Головні новини

Мухарський: Київ — більше Європа, ніж ті Афіни

У середу, 30 травня, в Києві стартував VIII міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», який триватиме до 3 червня включно.

У заході взяли участь близько 200 українських письменників і понад 150 видавництв. Серед авторів у ці дні можна зустріти актора і письменника Антіна Мухарського (Ореста Лютого), який нещодавно покинув Україну і мав намір просити політичного притулку в Греції.

У короткій розмові з OBOZREVATEL артист розповів про тимчасове повернення в Україну, має намір повернутися додому назавжди і чому на батьківщині у нього зібралося чимало ворогів.

— Ви повернулися в Україну, але це…

— Тимчасово, так, на 10 днів.

— Тобто це просто в рамках фестивалю?

— Так, ми готували книгу, представляли її у минулому році у Львові, а в цьому році дуже хотіли на «Арсенал» і, слава Богу, потрапили.

— Але від’їзд в Греції теж тимчасовий, наскільки розумію, коли плануєте повертатися в Україну?

— Коли міністр юстиції вибачиться за ту брехню і наклеп, які він поширює разом зі своїм відомством та заступниками, ніби я злісний аліментник і боржник. У мене немає боргів, нічого, але проросійські ЗМІ розносять цю маячню, ось я і повернувся якраз, щоб дати адекватним людям зрозуміти, що варто тільки заглянути в список боржників, мене ви там не знайдете.

Це також і повернення з метою викрити в брехні ті ЗМІ, які поширюють наклеп і неправдиву інформацію.

 

— У чому, на вашу думку, їх інтерес поширювати її?

— Вчора ми дізналися про вбивство Аркадія Бабченко(розмова відбувалася 30 травня, до брифінгу СБУ, де стало відомо, що журналіст живий — Ред.),Людини, якого я дуже поважав, на жаль, не був з ним знайомий особисто, але читав і перепощивал. З кожною особою, яка бореться проти путінської імперії, так чи інакше теж борються і знищують різними шляхами. Я не виключаю, що вся ця цькування веде до певних персон, не називатиму імен, тому що не володію цією інформацією, але те, що у мене є багато ворогів серед колишніх влади і проросійських ЗМІ в цій країні — це однозначно.

Це замовні кампанії зі знищення репутації. Уявляєте, як приємно розганяти інформацію, що «Орест Лютий, націоналіст і злісний аліментник тікає від дружини з дітьми». Це ж для них, як бальзам на рану. Але х*р! Я ще, слава Богу… скільки дасть, стільки буду боротися, я не відступаю від своїх принципів. Буду боротись усіма можливими методами і викривати цю хр*нь, яка зараз розквітла у нас ще більш буйним цвітом, тому що відчувають, що вони безкарні. Ніхто цим не займається, а я буду. Особисто.

«Це він?» — запитав чоловік, вказуючи дружині на Мухарського. — «Почекай, хочу потиснути йому руку».

— Як будете діяти?

— Творчо. Зброя — ось вона (показує ручку — Ред.). Це фігурально, а так це ноутбук. Дуже сподіваюся, що восени вийде новий роман, який називається «I am not Russia», де як раз показаний шлях, як радянська людина перетворюється в українця, і завдяки чому це відбувається. Завдяки яким історичним подіям, завдяки спілкуванню з людьми він починає формувати себе як українець. Я вважаю це своєю місією, своєю зброєю. Це голосно звучить, але мені це вдається найкраще, приносить задоволення. Якщо це ще й знаходить якийсь суспільний відгук — взагалі чудово.

— Отримуєте фідбек від українців?

— Дуже сильний.

— У чому це проявляється?

— Спілкування. Ось всі ці чотири дні ми будемо знайомитися спілкуватися, читачів у нас достатньо, щоб всі ці дні рот не закривався. Приходять знайомі по Фейсбуку, приходять читачі, розпитують, цікавляться. Ось таке живе спілкування — воно найцінніше, обожнюю ці дні фестивалів у Львові та Києві, це як свято.

 

— Що маєте на «Арсеналі»? Пам’ятаю, йшла мова про диску еротично-романтичних пісень.

— Є книга-новинка на «Арсеналі», це «Національна ідея модерної України» — 30 інтерв’ю з видатними українцями. А диск — це старий матеріал, пісні, написані ще в 90-х, вирішив його нарешті видати (посміхається).

«Антін, хочу з вами сфотографуватися», — вигукнула жінка позаду. — «Спасибі за вашу позицію і все, що ви робите».

— Як вас прийняла Греція? Наскільки комфортно було там опинитися?

— Оскільки ми жили далеко від міста, це було свого роду анахоретство, я писав роман. Відчувається по всьому, що Греція переживає кризу. Дуже поширені всілякі «ліві» рухи, комуністичні і так далі. Дуже хороші люди навколо, але працювати не люблять, заробляють значно менше, ніж в Євросоюзі. Київ навіть велика Європа, ніж ті Афіни.

— За якими ознаками?

— Бачиш на вулицях купи сирійських біженців, купи циган, не прибрано, відчувається те, про що писав Шпенглер — занепад Європи. Якщо якісь німецькі, австрійські, польські міста тримаються, то у Франції, Італії, Греції велика кількість мігрантів, бачиш розписані шедеври архітектури якимись графіті, бачиш неспроможність влади відновлювати, окультурювати пам’ятки історії… Європа, на жаль, переживає зараз не найкращі часи.

«>

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top