новини корупції

Пенсійна реформа, яка вбиває економіку, але піднімає рейтинги політиків


Минулого тижня дуже гостро постало питання про затримки з виплатами пенсій. Незважаючи на те, що у Пенсійному фонді обіцяють, що питання з виплатами пенсіонерами ось-ось повинні бути закритий. Однак залишаються питання про причини збою, не на жарт растревожившего літніх людей і суспільство в цілому.

Користуючись «випадком», у Верховній Раді депутати зареєстрували законопроект про створення депутатської групи з вивчення причин цього збою з багатообіцяючим щодо кадрових рішень назвою «Про створення депутатської робочої групи з питань вивчення причин, які призвели до затримки виплати пенсії за липень 2018 року і формування кадрових висновків, які згодом спричинять звільнення керівників профільних центральних органів виконавчої влади». Але от тільки багато хто вважає, що це лише перші ластівки нової пенсійної реформи.

Про справжні причини затримки пенсій знають тільки в трьох інстанціях — ПФУ, Мінсоцполітики та Мінфіні. На сьогоднішній день зібрані факти, які прояснюють картину кілька більш чітко, ніж вона виглядала раніше.

Бюджетна частина Пенсійного фонду формується від надходжень єдиного соціального внеску, левову частку якого становлять відрахування з заробітної плати українців. Але «зарплатних» перерахувань не вистачає, вони покривають приблизно 70% потреб ПФУ. Викликано це тим, що Україна спокутує демографічну яму 90-х років минулого століття, внаслідок чого літніх українців-пенсіонерів з кожним роком стає все більше, а працюючих громадян — менше. Приплив молодого покоління, народжених у демографічній ямі, не покриває відтік тих, хто йде на пенсію. Значну роль у цьому відіграє і трудова еміграція українців, які заробляють, наприклад, в Євросоюзі більше, ніж удома, але і податки також платять там.

Недостачу в засобах Пенсійний фонд відшкодовує за рахунок державних дотацій — приблизно 30% його потреб забезпечує Міністерство фінансів. Всі витрати ПФУ плануються заздалегідь і розписані наперед. Тим не менш стався збій, Фонд відзвітував про касовий розрив з ЄСВ. Висловлювалися версії, що збій стався або по лінії дотацій, або за податковими відрахуваннями.

Першим звітував Мінфін: видатки державного бюджету, які спрямовуються на виплату пенсій, профінансовані на 100%, і 83,4 млрд гривень, затверджені на січень-липень, виплачені в повному обсязі. Причому міністерство зробило вибірку не тільки за перше півріччя, включило в неї витрати за липень, хоча поточний місяць ще не закритий. Як випливає зі звіту Мінфіну, перерахування на пенсії за липень були виконані достроково. Ще 12 липня, тобто державні дотації в Пенсійний фонд зайшли своєчасно, і тут проблем не повинно бути.

З цього експерти робили висновок, що проблема в податкових надходженнях зборів по лінії ГФС, а це означає, що бізнес затримує видачу зарплати, адже саме з латок сплачується ЄСВ. Але і це не так.

У свою чергу, Фіскальна служба відзвітувала, що проблем з перерахуванням виплат по податку з боку підприємців немає. Податки збираються не тільки в повному обсязі, але навіть і з перевиконанням. За підсумками першого півріччя податки з бізнесу зібрані в обсязі 105,3%. Кошти від податків надійшли в Казначейство, але там не затрималися. Глава ДКСУ Тетяна Слюз заявила, що свої зобов’язання перед ПФУ відомство виконало. Кошти з рахунків Держказначейства автоматично за допомогою програми, тобто не в ручному режимі. Побічно це підтверджується ще і тим фактом, що 23 липня з єдиного казначейського рахунку в Пенсійний фонд пішов позику в сумі 1,5 млрд грн. А 25 липня після переговорів з прем’єром Тетяна Слюз заявила про нові позички для Пенсійного фонду. Раз мова пішла про позики, значить всі обов’язкові перерахування Казначейством вже були зроблені. А це означає, що всі перерахування на рахунки Пенсійного фонду були зроблені, але… грошей все одно не вистачило. Як таке може бути? Тільки в двох випадках. Або Пенсійний фонд бреше, або…

ГФС відзвітувало про виконання плану зборів ЄСВ за червень, а раз у фонду касовий розрив саме з соціального внеску, значить, мова йде про недоотриманих липневих ЄСВ. Тобто ПФ у своїй роботі розраховує вже на платежі за поточний місяць. Податки, включаючи ЄСВ, дрібний і середній бізнес, як правило, платив в другій половині наступного місяця після здачі звіту. Проявляючи турботу про трудящих, уряд зобов’язав бізнес виплачувати зарплату до 5 числа наступного місяця, а в поточному місяці ще й виплачувати аванс. І тут теж був інтерес що називається самий корисливий. Завдяки таким зобов’язанням ЄСВ став заходити на рахунки казначейства раніше, ніж зазвичай — не в наступному місяці, а вже в поточному.

