Головні новини

Президенту – плюс мільярд, вчителям – мінус мільярд. Як поділили гроші в бюджетну ніч

Бюджет-2019 затверджено. Тепер і експерти, і депутати почали розбиратися, що ж у підсумку прийняли.

“За традицією, багато народні обранці навіть толком не знають, за що проголосували. Часу на вивчення документа фактично не було, так як приймалися і правки в Податковий кодекс (законопроект №9260), і сам бюджет (законопроект №9000) в авральному режимі”, – зазначає голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Приміром, у Податковий кодекс подали близько 600 поправок і більшість і них “відфільтрував” профільний комітет на своєму нічному засіданні з 22 на 23 листопада, яке закінчилося тільки в 4 години ранку. А вже в 6 годин депутати проголосували і за зміни і Податковий кодекс і за бюджет буквально з “закритими очами”. Плюс – деякі поправки приймалися ще і з голосу, як, наприклад, пільги для електрокарів (їх звільнили від ПДВ до 2022 року).

“Країна” розбиралася за який бюджет у результаті проголосував парламент, і як Україна буде жити по ньому весь наступний рік.

Фонд Порошенка залишили, а освітню субвенцію зняли

Як вже писала “Країна”, до другого читання проект бюджету помітно відкоригували.

Зокрема, і дохідну і видаткову частини збільшили майже на 18 млрд. грн. Ці кошти планується отримати, головним чином, від збільшення податків, а витратити – на силові відомства і різні точкові і явно передвиборчі проекти, як, наприклад, новий аеропорт у Дніпропетровській області поряд з двома існуючими за 200 млн. грн., підтримка фонду Порошенка в 1 млрд. грн. або субвенція на соціально – економічний розвиток окремих територій в 4,9 млрд. грн., яку вже охрестили прихованим підкупом депутатів – мажоритарників.

При цьому основні макроекономічні показники залишилися незмінними: зростання ВВП на 3%, інфляція в 7,4%, дефіцит бюджету 89,99 млрд. грн (або 2,3% ВВП).

Власне, така ж “картинка” залишилася і в підсумковому варіанті. “До другого читання проект внесли всі основні “хотілки”, але при цьому бюджет залишався збалансованим, що важливо для отримання кредиту МВФ. Коректувати його по ходу обговорення, і не вийти за рамки потрібних макроекономічних показників було практично нереально”, – пояснив Забловський. Тому основну “картинку” не міняли. Оперували тією сумою, яка є, і вже ці гроші перекидали з однієї кишені в іншу.

Приміром, забрали 1 млрд. грн. з грошей на підтримку аграріїв – замість 6,9 млрд. грн. їм тепер треба тільки 5,9 млрд. “Це прямо порушує бюджетний кодекс, в якому прописано, що на держпідтримку АПК має спрямовуватися не менше 1% бюджету”, – зазначив народний депутат Олег Кулініч. Мільярд зняли порівну (по 500 млн. грн) з двох програм – “державна Підтримка галузі тваринництва, зберігання і переробки сільгосппродукції, аквакультури” (залишилося 3,5 млрд. грн.) і “Фінансова підтримка сільгоспвиробників” (0,9 млрд. грн.).

Ці гроші направили в Фонд регіонального розвитку, звідки раніше – при підготовці проекту до другого читання забрали рекордні 4,9 млрд. на субвенції на соціально -економічний розвиток окремих територій. Як говорить економіст Віктор Скаршевський, цю субвенції спеціально виділили, “щоб отримати голоси депутатів – мажоритарників”. У результаті грошей у Фонді регіонального розвитку все одно залишилося менше, ніж у цьому році. Саме з цього фонду фінансуються різні регіональні проекти, при цьому розподіл коштів відбувається більш прозоро, ніж з субвенцій, так як підрядників вибирають на відкритих тендерах.

