Головні новини

Генерал Володимир Гриняк: особливо цінний вбивця

Справа чинного генерала МВС передали в суд. Його звинувачують у розгоні Майдану і організації вбивств.

Департамент спеціальних розслідувань (ДСР) оголосив про завершення розслідування стосовно одного з колишніх керівників Департаменту громадської безпеки МВС України» та направлення справи в суд. Мова йде про чинний генерала МВС Володимира Гриняке.

Інформація про передачу обвинувального акта до суду з’явилася на сторінці ДСР в понеділок, 28 травня.

У повідомленні йдеться, що справу було направлено в Печерський суд 25 травня. Обвинуваченим у справі є «один з колишніх керівників Департаменту громадської безпеки МВС України (в даний час проходить службу на керівній посаді в Національній гвардії України)». Зазначені посади і фабула справи, наведені в повідомленні, однозначно вказують на те, що мова йде про справу генерала Гриняка.

З цього моменту його статус «підозрюваного» змінюється на «обвинуваченого».

Звинувачення висувається по таким пунктам:

  • організація умисного вбивства двох і більше осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб [мова йде про 14 убитих — ред.];
  • організація заподіяння тяжких тілесних ушкоджень;
  • організація перевищення влади і службових повноважень працівниками правоохоронних органів, яке супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчинене групою осіб, в результаті чого постраждав 381 людина;
  • перевищення влади і службових повноважень;
  • незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів службовою особою, вчинене посадовими особами і з застосуванням фізичного насильства;
  • надання неправомірної вигоди службовій особі;
  • вчинення ряду інших злочинів у період січня-лютого 2014 року (зокрема, у тому числі під час силового розгону 18.02.2018 ходи «Мирний наступ» і штурму Майдану під виглядом антитерористичної операції).

Беркут в Урядовому кварталі, 18 лютого 2014 року

За даними ТЕКСТІВ, справа складається з двох основних частин. Перша стосується можливої організаційної ролі генерала Гриняка під час силового розгону протестуючих в урядовому кварталі вдень 18-го лютого і нічний штурм 18-19 лютого, в результаті яких загинули люди. За даними джерел, слідство вважає, що він передавав незаконні накази від тодішнього глави МВС Віталія Захарченка та його заступника Віктора Ратушняка міліцейським підрозділам та їх командирам, а також керівникам нижчого рівня, зокрема, начальнику міліції громадської безпеки Києва Петру Федчуку.

Восени 2017 року на брифінгу ДСР були також оприлюднені дані про телефонні з’єднання керівництва Департаменту громадської безпеки (у тому числі Гриняка) з командирами підрозділів «Беркута» і вищими міліцейськими чинами під час подій 18-19 лютого.

Друга частина звинувачення стосується організації грошових виплат через так звану «чорну касу» силовикам (в основному, «Беркуту») за участь в силових діях по відношенню до протестувальників.

Як стало відомо ТЕКСТІВ, у пункті звинувачення «організація вбивства двох і більше осіб» йдеться про загибель принаймні 14 людей під час штурму Майдану силовиками 18-19 лютого.

«Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 3 ст. 28 та ст. 340; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 і ч. 3 ст. 365 (в редакції від 07.04.2011); ч. 3 ст. 27 п. П. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 (в редакції від 05.11.2009), ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 121; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 і ч. 4 ст. 369 (в редакції від 18.04.2013), ч. 1 ст. 263 (в редакції Закону від 05.07.2012), ч. 4 ст. 27 і ч. 1 ст. 366 (в редакції від 13.05.2014) Кримінального кодексу України», — йдеться в повідомленні.

Досудове розслідування по встановленню інших організаторів та співвиконавців злочинів, скоєних під час протестних акцій, триває.

Підвищення після Майдану

Під час Майдану Володимир Гриняк був одним із заступників керівника Департаменту громадської безпеки — структури, у відання якої в тому числі була і робота силовиків на акціях протесту та організаційна функція з підрозділів «Беркуту». Положення від 2012 року, чинне на момент Майдану, в одному з перших пунктів встановлює — Департамент громадської безпеки здійснює контроль за діяльністю «Беркута», надає підрозділам організаційно-методичну і практичну допомогу.

