новини корупції

Міністерство оборони або міністерство рекету і корупції?

Міністерство оборони або міністерство рекету і корупції?

28.08.2018

Петро Порошенко. Фото прес-служби президента України

Хіба можна було не відчувати гордість за нашу оновлену армію, спостерігаючи за парадом до Дня Незалежності на Хрещатику в Києві? На жаль, це лише, так би мовити, «фасад» наших Збройних сил, красива вітрина, а в «підсобці» (тобто в Міноборони) сидять всі ті ж «тилові щури». Чим вони можуть сьогодні похвалитися? Безмежним дерибаном бюджетних коштів на всьому – від пошиття неякісної форми до фіктивного ремонту військової техніки і закупівлі металобрухту замість озброєння. Крім цього – дуже дивними пожежами на військових складах (чи це диверсія зсередини, то списували викрадені боєприпаси і забезпечували необхідність нових «смачних» держзакупівель). А ще Міноборони воюючої країни замість успіхів на фронті може похвалитися хіба що корупційними перемогами у рейдерських і рэкетирских війнах проти вітчизняних підприємців.

Резонанс вже кілька разів писав на тему кричущого беззаконня, яке влаштували на одеському ринку «7 кілометр» чиновники Міноборони: від дрібних сошок на місці до вищих керівників відомства. На прикладі цієї історії видна вся суть державної машини – побудованої виключно на корупційних зв’язках і круговій поруці. Потерпілі підприємці все ж сподіваються знайти правду хоч на якомусь рівні, тому продовжують інформувати керівництво країни і зарубіжних дипломатів про те, що відбувається. Адже відомо, що до послів однієї дуже впливової заокеанської країни в тому ж НАБУ прислухаються набагато охочіше, ніж до звернень постраждалих від корупції співвітчизників чи до вимог українських законів. Підприємці не жадають «крові» — тобто масових посадок рекетирів в погонах, вони просять лише про те, щоб їм дали спокійно працювати на торгових місцях, які на абсолютно законних підставах знаходяться у них в оренді. А отже, платити податки і той же військовий збір, займатися волонтерством в інтересах армії, у якій опинилися такі керівники.

З приводу передісторії конфлікту коротко процитуємо одну з перших статей на цю тему: «Безпосередньо до ринку примикала територія колишнього військового містечка, що існував там у радянські часи. За непотрібністю армії цю земельну ділянку в 2000 році передали Авангардовскому селищній раді, але Міноборони за договором про вилучення земельної ділянки зберегло за собою право аж 99 наступних років безкоштовно і на свій розсуд використовувати півсотні місць під 20-футові контейнери на території Промтоварного ринку». Як це повинно зміцнювати обороноздатність країни? Загадка!». В принципі, уявити собі прапорщика, який торгує всім підряд через дірку в паркані військової частини, зовсім не складно, але щоб військові торгували на ринку у відкриту – це перебір…

Однак тут важливо підкреслити інше: права власності на земельну ділянку Міноборони позбулося, незабаром в результаті вилучення земельної ділянки та подальшої схеми приватизації власником цієї землі став сам «Промтоварний ринок» (в народі – «7 кілометр»), але за військовими залишилося право користування торговими майданчиками під 50-ма контейнерами на 99 років. Злі язики, правда, стверджують, що насправді ринок виділив для військових 105 місць, з яких 50 місць було офіційно передані, а ось 55 торговельних місць за вказівкою керівництва МО України продали, а на виручені кошти (півтора мільйони доларів!) тодішній директор держпідприємства Міноборони «Південь» відвіз до Києва особисто тодішнього міністра оборони Олександра Стеценка. Це ще що! Сама вся затія з відчуженням більше 4 гектарів армійської землі фактично на користь ринку принесла тодішнього міністра оборони Олександра Кузьмука і його згаданого заступнику 5 мільйонів доларів! Ну, з тих історій всі терміни давності минули, а нас цікавить як військові кошмарят підприємців останні кілька років.