Потрапив в остаточний варіант бюджету і 1 млрд. грн. на Фонд президента, який був створений лише в листопаді, як підозрюють експерти, під “розпилювання” бюджетних грошей. “Не було навіть зареєстрованих поправок з пропозицією зняти це фінансування”, – говорить Забловський. За словами Ськаршевського, цей мільярд може виявитися свого роду “платою” президенту за недофінансування субсидій, так як він ставив перед урядом завдання знайти спосіб забезпечити компенсаціями за комуналку всіх претендентів на держдопомогу”, – говорить Віктор Скаршевський.

Показово, що якраз на той же 1 млрд. грн. схудли освітні субвенції, що виділяються містах, до яких приєдналися сільські території в процесі децентралізації.

Як розповів “Країні” глава аналітичного відділу Асоціації міст України Ярослав Рябошук, це загрожує недофінансуванням шкіл і дефіцитом зарплатного фонду.

Отримав додаткові кошти в останній момент також “Укравтодор” – Мінфін підкинув на дороги 4 млрд. грн., а бюджетний комітет – 3 млрд. В підсумку, загальний фонд дорожнього відомства складе наступного року майже 37,5 млрд. грн.

Ще 2,8 млрд. виділили МЕРТ на докапіталізацію “Укроборонпрому”. За словами економіста Олексія Куща, внесення додаткових грошей в статутний фонд держкомпаній є свого роду легальним способом вивести і освоїти частину бюджетних коштів. “Гроші вносяться не під конкретні проекти, без жодних зобов’язань, їх ніхто не контролює”, – пояснив він.

До бюджету внесли в хотілки готельних фракцій. Так, з подачі Радикальної партії пройшла норма про звільнення Академії аграрних наук від необхідності перераховувати прибуток в бюджет, якщо вона спрямує ці гроші на наукові розробки. З науці представники цієї установи не блищать, зате грошей там чимало – Академія є одним з найбільших державних розпорядників сільгоспземель і заробляє на їх здачу в оренду.

Згадали тільки про військових

Зате практично не зазнали змін з моменту презентації проекту бюджету соцтандарты. Їх зростання буде мінімальним.

Мінімальна зарплата, як було прописано ще в первісній версії, зросте з наступного року всього до 4 173 грн. Зарплати бюджетникам проіндексують на 9,4%. Прожитковий мінімум 1 січня 2019 складе 1853 грн, з 1 липня – 1936 грн, з 1 грудня – 2027 грн. Мінімальні пенсії проіндексують з 1497 грн. до 1624 грн. не раніше березня 2019 року, і це дозволить бюджету заощадити 12 млрд. грн.

Не поміняли основну суму, виділену на субсидії – 55 млрд. грн (хоча, за підрахунками “Нафтогазу”, з урахуванням підвищення тарифів на опалення і гарячу воду знадобиться не менше 90 млрд. грн). Правда, до другого читання Мінсоцполітики дали додатково 20 млрд. грн. на підготовлювану монетизацію субсидій. Ця сума потрапила і в підсумковий варіант бюджету. Але як будуть розподілятися додаткові гроші – поки до кінця незрозуміло.

З соціальних відомств, які виявилися явно недофинансироваными, можна виділити Моз. Він отримав всього 98 млрд. грн.

Хоча, за підрахунками заступника голови Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергія Кубанського, на галузь потрібно не менше 197 млрд. грн. “По хорошому, має бути фінансування 5% ВВП. У цьому році виділили 3,5%, а наступного – ще менше – всього 3,2%. Цих грошей не вистачить ні на первинну медичну допомогу, ні на реформу вторинної ланки. Побоюємося, що будуть проблеми з зарплатами і скорочення персоналу”, – говорить він.

Віктор Скаршевський не виключає, що вчителів і лікарів влади будуть задобрювати вже ближче до виборів – вносячи окремі правки в бюджет.

“Там прописана норма, яка дозволяє переглядати субвенції на освіту і охорону здоров’я”, – пояснив експерт.