На перший погляд, нічого поганого в цьому немає. Що поганого, що відрахування по ЄСВ приходять раніше? Але коли гроші за червень приходять вже в червні, а не у липні, виникає бажання і освоювати їх вже в червні. Виявився втрачений часовий лаг в освоєнні фінансів, який страхував від касового розриву.

Якщо ПФУ розраховує здійснювати виплати у липні пенсіонерам з липневих ж виплат по ЄСВ, які ще не зайшли на рахунку, то він стає повністю залежним від цілого ряду випадкових факторів, і «страхувального фонду», як раніше, у Пенсійного фонду вже немає. Пенсійний фонд працює «з коліс». Саме цей факт пояснює зовнішнє протиріччя між твердженнями ПФУ та ГФС.

Очевидно, що касові розриви, подібні нинішньому, вже траплялися. Але перш вдавалося перекритися. У таких випадках роль страхувального фонду грали ресурси Держказначейства — відомство надавало позики Пенсійному фонду, а той після отримання планових поточних платежів повертав її. Чому в даному випадку не спрацювала ця схема, можна тільки гадати. Важливо одне — в Пенсійному фонді зяє величезна діра, яку необхідно затикати мало не кожен місяць, і якщо раніше було чим затикати, то зараз виникли складнощі, які продемонстрували всю слабкість конструкції держави Україна. Ймовірно, в уряду грошей виявилося менше, ніж воно думало, і «дірку» прорвало.

Виплата пенсій — одна з найбільших статей витрат бюджету, і вона повинна бути на контролі, аж до того, що має бути календар платежів. Тут недбалість дуже багатьох осіб. не Можна багатомільярдні виплати адмініструвати як попало. В інших країнах немає такої абсурдної системи — не може 10 млн осіб містити, грубо кажучи, ще 20 мільйонів пенсіонерів. Пенсійний фонд — це чорна діра, він збитковий від самого факту свого існування.

Експерти впевнені: єдине, що захистило б надалі Пенсійного фонду України від подібних збоїв, — введення накопичувальної пенсійної системи замість «солідарною», яка існує зараз. Громадянин у такому разі сам виплачує собі пенсію з власних накопичень, які він збирає на спеціальному рахунку протягом свого життя. Але на це має бути політична воля.

Ця система дозволяє вкладати кошти Пенсійного фонду в перспективні проекти і розміщувати їх на депозитах під відсоток, що дає можливість накопичувати додаткові кошти. Вони-то і перекривають касовий розрив без залучення бюджетних коштів.

На думку експертів, в Україні Пенсійному фонду мало куди можна інвестувати. Країна біднішає. Пенсійному фонду можна було б інвестувати в енергетичні компанії, це вигідно. Крім того, в передових країнах існує система недержавних пенсійних фондів. Вони є і в Україні і працюють як раз за принципом накопичувальної системи. Але з-за криз банківської системи українці в основній масі своїй не довіряють приватним фондам.

Чому ж в Україні не введено досі накопичувальна система? Тому що нинішня неефективна «солідарна пенсійна система вигідна політикам, які заробляють на ній політичний капітал і рейтинги. Але накопичувальна система невигідна політикам. При солідарній пенсійній системі політик йде на вибір з гаслом «Я підніму вам пенсії!», але, коли накопичувальна система, це гасло не працює, тому що пенсіонер отримає рівно стільки, скільки він накопичив. Все це цивілізовані країни розуміють, а в Україні — немає. Мінсоцполітики чинив опір до останнього моменту і погодився, тільки коли стало ясно, що та пенсійна псевдореформа, яку вони провели минулої осені, провалилася. Нарешті вони зрозуміли, що треба створити в Україні власну накопичувальну систему.

Таким чином, пенсійна система, а з нею і вся Україна, залежать, по суті, від політичної системи. З’являться в країні соціально відповідальні політики — поліпшення, але якщо збережеться практика передвиборчих популістських гасел та обіцянок, то фінансова система країни приречена на обвал, що неминуче призведе до соціального колапсу.

За матеріалами: ubr.ua

 

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top