Головні новини

Київський суддя Дмитро Валігура: як зробити з матері шкільної вчительки мільйонерку

Відразу після Революції Гідності громадянська суспільство вимагало очищення правоохоронної та судової систем, які стали репресивним апаратом колишнього Президента Віктора Януковича.

Понад 85 % суддів уникнули будь-якого покарання та після Революції стали розглядати резонансні справи важливі вже для нової української влади. Великі сподівання було покладено на судову реформу, яка і мала б забезпечити очищення серед суддів. Але й цей механізм важко назвати успішним, адже Вища кваліфікаційна комісія суддів робить усе, щоб не звільняти суддів, які продемонстрували свою лояльність владі.

Знайомтесь, суддя Голосіївського районного суду міста Києва – Дмитро Миколайович Валігура.

Дмитро Миколайович Валігура народився у 1970 році. Перші місця роботи Дмитра Миколайовича не були зв’язків вязані із юриспруденцією. Так, у період 1987-1994 років він обіймав посади техніка, лаборанта та податкового інспектора. У цею ж годину майбутній суддя відслужив у Радянській армії. Протягом 1995-1999 років Дмитро Валігура працював консультантом, у тому числі й у Верховному суді. І лише у 1999 році відповідним Указом Президента України на 5 років Дмитра Миколайовича було призначено суддею Московського (нині Голосіївського) районного суду міста Києва. А вже у 2006 році він був обраний суддею безстроково.

Якщо проаналізувати досьє Дмитра Валігури, то можна побачити значно кількість його судових рішень, які в подальшому були скасовані судами вищих інстанцій. Зокрема за період 2012-2017 років таких рішень було 111. За цей період на Дмитра Валігуру було також направлено 28 скарг.

У рамках судової реформи Дмитро Миколайович Валігура проходити кваліфікаційне оцінювання. Громадська рада доброчесності україни ратифікувала висновок про невідповідність судді Голосіївського районного суду м. Києва Валігури Дмитра Миколайовича критеріям доброчесності та професійної етики. Зроблено це було з декількох причин.

Дмитро Миколайович Валігура є «суддею Майдану» – це означає, що він приймав рішення про засудження активістів Революції Гідності. Зокрема, 16.12.2014 до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (ТСК) звернулась Довбах Р. В. із заявою про проведення спеціальної перевірки щодо судді Голосіївського районного суду міста Києва Валігури Д. М. на підставі 3акону України «Про відновлення довіра до судової влади України». Підставою звернення стало рішення, яке ухвалив суддя у січні 2014 року щодо позбавлення заявниці прав керування транспортними засобами за поїздку до резиденції колишнього президента Ст. Януковича «Межигір’я» під час Революції Гідності.

У подальшому справу щодо Валігури розглядала вже не ТСК, а Вища рада правосуддя. Однак Вища рада правосуддя відмовилася звільняти суддю, зазначаючи, що прийняте ним рішення «не вказує на грубу недбалість чи навмисне порушення закону, а тому не могло бути підставою для звільнення з посади у зв’язку з порушенням присяги судді». Більше того, члени ВРП стверджували, що «рядків притягнення судді Валігури Д. М. до дисциплінарної відповідальності на підставі відомостей, викладених у заяві Довбах Р. В., сплинув».

Варто зазначити, що це не єдина справа, яку розглядав Дмитро Валігура проти учасників Революції Гідності. Є ще 4 ухвали цього судді, які стосувалися позбавлення прав керування транспортними засобами. При цьому, відповідно до висновку ГРД у справі № 752/208/14-п права керування був позбавлений О. Крихта, який працював водієм на комунальному підприємстві. Внаслідок цього рішення він втратив роботу та можливість оплачувати лікування. За свідченнями потерпілого, суддя ще перед засіданням заявив йому, що він в якихось списках і що оскаржувати його рішення марно. Тобто суддя наперед знав, що його треба позбавити прав, оскільки він був помічений серед учасників Майдану. Наразі прокуратурою доведено факт фальсифікації працівником ДАІ Видоборцем А. В. рапортом про порушення О. Крошкою Правил дорожнього руху, справа № 757/93/15-до слухається у Печерському районному суді м Києва.

Оскільки Дмитро Валігура приймав рішення, які передбачені ст. 3 Закону «Про відновлення довіра до судової влади в Україні» – він мав би це відобразити в своїй декларації доброчесності за 2016 рік. Однак цього Дмитро Миколайович не зробив. Таким чином, суддею були надані недостовірні відомості у декларації доброчесності.