Ось що пишуть потерпілі підприємці у колективному зверненні до керівництва країни, керівникам правоохоронних та силових відомств, дипломатам західних країн: «З 2014 року відомий в місті Одесі шахрай, який з кінця 1990-х років, займався виконанням корупційних схем на підприємствах МО України, в тому числі і на ДП «Південь», Кутовий Вадим Петрович шукав підходи до керівніцтва МО з метою вирішення питання про передачу цілісного майнового комплексу ДП «ТВК» до сфери управління Міноборони, тобто, його повернення в МО та отримання можливостей вимагання грошей від підприємців, при укладенні нових договорів оренди торгових місць по вул. Рожевій, так як керівництво ДП «ТВК» до себе його не підпускало. Зрештою, він знайшов! Абросімова Павла Васильовича, армійського генерала у відставці, який познайомив Кутового В. П. з заступником Міністра оборони України Павловським І.В., та тодішнім генеральним директором Концерну «Військторгсервіс» Здором А. В. За його підрахунками, які він озвучив Павловському І.В., вони повинні були отримати від підприємців 1 млн. дол. США за переукладання діючих договорів на нові договори, а частину торгових місць оформити на підставних осіб для себе та чиновників МО України. Безпосередню участь у реалізації цієї злочинної схеми брали також начальник юридичного департаменту МО Коваль Валерій Петрович та його знайомий – шахрай, відносно якого відкрито декілька кримінальних проваджень за ст. 190 КК України, Якубов Сервін Зодійович».

Так от, 2 роки тому військові вкотре стали вимагати з підприємців, що орендують «їх» ділянки під торгові місця, по 20 тисяч доларів за продовження договорів оренди, які закінчуються… тільки в 2019 році! Нонсенс. Та ще й земля не у власності армії, а лише перебуває у користуванні Міноборони, тобто у військових є лише немайнові права (теж, правда, сумнівні, але заглиблюватися в ці юридичні нетрі зараз не будемо). Жоден суд не став на бік Міноборони і не підтвердив законність вимоги укладати нові договори до закінчення терміну дії старих. Але військові продовжують подавати неспроможні позови в господарські суди на всіх, хто відмовляється платити корупційну данину, щоб очистити від неугодних підприємців торгові місця з метою «продати» їх за чималу винагороду – по кілька десятків тисяч доларів – сумирним торговцям, готовим платити скільки скажуть.

До речі, нинішні договори теж народжувалися в муках для підприємців: за укладення договорів з 2009 по 2019 роки з них браві армійці вимагали спочатку по 100 тисяч доларів (з кожного з 50 орендарів!), потім за 80. Заспокоїлися військові на 40 тисячах, а так як при «честнейшої» помаранчевої влади підприємці не змогли знайти управу на генералів-вимагачів (як і сьогодні всі спроби поки безуспішні) – довелося платити. Сьогодні деякі теж платять, але цілий ряд орендарів відмовилися платити мзду абсолютно знахабнілим корупціонерам.

Скільки було порушень виявлено в тому, як «хазяйнували» військові з Держпідприємства «Південь» (яке від імені МО розпоряджався ділянками) і з «Військторгу» різними ревізіями! Особливо за той період, коли «Південь», перетворений в держпідприємство «ТВК», був переданий у підпорядкування Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва. Тоді, до речі, Міноборони вже вдруге втратила всі права на спірну частину торгових площ ринку, але саме військові і сьогодні продовжують нахабне вимагання. За розпорядженням особисто заступника міністра оборони Ігоря Павловського, який раніше курирував господарство оборонного відомства, законних орендарів не пропускали до належним їм контейнерів з їх же товаром всередині! В адміністрації ринку просто не виписували пропуск. Тобто в нашому правовій державі не суд, а якийсь генерал може вирішити і оголосити директору ринку: договір оренди нібито втратив законну силу і бізнесмена можна ось так по дзвінку позбавити бізнесу. На підприємців, які відмовилися платити данину, неодноразово нападали «титушки», їх майно погрожували вивезти у невідомому напрямку, орендовані ними ділянки були неодноразово передані все новим і новим незаконним орендарям (за чималі гроші – 65-75 тисяч доларів!).

