новини корупції

Навіщо «гібриди» влаштували безглуздий штурм позицій ВСУ під Жолобком

Минулий тиждень став безпрецедентною за кількістю втрат серед наших бійців на передовій.

Так, з 20 по 24 серпня загинуло вісім бійців відразу п’яти бригад. Причому четверо з складу 24-го окремого штурмового батальйону 53-ї окремої механізованої бригади в одному тривалу перестрілку 23 серпня.

Зараз після декількох днів можна спробувати реконструювати події того злощасного дня, тим більше, що зараз навколо них розгортається справжня баталія в соціальних мережах між прихильниками «зради» і «перемоги».

Отже, вранці 23 серпня починаючи з 04:30 противник почав обстріл наших позицій в районі на схід від населеного пункту Жолобок Луганської області. Бойові дії тут не припинялися ні на один день і пов’язані насамперед з спробами контролю траси Р-66 (так звана «Бахмутська траса»). Бойовикам вдалося неймовірними зусиллями утримувати населений пункт Жолобок (вірніше те, що від нього залишилося після місяців артилерійських обстрілів) на нашій стороні траси. Наша ж угрупування намагається просунутися по флангах, щоб повністю перекрити постачання гарнізону і таким чином примусити противника здати селище. Який, до речі, за Мінським домовленостями, на які так люблять посилатися російські пропагандисти і окупаційні влади, повинен перебувати під нашим контролем.

Основною метою для артилерії і мінометів противника (заборонених все тим же Мінському калібрів) став спостережний пункт, висунутий від наших основних позицій на відстань до 700 м і знаходиться від противника на відстані «витягнутої руки» — близько 70 м.

Так як обстріл на цьому напрямку буденна річ практично ніхто не вважав, що станеться те, що сталося. А саме близько 08:30 штурмова група противника чисельністю близько двадцяти осіб раптовим наскоком захопив спостережний пункт. Тут у важкому і нерівному бою загинула вся зміна з трьох бійців.

Практично одночасно розпочала роботу і наша артилерія, яка стала обробляти не тільки район позиції, але і позиції бойовиків, звідки прийшла диверсійна група. Висунулася і група підтримки, яка зіткнулась з супротивників в окопі, який з’єднував висунутий спостережний пункт з основними позиціями.

В результаті тут загинув ще один боєць батальйону. Проте отримавши гідну відсіч, штурмова група приблизно у 10:30, кинувши як мінімум два ручних кулемети, відійшла, забравши своїх убитих і поранених. Каски, бронежилети і зброю стали нашим трофеєм і їх згодом демонструвала прес-служба ООС.

Кількість загиблих серед гібридів достеменно невідомо, так як окупаційні влади в таких випадках воліють відмовчуватися і загиблі потім «спливають» у соціальних мережах досить випадково — і це тільки місцеві, про росіян, як правило, стає відомо з затримкою в місяці, а то й роки в силу загальної закритості товариства з цієї тематики.

Є неофіційні дані, що тільки поранених у бойовиків «4-ї бригади 2-го армійського корпусу ЗС РФ було 10, а значить, з великою часткою ймовірності можна говорити як мінімум про 4-5 загиблих бойовиків в цьому рейді.

У цілому ж необхідно зазначити, що сенс цієї операції для противника залишається неясним — фактично мало сенс організовувати якийсь «движ» тільки у разі переходу конкретного спостережного пункту під свій контроль. Однак після бою і того, що спостережний пункт фактично зрівняли з землею як наші, так і ворожі артилеристи, то сенс стрімко вислизає. Навряд чи на п’ятий рік війни хтось міг серйозно розраховувати, що таке просування може залишитися без відповіді, тим більше зараз, коли антитерористична операція переформатована в більш жорсткий варіант військової операції.

Не менш болючими були й інші втрати цього тижня. Незважаючи на різке посилення антиснайперских можливостей угруповання на Донбасі, ворожі снайпери продовжують збирати кривавий урожай. Так, за останні дні снайперами були вбиті відразу четверо бійців. Причому не можна не відзначити, що більша частина випадків було зафіксовано вночі та вранці, що вказує на використання підготовленими снайперами (скоріше за все зі складу російських спецпідрозділів) приладів нічного бачення і новітніх великокаліберних гвинтівок.

Триває «війна водовозок». Після того, як в ході одного з вдалих рейдів 1 липня на Докучаєвському напрямку нашими противотанкистами був вражений КАМАЗ-водовоз противника, бойовики почали справжнє полювання за нашими водовозками у прифронтовій смузі. Ось і 23 серпня під час доставки технічної води на один з взводных опорних пунктів в районі Красногорівки (Донецьке напрямок) бойовики змогли вразити протитанковою керованою ракетою цистерну АРС-14 на базі ЗІЛ-131. Причому місце для засідки було вибрано дуже вдало — єдина ділянка дороги, який не прикритий лесопосадкой з боку противника. Тобто можна сміливо говорити про те, що машину чекали вже давно.

Від прямого попадання ракети на місці загинув 52-річний сержант Василь Нечитайло з 28-ї мехбригади, ще один боєць отримав важкі осколкові поранення, йому відірвало ногу. Відразу після пуску ракети (по всій видимості, з ПТРК «Фагот») по машині був відкритий вогонь із стрілецької зброї.

Таким чином, можна говорити, що в наявності реальне загострення ситуації на лінії зіткнення, причому відразу в декількох місцях, що не може бути простим збігом. Спробує противник напередодні анонсованого чергового на цей раз «шкільного» перемир’я ще раз перевірити наші позиції на міцність — питання, на жаль, має позитивну відповідь. Питання тільки де саме…

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top