новини корупції

Немає лиха без добра. Перебої з поставками рідкого хлору змусять водоканали модернізувати водоочищення


Після зупинки роботи на «Дніпроазоті», багато водоканали України почали відчувати дефіцит засоби для знезараження води (http://www.verhovenstvo.com/view/14827, http://verhovenstvo.com/view/14867).

Однак минулої п’ятниці ПАТ «Дніпроазот» — єдиний в країні виробник рідкого хлору відновив роботу цехів хлорного комплексу і пропонував підприємствам водопостачання укладати договори на постачання рідкого хлору за новими цінами.

За день до цього Антимонопольний комітет провів засідання за хлорне питання, на якому підтвердив, що не буде втручатися в процес ціноутворення на стратегічний продукт для знезараження води. Відповідне роз’яснення у відповідь на запит ПАТ «Дніпроазот» від 2 липня було опубліковано на сайті АМКУ. У ньому йдеться, що Комітет «не є ціновим регулятором, не встановлює і не надає висновки щодо економічної обґрунтованості цін на товари». Крім того, «ціни на хлор є вільними, самостійно встановлюються суб’єктом господарювання і на них відсутнє державне регулювання». Тому «Дніпроазот» має право встановлювати такі ціни, які вважає доцільними.

Разом з тим, за висновками АМКУ, часткова або повна відмова монополіста від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації визнається зловживанням монопольним положенням і може каратися штрафом до 10% виручки від реалізації продукції за рік, що передував порушенню. Самовільна зупинка заводу 15 червня тепер загрожує йому багатомільйонним штрафом.

Розслідуванням дій посадових осіб заводу Ігоря Коломойського і зайнялася СБУ. У повідомленні Служби йдеться, що дії «Дніпроазоту» «призвели до створення дефіциту рідкого хлору — основного реагенту для безперебійного забезпечення населення питною водою» і «створили передумови до порушення нормального функціонування об’єктів життєзабезпечення населення і небезпеки для здоров’я людей».

Заручниками ситуації з поставками хлору «Дніпроазотом» виявилися близько 180 водоканалів і приватних промислових споживачів рідкого хлору, а це приблизно дві третини всіх абонентів водопостачання.

Крім того, про можливе припинення виробництва напоїв через Європейську Бізнес Асоціацію заявили представники компаній Carlsberg, Coca-Cola і PepsiCo, пояснивши це тим, що питання безпеки не дозволяють їм утримувати на своїй території потужності зі зберігання рідкого хлору. Але якщо комунальники не будуть хлорувати воду, то за безпеку своїх споживачів вони теж не ручаються.

Завдання рідкого хлору — знезаражувати воду від патогенних вібріонів. Тому подача води без попередньої обробки або з недостатнім вмістом хлору могла б призвести до спалаху кишкових інфекцій, таких як дизентерія або холера.

Була зупинка одного з найбільших азотних заводів країни політекономічним шантажем української влади, так коханим Ігорю Коломойському, чи мала цілком реальну економічну підоснову, будуть з’ясовувати спецслужби. У виправдання можна сказати, що «Дніпроазот» в останні роки мав доступ до дешевого газу, видобутого напівдержавній «Укрнафтою», яка частково контролюється дніпровським бізнесменом.

Після того, як в 2011 році «Укрнафта» оформила оренду майнового комплексу «Дніпроазот», як свого цеху, і постачала йому газ за давальницькою схемою, забираючи натомість випущену продукцію — азотні добрива, рідкий хлор, каустичну соду і т. д. В цю схему було також вбудовані приватні газовидобувні компанії, пов’язані з групою «Приват». Родинні стосунки дозволяли підприємству залишатися на плаву, незважаючи на зростаючі ціни на блакитне паливо. У квітні 2018 року наглядова рада «Укрнафти» вирішив перервати цю ідилію, що збіглося за часом зі зниженням цін на карбамід — основну продукцію «Дніпроазоту». Виробництво стало нерентабельним, і завод було зупинено.

