Головні новини

Гройсман і діти, або Кілька історій про Великого Кормчем українського народу

Єднаймося ж, товариші, на славу Нової зірки, Мудрого і Блискучого керівника Володимира Гройсмана у нашій дуже сильно декоммунизированной країні

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман на сьогоднішній Кабмін привів дітей. Дивлячись на те, як по-батьківськи дивився Гройсман на дітей під час сьогоднішнього засідання уряду, мимоволі задумаєшся, як же нам все-таки пощастило.

Особливо коли один з дітей добре поставленим складом розповідав Володимиру світло Борисовичу про те, наскільки гарні дороги в Вінницькій області. Видно ж було, що дитина вчила. Адже потрібно ж порадувати Володимира Борисовича, а то він засмутиться. А хто ж хоче, щоб він турбувався? Ви хочете? (Риторичне питання, відповіді «так» не передбачає, — прим. редакції.) То-то ж.

Ну так ось. Сьогоднішній прихід дітей на засідання Кабміну в соцмережах зацінили. Правда, кожен по-різному.

 

Ну. Ми ж з вами розуміємо, що це все була суто імпровізація. Тому що всім відомо, що нинішній Кабінет міністрів настільки відкритий для народу, а сам прем’єр-міністр настільки до нього близький (про що трохи пізніше), що навіть діти можуть у будь-який момент прийти і поставити питання, що цікавлять їх.

Ось дитина і запитав про евробляхи, чого ви відразу накинулися?

В цілому, втім, тональність була ось такою:

 

Може, і поцілує. У щирому пориві можна зробити все що завгодно, особливо якщо відчуваєш відповідальність і гордість за українських дітей. Як Гройсман.


Ой. Вибачте, технічна помилка. Це не те фото. Ось:

Ну так ось. Ті, хто був здивований сьогоднішньої сценою «Гройсман і діти», я так розумію, абсолютно не в курсі, що відбувається. Розкажу-но я вам ще кілька історій, які, ходять чутки, що сталися з нашим Великим Керманичем. А то раптом ви справді не знаєте.

Примітка: Будь-який збіг сцени «Гройсман і діти на Кабміні» та будь-яких наступних сцен з комуністичним стилем і підходами – всього лише збіг. В Україні відбувається декомунізація, тому вам здалося. Чесно-чесно.

Історія 1

Гройсман і колода

Дія відбувалася, за чутками, десь у Вінницькій області, куди Гройсман приїхав з робочим візитом. Там він побачив, як працюють курсанти, і вирішив їм допомогти.

Скоро курсанти помітили: Володимир Борисович все намагається з товстого кінця колода захопити.

— Не годиться так, — вирішили курсанти. — Надірветься Володимир Борисович.

— Товариш Гройсман, — сказав один, — не можемо ми, товаришу Гройсман, щоб ви тяжкості такі тягали!

— Ви ж носите. А мені чому не можна? — заперечив Володимир Борисович.

І спокійно до наступного колоді покрокував.

— Ідіть краще, Володимир Борисович. Ми без вас тут упораємося, — встигаючи за ним, умовляв курсант.

— Ні, ні, не выпроваживайте. Все одно не піду.

— Так адже вам сорок років стукнуло, Володимир Борисович!

Випалив таке курсант і зніяковів. Дуже просто вони тримаються з Гройсманом, ніби з ровесником, своїм братом, робочим хлопцем.

Володимир Борисович обернувся, погрозив пальцем, сміючись:

— Якщо я вас старший, молодий чоловік, так будьте ласкаві зі мною не сперечатися.

Історія 2

Гройсман і графин

В юності маленький Володя якось гостював у тітки в Жмеринці. І там, ходять чутки, трапилася така історія:

В Жмеринці, в квартирі тітки, він, разбегавшись і разыгравшись з рідними і двоюрідними братами та сестрами, ненавмисно штовхнув маленький столик, з якого впав на підлогу і розбився вщент скляний графин.

У кімнату увійшла тітка.

— Хто розбив графин, діти? — запитала вона.

— Не я, не я, — казав кожен.

— Не я, — сказав Володя.

Він злякався зізнатися перед малознайомою тіткою, в чужій квартирі; йому, наймолодшому, важко було сказати «я», коли всі інші говорили легке «не я». Вийшло, таким чином, що графин сам розбився. Пройшло два чи три місяці. Володя давно вже виїхав з Жмеринки і жив знову у Вінниці. І от раз увечері, коли діти вже вляглися, мати, обходячи на ніч їх ліжечка, підійшла і до Володіної. Він раптом розплакався.

— Я тітку Ганну обдурив, — сказав він, схлипуючи, — я сказав, що не я розбив графин, а адже це я його розбив.

Мати втішила його, сказавши, що напише тітці Ані, і, напевно, простить його.

А Володя показав цим, що брехня йому противна, що хоча він збрехав, злякавшись зізнатися в чужому будинку, але не міг заспокоїтися, поки не зізнався.

А адже є ще історії про зустріч з вартовим, який не впізнав Володимира Борисовича, або про те, як Володимир Борисович відмовлявся стригтися без черги, тим самим показуючи свою легендарну скромність.

Ну ось цю скромність, якщо хто призабыл.

Хоча ні, начебто ці розповіді все ж про Леніна. Треба буде перевірити.

У результаті зустріч з дітьми закінчилася, а пам’ять залишилась. Пам’ять про добрейшем лідера, люблячого дітей і чітко відповідає на питання. Як, наприклад, тут:

Загалом, пощастило нам усім, не чи правда? І з керівником. І з виборами, які, судячи з усього, вже зовсім скоро.

Пішов моніторити мережу. Ходять чутки, що на наступному Кабміні буде делегація пенсіонерів. І бабуся Юлія буде питати у Володимира Борисовича, що зробити, щоб зупинити зубожіння народу. Це Мережевий троль. Всім пока.

 
«>

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top