Здавалося б, тільки цих аргументів мало би вистачити членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів, щоб звільнити Дмитра Валігуру із посади судді. Однак після того, як з ним було проведено співбесіду – ВККС оголосила перерву у справі Дмитра Миколайовича. Тож поки що він досі є суддею.

Саме такі судді, яких можна в будь-який момент звільнити і перебувають на так званого «гачку» у влади. З дивних причин саме вони розглядають найбільш резонансні та важливі для політичної еліти справи. Для прикладу, варто згадати хоча б суддю Владислава дев’ятка, який нині розглядає справу Януковича. Не виняток і Дмитро Валігура. Зокрема в ЗМІ можемо побачити, що Дмитро Миколайович був суддею у справі військового прокурора Костянтина Кулика, справі діамантових прокурорів та справі перекладача Гройсмана, якого підозрюють у шпигунстві. Та чи не найбільш цікавим є те, що саме Дмитро Валігура буде у складі колегії суддів, що розглядатиме справу Розенблата та Полякова.

Цікавою є ситуація і з майном Голосіївського судді. У своїх деклараціях за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 рокі Дмитро Валігура вказав 1,5 млн грн доходу.

Проте в жодній своїй декларації Дмитро Миколайович не вказував членів родини, хоча на співбесіді він підтвердив, що має дитину (2017 року народження) від Олени Володимирівни Мусієнко. Більше того, у висновку Громадської ради доброчесності зазначено, що разом із пані Оленою суддя щонайменше чотири рази подорожував у 2014-2017 роках, що підтвердив і сам Дмитро Миколайович.

Серед нерухомого майна у користуванні Дмитра Валігури з 2013 року є квартира в Києві. Її він орендує в Київської міськради, а її площа – 50 кв. м. Цікаво, що ні у декларації за 2013, ні у декларації за 2014 роки цього житла він не вказав.

 

Також суддя має 50% на квартиру в Чабанах, що під Києвом. Інша частина квартири знаходиться у власності його матері Таїси Дмитрівни Валігури.

Таїса Дмитрівна Валігура – матір судді, 1941 року народження. Жодними бізнесом пані Таїса не займалася, однак саме вона у 2011 році стала власником будинку площею 181 кв. м. Розташований він у Гатному, що теж неподалік Києва. На співбесіді Дмитро Валігура розповів, що допомагав матері у побудові будинку, в тому числі безпосередньо на будівництві, адже під час служби в армії навчився будувати. Також суддя підтвердив, що його матір все життя пропрацювала вчителькою, а зараз отримує лише пенсію.

На співбесіді Дмитра Валігури прозвучав ще один цікавий факт. За даними НАБУ, Таїса Дмитрівна Валігура звернулася до поліції, що її вкусила собака у Чабанах. До того ж вона зазначила, що проживає саме в Чабанах, а не в Гатному. Сам суддя пояснивши, що його мама просто їхала доглянути за земельною ділянкою, якою вона володіє в цьому населеному пункті. Виходячи з цих фактів, виникають питання, звідки у матері судді гроші на побудову будинку та чи не сам суддя є фактичним власником цього будинку?

 

У власності Дмитра Валігури також є автомобіль SUZUKI GRAND VITARA 2010 року випуску. Його суддя придбав у 2014 році за 80 тис. грн. Вказана вартість теж викликає здивування, адже навіть сьогодні таке авто коштує майже 12 тис. доларів.


Також Дмитрові Валігурі вдалося заощадити певну суму грошів. Зокрема у нього є 200 тис. грн готівки та 102 долари на рахунку у банку.

Окрім вищезгаданого будинку, матір судді є власником іншого майна. Таїсія Дмитрівна володіє гаражем у Чабанах. Його площа 45 кв. м. Також у власності Таїсії Валігури земельні ділянки в Чабанах та Гатному. До речі, на співбесіді суддя заявив, що одну із земельних ділянок в Гатному його матір придбала за 270 тис. грн у 2006 році. Нагадаємо, все життя вона пропрацювала вчителем.

Батько судді – Микола Іванович Васик теж жодною підприємницькою діяльністю не займався. У його власності є земельна ділянка та будинок у Хмельницькій області.

 

Матір єдиної дитини судді – Олена Володимирівна Мусієнко у 2014 році стала власницею квартири в Києві за адресою: проспект Григоренка Петра, будинок 12-А. Площа цього житла – 47 кв. м.

Дмитро Миколайович Валігура – черговий «суддя Майдану», якому вдалося уникнути звільнення. Однак чи можна його вважати доброчесним – питання риторичне. Сьогодні Вища кваліфікаційна комісія суддів має можливість звільнити Дмитра Миколайовича, що, на нашу думку, було б справедливим, враховуючи вище наведені нами факти.

«>

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top