Плюс електрокари мінус кріптовалюти

Як вже писала “Країна”, головним каменем спотикання для депутатів виявився Податковий кодекс. Проект 9260, який 22 листопада повинні були прийняти в другому читанні і в цілому, довго лишався непрохідним. В нього внесли близько 600 поправок (більшість стосувалася посилок, зокрема, хотіли пролобіювати ідею про податки на відправлення від 22 євро, і реформи нафторинку), а торги з депутатськими групами йшли практично всю ніч. І тільки під ранок компроміс був знайдений, і законопроект, який стане основним джерелом наповнення дохідної частини бюджету-2019, прийняли.

При цьому між версією до другого читання і остаточним варіантом з’явилося кілька відмінностей. По-перше, був продовжений до 2022 року пільговий режим ввезення електрокарів (на них не нараховується ПДВ та акциз), хоча цю ініціативу всіляко гальмувало лобі вітчизняних автовиробників.

По-друге, прибрали пункт про оподаткування криптовалют.

В іншому проект №9260 затвердили з вже відомими податковими ставками. Так, з 1 січня 2019 року будуть обкладатися ПДВ закордонні посилки дорожче 100 євро, а потових операторів зроблять податковими агентами. І це, як прогнозують експерти, фактично заблокує посылочный ринок, як мінімум, на кілька місяців, поки служби доставки не зрозуміють, як їм працювати далі.

На 9% з 1 липня 2019 року будуть проіндексовані акцизні ставки на сигарети, що призведе до їх подорожчання, як мінімум, на 5-7%.

Кардинально змінять правила роботи продавців нафтопродуктів та заправок – їм потрібно буде отримувати ліцензії, купувати додаткове обладнання, посилиться контроль за обігом автомобільного палива. Це мало очистити ринок від “сірих” заправок, які продають бензин без податків і набагато дешевше, ніж великі мережі.

Збільшили також рентну плату за надрокористування і використання лісових ресурсів, екологічний збір (за забруднення навколишнього середовища двоокисом вуглецю). При цьому, як зазначає Андрій Забловський, зміниться структура розподілу останнього податку – якщо раніше 55% йшло в місцеві бюджети, то тепер всі гроші будуть направлятися в загальний бюджет.

У проекті бюджету як одного з джерел дохідної частини були закладені надходження від легалізації авто на евробляхах (близько 1 млрд. грн.). Норми переоформлення таких авто закладені в законопроектах 8487 і 8488, які на той момент були прийняті парламентом, але не підписані президентом, і з-за яких евробляхеры влаштували масштабну акцію протесту з перекриттям трас. Але вже після затвердження бюджету, вранці 23 листопада президент підписав скандальні закони, уточнивши, що зібрані від легалізації гроші підуть на покриття дефіциту пенсійного фонду. Втім, схоже, ставити крапку в цій історії ще зарано. Глава АвтоЕвроСилы Олег Ярошевич вже завив, що вони здаватися не мають наміру, і вже сьогодні терміново збираю всіх керівників обласних підрозділів цієї організації, щоб вирішити, що робити далі.

Можливі нові правки

На думку виконавчого директора Фонду Блейзера Олега Устенка, тепер бюджет відправлять на чистку в Мінфін і “той викине звідти явні дурниці, навіть якщо вони були проголосовані”. Потім, на думку експерта, документ відправлять на “звірку” у МВФ. “Проблеми можуть бути з дефіцитом бюджету у 2,3% ВВП.

Спочатку Фонд наполягав на цифрі не вище 2%”,- говорить він. Не виключено, що під тиском кредиторів видаткову частину бюджету доведеться ще більше урізати, щоб вписатися в дефіцит 2% ВВП. До прояснення ситуації повний текст бюджету не будуть оприлюднювати, – вважає Устенко.

“>

23.11.2018
21:48
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top