Навесні 2014 року, після втечі Захарченко і Януковича і вступу на посаду міністра Арсена Авакова, Гриняк не тільки не був звільнений, а й просунувся по службі і став керувати своїм рідним Департаментом. За словами Андрія Левуса, «самообороновца» та нардепа «Народного Фронту», Гриняк був людиною, який допоміг Авакову взяти під контроль МВС після Майдану.

Крім того, в 2014 році наказом Президента за поданням міністра Гриняк отримав звання генерала. А також медаль від МВС «Ветеран служби» та нагородна зброя від Авакова.

Пізніше «Беркут» перейменували в «Полк поліції особливого призначення», а Департамент громадської безпеки, якому «Беркут» підкорявся — в Департамент превентивної діяльності. Однак по суті після Майдану мало що змінилося — перейменовані «беркутівці» продовжували перебувати у розпорядженні перейменованого Департаменту громадської безпеки. А очолив цей Департамент (з перейменованим «Беркутом» у розпорядженні) людина, яка протягом трьох місяців побиття, тортур, викрадень і вбивств «Беркутом» протестувальників входив в керівництво цього самого Департаменту, зобов’язаний контролювати «беркутівців».

У Нацгвардії займається масовими акціями

У 2015 році Гриняк отримав посаду керівника Департаменту громадської безпеки вже в Нацгвардії, яку займає донині. Цей департамент у Нацгвардії займається в тому числі масовими акціями.

В ході здійснення досудового розслідування до суду вносилися клопотання про відсторонення тоді ще підозрюваного від посади, в задоволенні яких було відмовлено, а апеляційні скарги залишені без задоволення.

На уточнююче запитання ТЕКСТІВ у ДСР повідомили, що мова йде про, принаймні, трьох спробах відсторонення Гриняка від посади. Тричі судді першої інстанції відмовляли в цьому, і тричі їх вирішення підтримувала апеляція.

Спроба арешту і група підтримки від МВС і Самооборони

Після вручення підозри слідство намагалося також отримати в суді дозвіл на утримання Гриняка під вартою. Однак цьому завадили шість нардепів, афілійованих з керівництвом МВС, які клопотали про взяття генерала на поруки.

Серед них були: Володимир Соляр, Андрій Левус, Микола Величкович, Сергій Висоцький, Михайло Бондар (НФ) і Андрій Антонищак (БПП).

Поручителів об’єднують такі речі:

  • вони нібито були «функціонерами» або учасниками Самооборона Майдану. Деякі з них називають себе «сотниками Самооборони»;
  • п’ять із шести поручителів — з «Народного Фронту», як і Аваков;
  • п’ять із шести поручителів за даними Української правди, отримали нагородну зброю від Авакова, а шостий — Величкович — був заступником керівника МВС з березня по листопад 2014-го.

Також серед групи підтримки Гриняка в судах з приводу запобіжних заходів був помічений його чинний керівник — командувач Нацгвардією Юрій Аллеров.

Юрій Аллеров, командувач Нацгвардією, на суді щодо запобіжного заходу для Володимира Гриняка

Пізніше поручителі не з’явилися на продовження запобіжного заходу. В їх відсутність продовжити поруки не могли, і суд обмежився “особистим зобов’язанням». Непогано, як для історії, яка починалася загрози арешту на час слідства.

Народнофронтовец Андрій Левус опублікував заяву під назвою «Брат за брата», в якому пояснює своє рішення взяти на поруки генерала. Зокрема, в ньому йдеться, що «Володимир був з нами в дні Майдану, є багато свідчень свідків».

Однак подробиць нардеп не оприлюднює. Він також позитивно характеризує генерала за його участь в АТО і розвиток Національної Гвардії. «Всі докази слідства побудовані на свідченнях харківської беркутни», — зазначає Левус.

У той же час, за інформацією ТЕКСТІВ, за три роки розслідувань генерал Гриняк не надав свідчень слідству про події на Майдані.