Заміну вітчизняному хлору чиновники досить швидко знайшли в Румунії на хімкомбінаті Chimcomplex Borzesti (Бакеу). Але, як з’ясувалося, возити його по залізниці неможливо через різницю в ширині колії. Румунські вагони для транспортування рідкого хлору не пристосовані для заміни на іншу колісну базу. Перевезення автотранспортом виявилися не здатними оперативно задовольнити потреби всіх нужденних у хлорі. Про це 9 липня заявили в асоціації «Укрводоканалекологія».

Мабуть, тому влада вирішила не втручатися в комерційні справи «Дніпроазоту» і почали тиснути на власників з метою перезапуску хоча б не лише підприємства, а його хлорного комплексу, в діяльності якого буде задіяно не більше третини працівників «Дніпроазоту». Решта, мабуть, будуть відправлені в тривалі відпустки.

Після запуску хлор для водоканалів подорожчає. Раніше, отримуючи газ за давальницькою схемою, «Дніпроазот» продавало хлор з мінімальною рентабельністю за 8 тис. грн./тонна. Але з урахуванням посередницької накрутки вартість його для комунальних підприємств досягала 20 тис. грн. Зараз завод готовий поставляти цю продукцію за 28 тис. грн. Приблизно у стільки ж обходився румунська хлор, доставлений комунальникам автотранспортом.

Але в собівартості водопостачання більшості водоканалів вартість хлору становить лише 1-2%. Тому його подорожчання не повинно відбитися на платіжках комунальних споживачів або у цінах на напої.

Поки більшості водоканалів перебували в стресовому стані, намагаючись знайти альтернативу хлору «Дніпроазоту», деяких міст України ця криза взагалі не торкнувся. Мова йде про альтернативні технології знезараження води, які в останні роки були впроваджені на підприємствах централізованої водоканалізаціі.
Фахівці кажуть, що самим простим і економічно вигідним рішенням, піти від рідкого хлору є перехід на гіпохлорид натрію, який отримують методом електролізу зі звичайної кухонної солі. Цим способом знезаражується приблизно третина води, підготовленої «Київводоканалом», а також підприємствами водопостачання Білої Церкви, Бердичева, Ізмаїла, і ще деяких міст України.

Переклад водоканалу міста зі 100 тис. населенням на електроліз постачальники обладнання для водопідготовки оцінюють у $150-200 тис., а обласного центру з населенням до 1 млн. чоловік — в $ 800 тис. Для більшості населених пунктів — цілком посильні витрати. Але це якщо говорити про український обладнанні. Як варіант, міста можуть використовувати товарний гіпохлорид натрію, вироблений на хімзаводі, подібному «Дніпроазоту». На цей спосіб переведена частина потужностей по знезараженню води в Одесі.

Другий варіант — використовувати для цих цілей діоксид хлору, який прямо на місці готується з хлориду натрію і соляної кислоти. Постачальники цієї технології стверджують, що вона має ряд переваг, порівняно з традиційною рідко-хлорного у вигляді тривалого бактерицидного ефекту, впливу на воду з різним pH, зниження жорсткості і т. д.

Така технологія використовується у Південно-Українську, Чорноморську, Кілії, Жовтих Водах та деяких інших містах. Її вважають більш складним в обслуговуванні. Обладнання для знезараження води цим методом в Україні не проводиться. Тому пивзаводи «Оболонь» і «Радомишль», Миронівський комбінат хлібопродуктів і молзавод «Лакталіс» (р. Миколаїв), обрали діоксид хлору, встановлювали у себе обладнання німецької компанії Prominent або американської Wallace&Tierman. Цей спосіб в кілька разів дорожче гипохлоридного.

Але головне, міська влада і власники підприємств, встигли перейти на нові технології, нинішній хлорний кризу пережили цілком спокійно. І тепер їх прикладу, швидше за все, підуть інші населені пункти.

У зв’язку з цим можна передбачити спалах інтересу комунальників до альтернативних методів знезараження води — гипохлориду натрію і діоксиду хлору. Перехід на ці технології виправданий хоча б тому, що як ми переконалися, влади виявилися нездатними знайти повноцінну заміну монополісту. До того ж рідкий хлор значно більш небезпечний у зберіганні і перевезеннях, ніж його замінники.

За матеріалами: ubr.ua

 

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top