Головні новини

Найглибший ганьба Верховної Ради: депутатський імунітет = корупція

За кількістю спроб позбавити депутатської недоторканності наших народних обранців нинішнє керівництво Генпрокуратури переплюнув всі попередні.

Кожна сесійний тиждень починається якщо не з внесеного подання, з чуток, що скоро в зал прийде Луценка з “папками”. Однак, за винятком однієї Наді Савченко, ніхто з володарів мандата не сів за грати. У бігу вдарилися – це факт, а от щоб в суд, а потім на “криту”, то на жаль. Проблема депутатської недоторканності вимагає комплексного конституційного рішення. Все це обіцяють, але ось натиснути кнопку “за” побоюються.

Дві складові депутатської недоторканності

Першою і головною складовою депутатської недоторканності є індемнітет, позбавляє депутата від юридичної відповідальності за свої дії як парламентаря. Тобто, його не можна залучати ні до якої відповідальності за внесення законопроектів і поправок до них, поводження з депутатськими запитами, виступи з парламентської трибуни, голосування тим чи іншим чином на пленарних засіданнях парламенту, висловлювання і голосування у парламентських комітетах і комісіях і т. п.

Індемнітет забезпечує захист опозиції і дозволяє їй відстоювати інтереси виборців, не побоюючись кримінального переслідування. Саме тому депутати з різних фракцій можуть безбоязно виступати з трибуни та навіть влаштовувати гучні провокації біля неї. Крім сумління у подібних вчинках їх ніхто і ніщо не обмежує.

Власне депутатський імунітет означає юридичну недоторканність депутата. Народний обранець не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований без згоди на те парламенту. Теоретично мова йде не про звільнення депутата від відповідальності перед законом, а тільки про особливий порядок притягнення до неї.

Народу пояснюють, що представники виконавчої влади можуть зводити особисті рахунки або чинити тиск на депутатів, фабрикуючи кримінальні справи стосовно останніх. Депутатський корпус повинен розглянути подання прокуратури і, якщо визнає її доводи досить аргументованими, то дати можливість проведення подальшого розслідування і притягнення народного обранця до кримінальної відповідальності.

Гра в депутатські “наперстки”

Теоретично нічого складного в тому, щоб позбавити депутата імунітету, немає. Це продемонстрували українцям у випадку з Савченко, “наболтавшей” на кримінальну статтю про спробу державного перевороту. Парламентська більшість підтримала рішення про позбавлення депутатської недоторканності ще кількох депутатів-опозиціонерів, найвідомішими з яких є Олександр Онищенко, Сергій Клюєв, Вадим Новинський. Повторюся, не за їх політичну діяльність, а за здійснення кримінальних злочинів (переважно розкрадань в особливо великих розмірах).

У ряді випадків, як з Дмитром Колєсніковим, Олександром Вілкулом та Сергієм Дунаєвим (всі – Оппоблок), аргументи прокуратури порахували “притягнутими за вуха” і в кримінальному переслідуванні депутатів відмовили. Але ось недавня історія зі спробою позбавлення депутатського імунітету Станіслава Березкіна просто приголомшила безпардонністю і нахабством представників парламентської більшості.

Національне антикорупційне бюро України зібрав незаперечні докази того, що в кінці 2013 року народний депутат Березкін організував незаконний висновок 20 мільйонів доларів США з рахунків державного “Ощадбанку”.

Отримані кредитні кошти оперативно перерахували на рахунки в іноземних банках і використовували для придбання корпоративних прав кількох підприємств. Пізніше ці корпоративні права були розділені між сином і дочкою Березкіна, а також його колишнім бізнес-партнером. По справі вдалося затримати 10 фігурантів, а організатором злочинної схеми називають самого народного обранця.

Призначене на 20 листопада розгляд подання прокуратури повинно було стати лакмусовим папірцем дієздатності Верховної Ради, але стало найглибшим ганьбою, від якого навряд чи вдасться відмитися.

Здавалося б, зрівняйте Березкіна в правах з іншими українцями, і нехай правоохоронці отримають можливість проводити з ним необхідні слідчі дії. Ніхто до суду позбавляти її можливості вільного пересування та виконувати обіцянки виборцям не збирається. Тим більше, що наш “гуманний” суд уже випустив всіх фігурантів цієї справи під заставу.

Якби Березкін не був цінним “кадром” для деяких впливових угруповань, то на підставі зібраних доказів позбувся б депутатського імунітету в мить ока. Але “своїх” ФПГ не здають. Тому за зняття з нього депутатської недоторканності проголосувало лише 160 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.

Головні ж піклувальники за боротьбу з корупцією, за фактом, її ж і підтримали.

Депутатський імунітет = корупція

Про початок реальної боротьби з корупцією в нашій країні можна буде говорити тільки тоді, коли всі громадяни України стануть рівними перед законом. І живе в злиднях пенсіонер, і депутат-мільйонер. А до тих пір, поки існує депутатський імунітет, народні обранці будуть красти. Хто більше, хто менше, але все одно будуть.

Може бути, нашим депутатам все ж варто згадати свої передвиборні обіцянки? Але це так, риторичне питання.

І останнє. На початку статті я свідомо нагадав про те, депутатська недоторканність складається з двох понять – індемнітету та імунітету. Для боротьби з корупцією потрібно скасовувати саме депутатський імунітет, індемнітет та можливість народних обранців безбоязно доносити до народу свої думки і пропозиції потрібно обов’язково зберегти. В цьому і полягає основний принцип народного парламентаризму.

“>

23.11.2018
09:58
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top