новини корупції

Катастрофа з Дніпром: що вбиває головну річку України

Багато українців сьогодні можуть спостерігати, як на їх очах гине найбільша річка Європи – Дніпро. З-за стрімкого обміління посеред водойми поступово утворюються нові острови, а сама вода цвіте і заростає. Наші експерти з’ясували, що вбиває головну водну артерію України і що потрібно робити для її порятунку.

Рослина, що пережило динозаврів

Деякі ділянки Київського і Канівського водосховищ останні роки стали стрімко заростати, і все більше схожим на плавучі поля. Виною тому – водяний горіх або чилім. Це реліктова рослина прийшло до нас через мільйони років, переживши динозаврів, при цьому «гість з минулого» негативно впливає на фауну, оскільки там, де росте водяний горіх, немає життя.

«Плантації» водяного горіха на Канівському водосховищі

«Плантації» водяного горіха на Канівському водосховищі

Керівник прес-служби Держрибагентства України Діана Кладоварозповіла, що неконтрольоване розростання водяного горіха зменшило рибопродуктивність водосховищ на 35-40%!

«Заросли чиліма призводять до зменшення рибопродуктивності в середньому на 400 тонн щорічно. Така ситуація викликана тим, що рослина уповільнює розвиток фітопланктону і створює під собою «мертву» воду — там не живе риба і немає кисню», — розповіла вона.

Водяний горіх

Здавалося б, якщо рослина завдає такої колосальної шкоди промислу і засмічують воду, його зарості треба знищити. Але це робити заборонено. Чилім занесений в Червону книгу України і охороняється законом. В цілому, ця рослина – рідкість в Україні, однак на дніпровських водосховищах він відчуває себе чудово. На сьогоднішній день ведуться розмови про те, щоб визначити, який саме вид водяного горіха засмічує водойми, та вилучити його з Червоної книги. Але для цього потрібно провести дослідження, які не проводяться: то грошей немає, то бажання.

Що робити?

Між тим плантації водяного горіха на Дніпрі (як і цвітіння води) – наслідок комплексу проблем, які перетворюють річку в мегаболото. Головні з них: неконтрольоване використання фосфатовмісних коштів (миючі засоби і добрива), відсутність нормальної роботи очисних споруд, намив піску, а також робота гідроелектростанцій (ГЕС) і гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС).

В таких умовах порятунок Дніпра вимагає системного підходу. Детальніше про це «Оглядачу» розповів голова Експертної ради Держрибагентства України та заступник голови Громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України Андрій Неліпа.

Для порятунку річки необхідно:

1. Ввести тимчасовий мораторій на використання фосфатовмісних коштів.

У Дніпрі цвіте вода. На фото — Південний міст

2. На державному рівні підняти питання про реконструкції основних очисних споруд.

3. Очищення водойм. Як варіант, можна використовувати біологічну очистку за допомогою водоростей. Так, з цианобактериями (вони ж синьо-зелені водорості) добре бореться хлорела – рід одноклітинних зелених водоростей. У свою чергу хлореллу надалі можна буде утилізувати за допомогою риби.

«Хлорела дуже сильно і ефективно пригнічує ріст ціанобактерій і виживає синьо-зелену водорість з водойми. Так, запускається хлорела, яка за рік вичавлює синьо-зелену водорість, виступаючи як домінуюча біота, а також пригнічує ріст водяного горіха. Потім, запустивши білого товстолобика, який дуже добре їсть хлореллу, ми за рік-два прийдемо до позитивного результату», — розповів Неліпа. На його думку, подібний підхід очищення буде набагато дешевше, ніж використання спеціальних установок очищення води.

4. Заборона намиву піску. Через нелегальних робіт земснарядів в руслі річки змінюється глибина. Якщо біля Московського мосту глибина становить близько 40 метрів, то вже біля мосту Метро можна побачити піщані залисини. В таких умовах сповільнюється проточність води, а також відбувається її мінералізація.

5. Відновлення природного русла річки шляхом… демонтажу всіх ГЕС і ГАЕС. На думку Неліпи, дані споруди дають мало електроенергії (за даними «Укренерго», на ГЕС і ГАЕС припадає 11% від усього обсягу електроенергії України). «У всіх цивілізованих країнах гідроелектростанції демонтують… Процес демонтажу недешевий і тривалий, який повинен супроводжуватися поступовим зменшенням площі водосховищ і рекультивації земель. Цей процес може затягнутися на десятиліття», — розповів Андрій Неліпа.

З ним також згодні ряд екологів, які вважають, що гідроенергетика в українських реаліях є не лише згубною для навколишнього середовища і людей, але також неефективною з точки зору сучасної економіки та науки.

Між тим, уряд України навпаки бачить перспективи розвитку відновлюваних джерел енергії. Так, до 2026 року Кабміном затверджено програму розвитку гідроенергетики в країні, яка, по ідеї, повинна буде знизити залежність країни від імпорту газу, нафти та вугілля. Але потрібно розуміти, що дані роботи дуже дорогі. Наприклад, будівництво запланованої Канівської ГАЕС обійдеться в 1,5 млрд доларів!

До яких би висновків не дійшли експерти в уряді, ясно одне: самостійно Дніпро не відновиться і якщо не вживати ніяких заходів, головна річка України в майбутньому перетвориться на величезну клоаку.

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top