новини корупції

Гарант і його гарантії

Коли гарант прийшов до влади, він озвучив наміри, за прикладом сінгапурського реформатор Лі Куан Ю, «посадити трьох друзів». Посадивши, навіть більше. І друзів, і кумів.

Одного — в крісло Генпрокурора, другий ставши заступником голови фракції у Раді, третій — міністром інформполітики, четверта — очолила Нацбанк, п’ятий — виробництво і продаж зброї, шостий — тарифи в НКРЕКП, сьомий — Фонд гарантування вкладів, восьмий… двадцятий…

Корупція пішла метастазами, більше і швидше ніж за часів бандитського режиму Януковича. За межі людської моралі, мародерство, в торгівлю на крові, ціною життя солдата. На фоні щоденних PR-заяв про рішучу протидію їй.

Лише під тиском громадськості, західних партнерів, найбільше під загрозою зупинення кредитів, гарант вимушено погодився на створення антикорупційної інфраструктури — НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, Антикорупційного суду. Всебічно й нахабно місяцями-роками зволікаючи, чіпляючись за важелі впливу/контролю, просовуючи туди «своїх», які не чіпатимуть і не посадять — самого гаранта і його «любих друзів».

Гарант мети досяг. Поки що. Попри оприлюднені факти, усілякі пашинські з розенблатами, насірови з гонтарєвими — на волі, почуваються впевнено, поводяться нахабно.

Альо термін каденції спливає. Гарант нервує. І далі наривається.

Громадськості, щоб менше вимагала й контролювала — спробував закрити рота вимогою декларувати все і вся. Закрити не вдалося. Включилася брудна PR — машина з дискредитації найбільш активних. Квартири, дачі, машини, родичі — всі на екран. Все одне не замовкають. Перейшов до силових провокацій — прослуховування, зовнішнє спостереження, затримання, судові позови, облиття зеленкою, побиття, паралельні фейкові акції, реальні тітушки, нахабно-бездіяльні правоохоронці…

Новостворені структури теж вирішив нищити. Не буквально. Хитріше й цинічніше: шляхом зіткнення лобами, перманентних звинувачень і скандалів, порушення проваджень усіх проти всіх, залякування, відбору на «правильних» аудиторів, зриву операцій, злиття інформації, дискредитації агентів під прикриттям, загрози їхньому життю, спокою їхніх батьківщин…

Чому він діє так затято й безбашенно? Причина одна: страх. Страх відповідальності. Звідси пошук гарантій безпеки. І того/тієї, хто гарантіі пообіцяє і забезпечить.

Бо гарант твердо знає: якщо Президентом оберуть не ставленика олігархату, то по-перше, антикорупційна система врешті запрацює ефективно й системно; по-друге, гарантії він отримає, точніше одну, але співуче — піде під суд!

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top