новини корупції

Михайло Подоляк: «Чемпіони за популярністю» — Олігарх

Чемпіони по популярності…)…

Вельми цікаве дослідження за замовленням американського Республіканського інституту провели наші соціологи. Вони пощупали, скажімо так, суспільне сприйняття так званих «молодих політиків»). Або, якщо хочете, політиків другого ешелону.

І відразу впало кілька традиційних міфів. Перший: у нас сьогодні немає жодних «нових політиків», які володіють позитивним потенціалом. А є просто трохи більше молоді (у фізіологічному розумінні) люди, точно також неадекватно представляють собі навколишній світ, своє місце в цьому світі, нездатні рутинно працювати і викликає не меншу соціальне роздратування. Другий: на превеликий жаль, ми не маємо абсолютно ніякої альтернативи. Ні професійної. Ні ідеологічної. Ні молодий)…

Зрозуміло, що саме по собі дослідження досить спекулятивно. Так як лідери антирейтинг – Супрун (46% ненависті), Коболєв (20%) і Ситник (18%) – ніяк не зрівняються за своїм негативним характеристиками з діючими президентом, прем’єром, окремими міністрами, найбільш жирними і нахабними народними депутатами або очільниками регіонів.

Абсолютно непорівнянні шкоду і вплив групи старих і групи формально/юних. Ненависть до Супрун – це, швидше за все, оцінка її огидною моделі особистих комунікацій. Коболєв – приголомшлива інфантильна нахабство і сільська жадібність. Ситник – просто болтливая марність…

Але – ще раз – вся їхня спільна анти/репутація ні в яке порівняння не йде з блискучим антирейтингом, наприклад, АП. Яценюка. Цим феєричним синонімом тотального провалу і невідповідність слова ділу. Очевидно, що Яценюку – молодому, у загальному-те політику – не допоможуть реанімуватися ні «мовчазні», ні «кричущі», ні «исчезновенческие», ні «надувательские», ні «небрито/мачистские» технології)…

Якщо ж дивитися трохи глибше, то причина недовіри до нинішньої правлячої еліти – незалежно від вікових цензів і часу знаходження у владі – досить проста. Цю еліту не перетравлює як вуличне більшості, так і креативне меншість, інтелектуали.

Зрозуміло, що якщо ви проводите болючі реформи, то більшість і повинно вас ненавидіти. Але у професійних реформаторів завжди з’являється шанс, якщо до реформ з розумінням відноситься креативний клас.

Інтелектуали ж чудово розуміють, що правляча еліта цинічна і неефективна, реформи йдуть спонтанно і через зовнішній примус і коштують вони суспільству набагато дорожче, ніж повинні. І далеко не факт, що вони призведуть до корисних результатів. Суть? Нинішніх старих/юних ніхто не підтримує, крім тієї частини радикалів, які на цій підтримці заробляють вісти/гроші)…

Ще простіше. Щоб мати можливість щось робити, у тебе має бути авторитет. Хоча б в якійсь соціальній групі. І навпаки, якщо вас зневажають, особисто ображають, відмовляють в елементарному посадовому повазі, єдине, що залишається, це оточувати себе спец/персоналом)…

Джерело: Фейсбук автора
Надрукувати

Oops! It appears that you have disabled your Javascript. In order for you to see this page as it is meant to appear, we ask that you please re-enable your Javascript!

Михайло Подоляк

політконсультант

«ОЛІГАРХ»

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top