новини корупції

Путін оточив Україну з трьох сторін: де найголовніша небезпека

Про продовження агресивної політики Кремля.

Про нової агресії Кремля

Росія є безумовним загрозою Україні і більшості європейських країн. Але більшість країн Європи є членами НАТО і захищені від російської агресії. Але це не означає, що не буде провокацій.

Більш того, на мою думку, провокації однозначно будуть, тому що Путін торгує страхом і конфронтацією. І це єдине, чим він може торгувати, тому що в економічному плані Росія є недорозвиненою країною, яка прийшла в занепад з точки зору політико-економічної моделі. І виходу з цього стану немає. Та й грошей за енергоносії не достатньо, щоб підтримувати російську махину працездатною.

В економічному і технологічному плані Росія також показала повну відсталість і неможливість так званого імпортозаміщення. У культурному плані Росія не є країною, яка генерує які-небудь ідеї світу. Вони досі експлуатують спадщину Російської Імперії.

Тобто Росія ніде не є глобальним гравцем крім питань ядерної зброї. Тому Путін буде продовжувати конфронтацію для того, щоб виторговувати собі якісь умови чи шантажувати. Однак Путін вже не буде використовувати методи 2014 року.

Зараз з боку Росії можливі різні провокації, дії спецслужб і інші заходи.

Що ж стосується України, то це майданчик, на якій як раз і може спалахнути нова хвиля конфлікту. Існує ймовірність нових ударів з Донбасу. Також може бути удар з боку Криму, враховуючи, що вони не можуть вирішити проблему води на півострові. Без дніпровської води Крим загинається, а свердловини, які вони роблять, швидко засолюються.

Я вже не кажу про економіку (сільське господарство) північної частини Криму, якої вже по факту не існує. А ще є військові бази, яким потрібна вода. Тому загроза військових дій є, і вона немаленька.

А ще є питання Маріуполя – як сполучної ланки між двома фронтами – холодним в Криму і гарячим на Донбасі. Не варто забувати про аннексированном Придністров’ї, де крім наявності двох тисяч російських солдатів можуть мобілізувати велику кількість проросійськи налаштованих придністровців. А зброї, яка є там, вистачить на цілу армію. Плюс не варто забувати і про білоруському напрямку. Враховуючи обмежену кількість наших збройних сил, будь-яка нова агресія Кремля стане проблемою.

Але я вважаю, що, враховуючи переддень виборів в Україні, Кремль буде наносити основний удар не військовим способом, а розхитування ситуації зсередини в політичному плані. При цьому військовий спосіб може використовуватися для того, щоб якось обіграти це політично. Мовляв, настав час мирного діалогу з Росією, і тут же з’являються політики, які вже пишуть стратегію світу Росії та України. А така стратегія буде означати тільки капітуляцію України. Тобто всі, хто зараз говорять про мир, грають на руку Кремля. Їх не можна вважати проукраїнськими патріотами, тому що умовою припинення стрільби буде відмова України від проєвропейської політики. Тому не можна виключати того, що друга війна в Україні не розпочнеться у цей період…

Про плутанини Трампа

Я б не сказав, що була подвійна гра Трампа. Насправді, зустрічаючись з Путіним, він був абсолютно щирий у те, що говорив. Та коли повернувся, він був абсолютно щирий у своїх словах. Інша справа, що його щирість, коли він став на бік Путіна проти США, є неприйнятною не тільки для демократів, але і республіканців, які його підтримували. І щоб вийти з цього становища, його команда зі стратегічних комунікацій почала шукати дієві способи. Зверніть увагу: коли він вибачився і сказав, що його неправильно зрозуміли, він використовував подвійне заперечення. Всі люди, які знають граматику англійської мови, розуміють, що подвійного заперечення не буває.

Інша справа, що Трамп говорить те, що він думає, а це часто – неприйнятно для громадської думки, журналістів і конгресменів. А прес-служба намагається викрутитися і захистити свого шефа, заявляючи про те, що державна політика Білого дому начебто не змінилася.