Самі поручителі, яким нібито «зливав інформацію» Гриняк, за три роки також не знайшли можливості поділитися цими цінними даними зі слідством. «Тільки один з поручителів був за цей час на допиті, і цінної інформації їм дано не було», — повідомляють джерела.

Довгий час Гриняк, перебуваючи в статусі підозрюваного, мав особисту охорону з числа бійців Нацгвардії, за нібито погроз на його адресу.

У серпні 2017 року Гриняк, перебуваючи під слідством, вимкнув мобільний телефон і не з’явився за повісткою на допит. Згодом виявилося, що, отримавши від ГПУ порядку, його керівництво вже на наступний день підписало наказ про термінове відрядження генерала в зону АТО. Куди він і відбув без узгодження зі слідчим («особисте зобов’язання» передбачає одержання дозволу слідчого на виїзд за межі Києва).

Згодом, після резонансу в ЗМІ, генерал таки повернувся і прибув на допит. Однак суд не побачив підстав для більш жорсткого заходу навіть після цього випадку.

Втеча підозрюваних у вбивствах беркутівців

У квітні 2014 року під київським главком МВС, де намагалися провести допити і затримати підозрюваних у вбивстві беркутівців з «чорної роти», стався збройний заколот. В облозі будівлі взяли близько 300 силовиків, частина яких, за свідченням екс-заступника генпрокурора Олексія Баганця, були озброєні.

Як розповідає Баганець, тоді, за попередньою домовленістю з Аваковим, беркутівців повинні були викликати в Главк нібито для службового розслідування.

Там їх повинні були чекати слідчі ГПУ, які повинні були провести допити і в разі необхідності затримати підозрюваних. Незважаючи на домовленості, МВС свої зобов’язання не виконав, в призначений час «Беркут» не викликали, і знадобилося чимало часу і зусиль, щоб вони прибули, хоча й зі значною затримкою.

Допити, проте, не дали провести фізично — в кабінети вривалися міліцейські керівники, погрожували слідчим і зривали слідчі дії. Зовні будинок оточили озброєні силовики не давали вивезти затриманих. ГПУ вдалося вивезти з конвоєм тільки трьох. Пізніше більшість з тих бійців, з якими не змогли провести допити і затримати в ту ніч — втекли.

Департамент громадської безпеки, очолюваний Гриняком, мав у цих подіях подвійну відповідальність. По-перше, главк оточили переважно бійці «Беркута», яким тоді займався саме цей депарамент. По-друге, подібна акція і громадська безпека під час неї — це пряма зона відповідальності Департаменту громадської безпеки, його профіль та спеціалізація. Саме Департамент Гриняка повинен був брати під контроль ситуацію з блокуванням будівлі, проте не зробив цього.

Як зазначає адвокат Євгенія Закревська, незважаючи на її численні звернення, внутрішнє розслідування цих подій у Департаменті громадської безпеки проведено не було. За збройний бунт, наслідком якого став зрив слідчих дій і втеча підозрюваних у вбивствах людей, з лав силовиків не було звільнено жодної людини.

Захист впевнена у своїх силах

На сторінці Станіслава Іваницького, який є одним з адвокатів Володимира Гриняка, нещодавно було опубліковано повідомлення, що підтверджує завершення слідства і пред’явлення обвинувачення генералу.

«Сьогодні стороні захисту вручили обвинувальний акт у справі. Таким чином було остаточно завершено досудове розслідування у даному кримінальному виробництва. Очевидно, численні незаперечні докази, зібрані стороною захисту, не переконали слідчого і прокурора в безпідставність висунутих звинувачень, і справу буде передано до суду для розгляду по суті», — йдеться в повідомленні.

Іваницький називає справу проти генерала «безпідставним кримінальним переслідуванням». Він запевняє, що готовий довести свою правоту у суді, навіть якщо для цього знадобляться довгі роки виснажливої і безкомпромісною процесуальної боротьби».

Опубліковано у виданні ФОТОГРАФІЇ

«>

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top