новини корупції

Михайло Подоляк: «Одна маска на двох» — Олігарх

Одна маска на… двох)…

Весна 2014 року. Країна пригнічена, розгублена і трошки панікує. Звичний спосіб життя одномоментно обрушився. Постреволюційна ейфорія змінилася класичної передвоєнної депресією. Потрібні повноцінні лідери.

Так, формально на той момент верховну владу взяла в оборот не/свята «трійця» – Турчинов/Яценюк/Пашинський. В тіні залишився Мартиненко. Трохи пізніше на авансцену розмашисто вийде Аваков.

Але по/перше, майже всі вони виявилися нерішучими, мягкотелыми і не схильними до лідерства. А по/друге, нікого з них все-таки безпосередньо не обирали і тому легітимність була так собі. Порятунок – президентські вибори)…

Реальних кандидатів у президенти практично немає. Занадто швидко. Команди тільки почали складатися. А тому висувалися суцільно якісь сумнівні особистості, пропащі фріки і просто випадкові люди. Важковаговики бояться виходити.

І ось на цьому тлі з’являється потужний гравець непоганий (на перший погляд) біографією – Петро Олексійович Порошенко. Він сильно відрізняється від фріків. Вагомо говорить короткі стратегічні речі: «зроблю, розберуся, наведу порядок і тому будемо жити по-новому». Справедливо будемо жити.

Відмінна виборча кампанія. Проста, доступна, заспокійлива. Кампанія важкоатлета, який не розмінюється на карликів і який йде на 50+%. Ідеальна стратегія. Ідеальні очікування. І – що найголовніше – ідеальні суперники..

. Пізнє літо 2018-го. І точно така ж стратегія активно реалізується іншим кандидатом – Юлією Володимирівною Тимошенко).

Вона явно намагається відгородитися від інших кандидатів, зробивши їх дрібними і якісно і кількісно. Вона намагається зафіксувати свою неквапливість. І вона намагається говорити тільки про стратегії, глобальні речі, функціональної трансформації. Добре це не виходить? Не знаю).

Пропалений виборець-2018 на відміну від переляканого виборця-2014 куди більш прискіпливий і тому хоче крутих смислів і контекстів, а не просто красивих гасел. Тим не менш, знову ж список фріків-кандидатів множитися день від дня. Їх вже захмарно і це тільки початок).

Відмінна технологія для будь-якого важкоатлета, що дозволяє відгородитися від сірої маси…

Так чи інакше, але на сьогоднішній день саме Тимошенко заходить в нішу «Порошенко 14-го року». Хороший хід…

Вражає інше. Сам Порошенко добровільно йде в нішу політ/карликів. Він продовжує розмінюватися на дрібні інформаційні приводи. Продовжує старанно працювати всередині… семи/відсоткового рейтингу. І вперто залишається в комфортній «теплій ванні», яку йому дбайливо організувало оточення). Він юзає «тактику дрібних справ», яка явно не приносить успіху і взагалі не видає стратегічних концепцій. Тобто він не хоче повернутися в нішу «Порошенко-2014». Питання чому? Не бачить очевидного? Або все/таки він таки залишився в креативним самоті?)..

Джерело: Фейсбук автора


Надрукувати

Oops! It appears that you have disabled your Javascript. In order for you to see this page as it is meant to appear, we ask that you please re-enable your Javascript!

Михайло Подоляк

політконсультант

«ОЛІГАРХ»

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top