новини корупції

Ненависть чи перемога. Що для нас важливіше?

Популізм завжди пропонує прості рішення. Точніше просту мету. Долар по 5. Середня зарплата 10 тис. Посадити олігархів. Звільнити Крим. Завершити АТО за години. Але так вирішується не проблема, а підпитується наше бачення, а точніше – бажання швидкого вирішення проблеми.

Ніхто не бере до уваги реальні закони економіки. Деномінацією валюти можна досягти і долара по 2,7 – достатньо прибрати один нуль з купюр. Однак це не вирішить проблеми. Зарплати не будуть від цього вищими. Те ж саме у нас відбувається і у гібридній війні. Поки що Україна не дуже схильна здійснювати не те що «багатоходовку», складно навіть уявити двохходовку у протистоянні агресору. Популізм став складовою не лише спілкування політиків з людьми, а й самої політики. І війни як її продовження. Ні звичайно, у внутрішньому протистояння «двохходовки» можливі. То українських націоналістів спонсорують олігархи з Партії регіонів, то «тітушки» як безкарне продовження силовиків.

Ми говоримо про неспроможність силового варіанту деокупації, бо Україна не зможе протистояти військовому гіганту. Інші говорять про «хорватський варіант», але забувають, що він був можливий лише на тих територіях Хорватії, які не межували з Сербією. А на територіях, що межували – той же знаменитий Вуковар – довелось домовлятись.

Та коли ми оцінюємо наші можливості у силовому варіанті ми виходимо з того, що ЗСУ лобовим ударом відкине за «порєбрік» і колабораціоністів, і російські війська. Точніше поки що не відкине. Чи про величезні криваві втрати від такого рішення. Ніхто навіть не мислить «непрямими» діями. Чотири роки «гібрида» нас нічого не навчили. Ми продовжуємо жити у світі прямих відповідей та лобових атак. Чого б це не стосувалось.

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top