новини корупції

Особливості нового Закону про ТОВ


17 червня 2018 року набуде чинності новий закон про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, який прийняла Рада. У ньому вводиться поняття «велика угода». Під нього можуть потрапити операції за двома критеріями: вартісний або будь-який інший критерій, визначений статутом (ст. 44). Розглянемо цю та інші особливості нового закону про товариства з обмеженою відповідальністю, які несуть потенційні ризики для всіх учасників процесу.

Великі угоди — згода загальних зборів учасників. Згідно ч. 2 ст. 44, якщо сума угоди 50% і більше чистих активів ТОВ, така угода повинна обов’язково бути узгоджена загальними зборами учасників. Вартість чистих активів визначається за станом на кінець попереднього кварталу. Тепер контрагенти завжди повинні вимагати з ТОВ документ, з якого можна побачити вартість чистих активів (баланс). Інакше договір просто підпише директор, а потім може виявитися, що необхідна згода загальних зборів. І постане питання про дійсність угоди (ст. 46).

При цьому під великі угоди підпадають не тільки «50 і більше відсотків», а також будь-які операції, визначені великими в статуті ТОВ. При цьому, якщо компанія могла вчинити одну велику угоду замість кількох поменше, то кожна з таких «дрібних» угод вважається великою. Так що роздрібнити суму договору не вийде.

Згідно ст. 45, правочин, щодо якого є заінтересованість, повинна мати один з наступних ознак. По-перше, якщо угода укладається з посадовою особою ТОВ або її афілійованим особою. По-друге, угода укладається з учасником, чия частка в ТОВ становить 20% і більше. По-третє, угода укладається юридичною особою, у якого в органах присутній посадова особа ТОВ або його учасник з часткою 20% і більше.
В статуті ТОВ може (не обов’язково) міститися спеціальний порядок узгодження таких угод. Наприклад, їх схвалення загальними зборами.

Якщо чисті активи ТОВ порівняно з минулим роком знизилися більш ніж на 50%, директор зобов’язаний скликати загальні збори учасників. Воно має відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження (ч. 3 ст. 31). Збори повинні розглянути питання про заходи щодо поліпшення фінансового стану компанії, про зменшення статутного капіталу, або про ліквідацію ТОВ.

Якщо директор не скликав збори і сталося банкрутство ТОВ протягом трьох років з дня зниження вартості чистих активів, такий директор несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями компанії. Тобто для настання відповідальності директора необхідно одночасно дві умови.

Крім того, директор несе відповідальність перед ТОВ за збитки, завдані компанії діями або бездіяльністю директора (ст. 40). Зверніть увагу: в даному випадку, директор відповідає не перед кредиторами компанії, а перед самою компанією. Тобто якщо директор і засновник — одна особа (або афілійовані особи), то жодної відповідальності не настає. Те ж саме стосується членів наглядової ради у разі його створення. Крім того, якщо буде доведено, що збитки компанії немає їхньої провини, то відповідальність знімається.

Директор, який порушив порядок укладення великих угод, несе відповідальність за збитки, завдані підприємству (ст. 44). Звичайно, якщо збитки є. Збитки, завдані підприємству. Тобто відповідальність директора може бути тільки перед самим підприємством, а не перед кредиторами ТОВ.

Директор, який порушив порядок укладення угод із зацікавленістю, несе відповідальність за збитки, завдані підприємству (ст. 45). Нагадаємо, що норма про відповідальність директора за збитки компанії в разі порушення ним своїх обов’язків щодо представництва давно міститься у ч. 4 ст. 92 ЦК України. Так що нічого нового тут немає.

Директор без згоди загальних зборів учасників не має право працювати як фізособа-підприємець (ФОП) в тій же сфері госпдіяльності, що і компанія, де він — директор. Також директор без згоди зборів не може бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншої компанії, яка займається тим же видом діяльності, що і його ТОВ; бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, які займаються тим же, що і ТОВ. Те ж саме стосується члена наглядової ради.

Будь-який учасник з часткою від 10% і вище має право призначити незалежний аудит компанії. Директор зобов’язаний забезпечити аудитору можливість працювати та надати йому всі необхідні документи.

Повноваження директора можуть бути припинені лише шляхом обрання нового директора (ч. 13 ст. 39). Таким чином, не можна звільнити директора, не призначивши іншого на заміну.

Учасник з часткою 50 і більше відсотків може вийти з ТОВ тільки після погодження такого кроку з усіма іншими учасниками (ст. 24).

Обмеження у виплаті дивідендів. У Законі передбачено дві умови, коли учасникам заборонено виплачувати дивіденди (ст. 27). Перше: ТОВ не розрахувалося з колишніми учасниками товариства, які покинули компанію. Друге: майна вже недостатньо для погашення заборгованості перед кредиторами або стане недостатньо в результаті виплати дивідендів. Додаткові умови-обмеження можуть бути передбачені в статуті ТОВ.

Спеціальний строк позовної давності для вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів — 1 рік. Відповідні зміни внесено до ст. 258 ЦК України.

Зараз у зв’язку зі смертю учасника ТОВ його спадкоємці мають переважне право на вступ у таку ТОВ. Але юридична особа може відмовити спадкоємця і не приймати його до складу учасників ТОВ (ст. 55 закону про господарські товариства).
Після 17 червня 2018 року частка померлого учасника переходить до його спадкоємця без згоди інших учасників (ст. 23). Однак, якщо спадкоємець протягом півтора років не подав у ТОВ заяву про вступ, суспільство може виключити такого спадкоємця зі складу учасників ТОВ. Це в тому випадку, якщо частка такого учасника не перевищує 50%. Якщо 50% і більше, товариство може прийняти рішення про ліквідацію.

За матеріалами: ubr.ua
 

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top