Головні новини

Кононенко завершує «блакитне рух»

«Нафтогаз України» втратив перспективні газові родовища в Полтавській області. Вони можуть дістатися компанії «Аркона газ-енергія» з оточення сірого кардинала ПЕК Ігоря Кононенка

Днями НАК «Нафтогаз України» програв дворічну боротьбу за право займатися видобутком газу на території Полтавської області. Три його площі – Оболонська, Будищансько-Чутівська і Писаревська –остаточно стали надбанням Державної служби геології та надр. Але у неї ці ділянки, підготовку до розробки яких «Нафтогаз» влив майже 1 млрд гривень, довго не затримаються. Найреальніший претендент на їх придбання –компанія «Аркона газ-енергія», яку прийнято включати в сферу впливу першого заступника голови фракції БПП у Верховній Раді Ігоря Кононенка.


На фото – Володимир Кацуба

Бізнес НАК «Нафтогаз України» був побудований так, що його внутрішньої вертикалі за видобуток блакитного палива відповідальною була його «дочка» – «Укргазвидобування». Це правило лишається актуальним і сьогодні, за одним винятком, зробленим в 2011 р. Тоді «Нафтогаз України» сам увійшов в газодобувний бізнес, оформивши на себе три газоносних родовища в Полтавській області -Оболонську, Будищансько-Чутовскую і Писаревскую площі. Ідеологом цього проекту був харківський бізнесмен Володимир Кацуба, які в той період часу впливав на «Нафтогаз» через своїх синів Сергія та Олександра, поперемінно займали посади заступників голови правління НАК.

Після революційних подій 2014 р. від Кацуба в «Нафтогазі України» нічого не залишилося, але запущений ними проект з видобутку газу безпосередньо самим НАКом залишився на плаву. Більш того, новий глава НАК Андрій Коболєв вирішив розвивати самостійну видобуток – з його подачі в розробку полтавських родовищ було вкладено близько 1 млрд грн. Але в кінці 2016 р в Міністерство екології надійшло депутатське звернення нардепа Сергія Капліна, в якому говорилося про неефективне використання «Нафтогазом України» виділених йому газоносних ділянок.

На фото – Андрій Коболєв

«За результатами комплексу детальних геофізичних та інших досліджень протягом 2013-2016 рр. НАК не виконав зобов’язання з буріння пошуково-розвідувальних свердловин. Як наслідок, «Нафтогаз» не розпочав виконання зобов’язання з видобутку вуглеводнів, що передбачено «Програмою з геологічного вивчення», – йдеться у зверненні Капліна. В ньому ж депутат зазначив, що НАК використовує Оболонську, Будищансько-Чутовскую і Писаревскую площі як «чорну діру», в яку можна «нескінченно і неефективно» вкладати гроші. «Діяльність «Нафтогазу» не спрямована на комплексне виконання робіт з метою якомога швидшого пошуку нафти і газу, а навпаки – на затягування робіт для непрозорого освоєння менеджментом державної компанії понад 2 млрд грн. на непрофільну для НАК діяльність із пошуку та видобутку вуглеводнів», – йдеться в листі Капліна.

Спираючись на це депутатське звернення, в кінці 2016 р. глава Мінекології Остап Семерак доручив Держгеонадр зібрати інформацію про дотримання «Нафтогазом» умов спеціальних дозволів на користування надрами згаданих ділянок. Але ще до того, як ця робота закипіла, НАК пропустив випад з флангу. Мова йде про Полтавській обласній раді, який 31 січня 2017 р. прийняв рішення №357 про звернення до Держгеонадр з вимогою зупинити дії трьох вищезазначених спецдозволів. Це звернення один в один відповідало тому, що адресував Мінприроди нардеп Каплін.

На фото – Остап Семерак

У результаті на світ з’явився наказ Держгеонадр №124 від 13 березня 2017 р. про зупинення дії спецдозволів на підставі знайдених порушень експлуатації ділянок. На усунення гріхів НАК дали місяць, але це держкомпанія використовувала для того, щоб спробувати домовитися з геологічним відомством про зміну вищезазначених програм робіт на родовищах. Компанія визнала невиконання програм робіт на родовищах, пов’язавши це з державною бюрократією – частина передбачених робіт не була виконана «Нафтогазом» з-за того, що мала фінансуватися за статтею «капітальні витрати», але зробити це було неможливо із-за несвоєчасного затвердження Кабміном річних фінпланів НАК, у яких міститься згадана видаткова рядок.

Саме на цю аргументацію спиралися юристи «Нафтогазу», захищаючи його позицію в суді. Але ця стратегія не дала результату: 12 лютого Окружний адміністративний суд Києва визнав рішення Держгеонадр про призупинення ліцензій законним, 22 травня з цим погодився Київський апеляційний адмінсуд, а два тижні тому, 6 листопада, аналогічний вердикт виніс Верховний суд. Таким чином, «Нафтогаз» втратив всі можливості відмотати ситуацію назад і домогтися повернення ліцензій на газові площі, які Госгегонедр анулював ще в грудні 2017 р.

В нейтральному статусі зазначені родовища навряд чи надовго затримаються. По-перше, у портфелі геологічного відомства немає родовищ з такою високою мірою інвестиційної підготовки, як у цих площ. По-друге, на це прямо натякає історія відбору цих ділянок у «Нафтогазу», головним неформальним претендентом на які можна вважати ТОВ «Аркона газ-енергія». Це єдине комерційне підприємство, якому за останні роки вищезгаданий Полтавська облрада погодила видачу спецдозволу на користування надрами в регіоні – Свистунковско-Червонолуцкого (ліцензію на його разработкуу компанія отримала від Госгеонед в травні 2017 р на позаконкурсній основі).

Причини такої вибірковості шукати можна довго, але одна з них, за даними ЗМІ, може лежати на поверхні. 49,5% частка в ТОВ «Аркона газ-енергія» належить Олегу Ольхового – екс-директорові спортивно-оздоровчого комплексу «Монітор» на Рибальському острові в Києві, більш відомому як клуб «5 Елемент» президента України Петра Порошенка і його найближчого партнера Ігоря Кононенка.

Олег Кульбіда
«ОЛІГАРХ»

“>

23.11.2018
22:54
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top