Головні новини

Крок вперед, два назад. «Геть від Москви» у виконанні президента Порошенко — Deutsche Welle

Коли президент України Порошенко говорить про можливий реванш проросійських сил, то чомусь зовсім забуває, що ці самі «реваншисти» знаходяться поруч з ним…

Український парламент попередньо схвалив поправки до конституції, які закріплюють стратегічний курс України на вступ до НАТО і ЄС. Це відкриває шлях до остаточного прийняття рішення щодо європейської та євроатлантичної інтеграції вже на наступній сесії Верховної ради. У п’ятницю, 23 листопада, президент Петро Порошенко, який ініціював ці поправки, святкує перемогу. Однак подальший зовнішньополітичний курс Києва буде залежати від результатів президентських і парламентських виборів, які пройдуть в 2019 році.

Про це йдеться у статті німецького видання Deutsche Welle.

Антивірус від «російського світу»

Попереднє прийняття поправок до конституції українські влади сприймають як перемогу над Росією (фашистська держава, визнана Законом України від 20.02.18 країною-агресором). Петро Порошенко впевнений, що, закріплюючи в конституції незмінність курсу на вступ до НАТО і ЄС, Київ шле послання Москві: ми розлучаємося остаточно і безповоротно. Мовляв, є Основний закон, який навіть у разі реваншу проросійських сил не дозволить їм повернути вектор руху країни на 180 градусів.

Оптимізму президента і його соратників, звичайно ж, можна тільки позаздрити. Та й сам Порошенко-оптиміст, напевно, із заздрістю дивиться на Порошенка-песиміста. Адже і він сам, і всі ми були свідками того, як швидко і віроломно міняв під себе конституцію той же Віктор Янукович. У 2010 році Конституційний суд дозволив йому повернути президентську форму правління замість парламентсько-президентської. Це вже потім заговорили про узурпацію влади Януковичем. Але в той момент більшість політичної еліти, в тому числі і Петро Порошенко, який був членом уряду Миколи Азарова, спокійно сприйняли волюнтаризм Януковича.

Тому питання, чи зможуть конституційні норми щодо НАТО та ЄС уберегти країну від різких коливань зовнішньої політики у випадку приходу до влади проросійських сил, — чисто риторичне. До того ж сьогодні практично кожен претендент на президентське крісло декларує необхідність прийняття нового Основного закону. А це означає, що термін дії нинішніх поправок до конституції може бути обмеженим. І гасло «геть від Москви», який зараз прикрашає бігборди Порошенко, на ділі може перетворитися на банальну передвиборчу технологію. Чого не хотілося б.

Інтеграція Києва до НАТО і ЄС: крок вперед, два назад

Війна в Донбасі і анексія Криму, звичайно ж, не залишають вибору нинішньому керівництву України. НАТО і ЄС — хороший і ефективний інструмент захисту країни від агресивної сусідки — Росії. Здавалося б, іншого шляху в держави просто немає. Але так думали і раніше — до війни з РФ. В кінці 90-х президент Леонід Кучма намагався прискорити процес приєднання країни до НАТО, але все закінчилося після вбивства журналіста Георгія Гонгадзе і «касетного скандалу». У середині 2000-х президент Віктор Ющенко декларував європейську і євроатлантичну інтеграцію України, але реалізувати свої плани так і не зміг у силу суб’єктивних і об’єктивних причин.

Але очевидно одне: кожен раз, коли Київ робив крок у бік НАТО і ЄС, на його шляху обов’язково виникала Москва. Тому наївно було б вважати, що сам факт закріплення в конституції курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію може убезпечити Україну від впливу Росії. Кремль не має наміру здаватися. А це означає, що найближчим часом в українській державі можуть активізуватися противники НАТО і ЄС. Вони є як у парламенті, так і поза його стінами. Агенти впливу не приховують своїх поглядів і намірів.

Коли президент Порошенко говорить про можливий реванш проросійських сил, то чомусь зовсім забуває, що ці самі «реваншисти» знаходяться зовсім поруч з ним. Вони вільно літають у Москву, скуповують українські телеканали, зустрічаються з українським президентом і демонструють повну безкарність.

Імена лідерів реваншу, готових розвернути країну до Росії, знають в Україні. Але ось в риториці президента Порошенко вони нагадують міфічних героїв — без імен і прізвищ.

Чи Україна потрібна НАТО і ЄС?

Як скоро НАТО і ЄС готові прийняти Україну в свої ряди, поки не відомо. І Північноатлантичний альянс та Європейський Союз дали чітко зрозуміти Києву — шлях до членства в цих організаціях лежить через серйозні перетворення всередині самої України. Одного гасла «геть від Москви» для НАТО і ЄС недостатньо. Є чіткі критерії, яким повинно відповідати українську державу. І мова йде не тільки про його армії, але і про справжніх європейських цінностях.

Виконати зобов’язання перед НАТО і Євросоюзом Україні може завадити не тільки Росія, але і внутрішньополітична ситуація в країні. Корупція у вищих ешелонах влади, складна ситуація з реформуванням армії та економіки поки що ставлять під сумнів декларації Петра Порошенка. Так, Київ хоче в НАТО і ЄС. Так, альтернативи цьому немає. Так, Росія цьому опиратися.

Але от чи готова Україна кардинально змінюватися для того, щоб її сприймали як рівну? Чи Готова нинішня політична еліта пожертвувати своїми меркантильними інтересами заради майбутнього країни? Чи будуть в українській державі реальні, а не залишаються тільки на папері реформи? Відповіді саме на ці питання, мабуть, зараз і чекають в Брюсселі.

“>

24.11.2018
12:00
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top