Всі звернення підприємців до керівництва країни і правоохоронних органів закінчувалися тим, що їх скарги переадресовували місцевому дільничному, який активно допомагає рейдерам.

Втім, надія зажевріла в листопаді 2016 року, коли в ході спільної операції військової прокуратури і СБУ були затримані і пізніше заарештовані під час отримання хабара (як раз в рамках нашої історії) двоє виконавців-вимагачів, які були нижчою ланкою корупційної ланцюжка, що веде в кабінети керівників Міноборони. Але дуже скоро надія підприємців на справедливість випарувалася. Цитуємо наш попередній матеріал: «Павловський особисто приїжджав до Одеси 15 грудня, після чого на волі опинився один із головних фігурантів справи – співробітник ділянки № 6 Одеської філії «Воєнторгсервіс» Олександр Tomčenko. А його начальнику Вадиму Кутового, вважають підприємці, допоміг знову знайти свободу керівник Південного оперативного командування Андрій Грищенко». До речі, для обох цих діячів в одеському філіалі «Військторгу» були спеціально створені дві нові посади і займалися вони тільки інтригами проти законних орендарів, вимагаючи хабарі і по кілька разів незаконно «перепродуючи» їх ділянки іншим бажаючим. Є інформація, що вони вже зібрали з підприємців півмільйона доларів. І ось після того випадку самого Ігоря Павловського… підвищили! З посади заступника міністра оборони з тилу до заступника міністра з озброєння! При цьому чомусь він продовжував займатися «Воєнторг». Хмари над його головою лише ненадовго згустилися, і то зовсім по іншій справі – про причетність до крадіжки 149 млн грн. шляхом закупівлі палива за завищеними цінами. Однак НАБУ вже практично розвалив цю справу і бравий генерал вже давно знову на коні. А в нашій справі НАБУ відповіло заявникам, що не бачить ознак корупції незважаючи на масу викладених і підтверджених документально фактів і на те, що ланцюжок веде як мінімум до кабінетів двох заступників міністра оборони і, ймовірно, самого глави відомства.

На завершення невеликий штрих, що розкриває тонкощі взаємин між корупціонерами. У заяві на ім’я президента України та керівників всіх правоохоронних відомств підприємці вказують такі факти: «Є достовірна інформація про те, що підозрювані Tomčenko А. В. і Кутовий В. П., перебуваючи у слідчому ізоляторі неодноразово телефонували Павловському В. В. з вимогою, витягнути їх із СІЗО, в іншому випадку буде сидіти разом з ними. Павловський В. В. вирішив питання з керівником УСБУ в Одеській області Батраковым С. А. про зупинення проведення оперативно-розшукових заходів щодо підозрюваних і Регіональної військовою прокуратурою про непритягнення до кримінальної відповідальності всіх фігурантів корупційної схеми: його самого, Здора, Абросимова, Короля, Ратушняка та ін В якості розрахунку за виконання домовленостей, він дав Королю С. М. вказівка: три торгові місця №4954, №4955, №4963 по вулиці Рожевого передати працівникам військової прокуратури, зокрема, Нетужилову Е. В., Ванже Е. М., договори, на які від 1 грудня 2016 були оформлені на підставних осіб — Ченкова Р. М., Драгунова Л. М., Гернеза П. В. Приблизна оцінка хабара у вигляді трьох торгових місць – 300 000 доларів США».

Як стало відомо Резонансу, з лютого 2018-ого три десятки одеських підприємців безуспішно намагаються потрапити на особистий прийом до Головного військового прокурора Анатолію Матіосу. Майже півроку їх «футболять». Нині постраждалі від корупції готують відкрите звернення до Генпрокурора Юрія Луценка.

В тему: Степан Полторак: новому Кучмі знадобився новий Кузьмук

Надія, як відомо, вмирає останньою…

Михайло Бобровський, для Резонансу

Міністерство оборони або міністерство рекету і корупції? оновлено: Серпень 28, 2018 автором: Redactor
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top