усе так ніяк?

За інформаційним бортом виявилася ДУМКА. Розум нині не в моді у більшості населення країни. У моді – реагування.

Також, на диво, за бортом теми зубожіння населення і предраспадного стану країни. Тут як раз не здивуюся – ці теми старанно «забивають» і «забувають».

Як підсумок – маємо цікаву конфігурацію українського суспільства.

Так було завжди. Більша частина читачів/глядачів споживають той інформаційний продукт, який їм дають. Взагалі без варіантів.

Сьогодні в Україні дефіцит. Не ковбаси і джинсів, як в СРСР. А думки і високих устремлінь.

Отримуємо тотальну дебілізацію суспільства. Не плутати з демобілізацією.

Комусь це дуже вигідно. Кому? Вгадайте з одного разу.

Джерело: Фейсбук автора
Надрукувати

Oops! It appears that you have disabled your Javascript. In order for you to see this page as it is meant to appear, we ask that you please re-enable your Javascript!

Сергій Лямець

журналіст, блогер, творець проекту Politicus Vulgaris

«ОЛІГАРХ»

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top