Про Україну на переговорах

Нам необхідно знати, про що говорили Путін і Трамп. Є ще лист конгресменів в якому йдеться про те, що американський народ і конгрес повинні знати, про що Трамп домовився з Путіним під час тет-а-тет. Парадокс полягає в тому, що після зустрічі президентів США і Росії український контекст звучав з вуст людини, яка продовжує агресію відносно нас і окупацію частини нашої території.

Коли Путін почув, що ставлення Трампа до України не змінилося, а Крим був незаконно окупований, він заявив про те, що у них інша думка, почавши розповідати про міжнародному праві. Ясна річ, що це чистої води маніпуляція. Єдині правдиві слова Путіна про те, що «ми провели референдум в Криму».

Варто звернути увагу на те, що коли Путін давав інтерв’ю Fox News у Москві, він сказав наступне: «У нас в питанні України є розбіжності з американцями, а позиції не змінилися». Тобто Трамп, розуміючи неможливість визнання Криму російським, вирішив, що не буде нервувати свого візаві, і не став піднімати питання, які стосуються України. А більшого чекати від Трампа неможливо…

Звичайно, нам би хотілося знати, про що вони говорили тет-а-тет. У будь-якому випадку, далі ми побачимо, чи буде американська сторона змінювати свою позицію, яка була сформульована задовго до зустрічі і озвучена паном Волкером. Ця позиція, нагадаємо, дуже агресивна по відношенню до Кремля і відповідає інтересам України.

Про вплив на світову геополітику

Нічого від зустрічі в Гельсінкі не зміниться. Я стверджую це, грунтуючись на двох речах. По-перше, завжди, коли приходив новий президент США, або ж відбувалися зміни влади в Росії, американці намагалися налагодити добрі стосунки. І справа тут не в особистих симпатіях. Просто Росія – це велика країна, яка має ядерні боєголовки і потенційно може знищити США. Однак з вини росіян і зараз, і під час СРСР, ці відносини регулярно заходили в глухий кут і опускалися на максимально низький рівень взаємодії.

По-друге, стратегічні інтереси цих двох держав діаметрально протилежні.

Яскравий приклад – Північна Корея. Росія фактично гальмувала можливість посилення тиску на КНДР (введення нових санкцій тощо). В цьому питанні інтереси Росії і Китаю збігаються: вони не хочуть об’єднання двох Корей і посилення американської присутності на півострові. Відповідно вони різними способами дозволяли Північної Кореї підтримувати свою економіку в мінімально необхідному стані, щоб не розвалити це держава.

Ще один ключовий момент – Іран. Тут Росія була одним з посередників іранської ядерної угоди. Більш того, швидше за все Росія допомагала Ірану технологіями. Однак і Північної Кореї і Ірану у Москви серйозні неприємності. Коли Трамп пішов на переговори з Кім Чен Ином, він фактично викинув Росію з переговорного процесу по КНДР. А коли Трамп розірвав іранську угоду, то викинув Росію і звідти. Виходить, що з питань Ірану і Північної Кореї ми маємо дві точки дотику, в яких сильно відрізняються інтереси сторін.

Що ж до союзників, то, незважаючи на всю критику з боку США, НАТО не розвалиться, а груба риторика Трампа зіграла навіть позитивну роль, тому що деякі країни почали більше платити за оборону, збільшивши свій внесок у загальний бюджет НАТО.

Якщо ж говорити про Україну, то США розглядають Крим як дуже небезпечний прецедент. Адже якщо б Трамп визнав Крим, то є й інші держави, які мають територіальні претензії. Взяти той же Китай з Тайванем. Тоді китайці скажуть, що якщо вже Росія може провести референдум і окупувати Крим, то чому б і нам таке ж не провернути з нашої споконвічною територією, яка знаходиться поруч. Я вже не кажу про намитих островах в Південно-Китайському морі, які сильно обмежують мореплавство та порушують інтереси прибережних держав. Іншими словами, якщо Америка готова погодитися з тим, що Китай робить у Південно-Китайським морем, то вона автоматично відмовляється від можливості контролювати моря, потоки товарів, енергетику та інше.

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top