Головні новини

Михайло Подоляк: «Самотність в Давосі»

Самотність… Давосі)… Давос-2019. Мальовничі швейцарські краєвиди за вікном. І… суцільне байдужість всіх. Ми викликаємо жаль. Не інтерес, не співучасть, не бажання дискутувати про майбутнє, але банальну таку жалість.

Всього кілька років тому нас реально вважали самою крутою європейської «точкою зростання». Дуже багатообіцяючою. Зараз же нас відверто соромляться і навіть підкреслено ігнорують… Тому що ми переконливо показали приклад фантастичного невідповідності того, що говоримо про себе того, що ми з себе представляємо).

А тому для них ми… Країна з вкрай неефективним державою, чия номенклатура не вміє заробляти. Країна з низькими кар’єрними можливостями для будь-яких соціальних груп. Країна з найвищою складової тіньової економіки і сильно застарілим сировинним виробництвом. Країна, де корупція стала синонімом слова «Україна». Країна, куди практично не йдуть інвестиції, тому що незважаючи на деяку привабливість, занадто високі ризики адмін/силового вилучення прибутку, акцій і власності. Країна, яка тільки говорить і говорить про свої «великі плани», вся суть яких зводиться до стандартного – дайте нам кредитів і заборонив росіянам не транзитувати газ через нашу територію…

Партнери відмінно знають, що слова якого нашого топа, включаючи президента/прем’єра, це тільки слова, за якими немає реального наповнення. І ніколи не буде. І що ці слова говоряться тільки заради особистого вихваляння і для цитування власними pr-ботами. А все, що ми собою представляємо, викликає тепер дике здивування – «ну як ці хлопці могли про..ть такий супер/шанс?»

Відсутність вуличної безпеки і різке зростання впливу банального криміналу. Масова трудова міграція. Відсутність перспективних робочих місць. Відсутність інноваційних виробництв. Керовані суди/прокурори. Коротше, все те, що притаманне малорозвиненим країнам)…

Україна двічі так і не змінила своє внутрішнє пристрій і не відмовилася від корупційної моделі управління, незважаючи на максимальну підтримку зовнішніх партнерів. Особливо дратує постійне фанфаронство з розповідями про «нашому нечуване величі», при тому що сухі стат/цифри говорять про глибоку кризу. Давос – суцільна печаль в очах небагатьох наших партнерів. Тому що нічого не буде. Ніяких крутих проривних ідей і ніяких нацпроектів. Ми ж тільки, щоб погомоніти…

Що таке Україна в Давосі? Ярмарок марнославства виключно для внутрішнього користування. Всі заходи тільки для своїх і тільки, щоб походити павичем один перед одним. І чи треба в такому випадку дивуватися тому, що «український сніданок» у Давосі – це виключно дратівливий спіч чинного президента… нікчемності інших кандидатів, там присутніх). Порушені відразу всі писані й неписані правила глобального політичного етика. Але і це вже всім байдуже. Тому що ми такі… провінційні і знову даремні…

Михайло Подоляк

«>

24.01.2019
19:37
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top