новини корупції

Галопом – до Європи, або Як Трамп і Меркель виховують Путіна

​Люблять американці стару бабуню Європу, ой люблять!

Оно й президент Америки Дональд Трамп, погасавши по Близькому Сході, чимдуж до Європи чкурнув, ніби йому там медом помазали. Та чкурнув не просто собі так – на саміт НАТО, військового союзу, наймогутнішого в світі. Тому й приїхав він до Риму войовничий, наче кіт навесні. І, що цікаво – вся його войовничість в один бік спрямована – на Росію. Здається, будуть з того хуйлу непереливки…

Все ж таки той Дональд Трамп – смішний дідуган, веселий. Полетів він до Саудівської Аравії – та й давай з шаблюкою танцювати, ніби той Борис Єльцин напідпитку. Потанцював-потанцював, шейхам на півтори мільярди зброї подарував – і гайда до Ізраїлю, Богові молитися, з ізраїльтянами та палестинцями миритися. Прилетів тай каже – ви, мовляв, не бійтеся, любі друзі, що у саудитів тепер зброя американська буде. Поки я в Америці президент – я вас нікому ображати не дам, я вас лише сам ображатиму… З тим до Стіни Плачу й пішов – а що він там вже Панотцю написав та в стінку встромив – про те ми з вами не знаємо й не здогадуємося. Можливо – «прости гріхи мої», а може – «геть з мого трону, я тут Бог!». З нього станеться – він же ж короткі дописи ой любить, в Твіттері своєму навчився. Прийшов ото до Яд Вашему – Саду Пам‘яті загиблих під час Ґолокосту, місця скорботного та роздумливого, тай написав у книзі відвідувачів – мовляв, мені аж так сподобвся цей ваш шикарнючий музей, я тепер сюди ще раз з друзями прийду… Письменник він, майстер короткого жанру…

А з Землі Обітованної, від Господа Бога, поїхав пан Трамп, як вже сказано, до Європи – точніше, до намісника Господа на Землі, Папи Римського. Погомонів він ото з Папою, а потім і з італійським президентом Серджо Матареллой зустрівся. І тут – трах-бабах, як зацідить в бік Росії – каже, Росія та має виконати Мінські угоди та ще й (дослівно) «відповісти за свої дії в Криму та на Сході України». Це ж чистісінька тобі програма дій НАТО на найближчий час виходить… Власне, про програму НАТО він теж все розтлумачив – на саміті того НАТО. Каже – мовляв, «НАТО треба сфокусуватися на тероризмі і міграції, а також загрозах з боку Росії». Ну, тут він, звичайно, трохи передав куті меду: тероризм та загроза з боку Росії – це, загалом, одне й те саме…

До речі, тут пан американський президент утер пику навіть європейським колегам – скажімо, та ж Ангела Меркель в останній своїй заяві про самі лише Мінські угоди сказала: мовляв, доки росіянці тих угод не виконають – європейці ніякі санкції не скасують. А про Крим – ні словечка, ні гу-гу, ніби його вже й нема, і санкції ті не через Крим запроваджували.

Щоправда, цю фрау недарма Залізною прозвали: як на дідову думку – ті європейські санкції вона одна в Європі на плечах своїх утримує, всіх навкруги «шикує» та розслабитись не дає. Більш того: щойно Путін кудись свої грабки протягне – вона йому по руках як вперіщить, у того й ніц не виходить. Оно ж – зібрався він був 29-го травня до Парижу поїхати: думав, той Макрон – молодий, недосвідчений, я його там залякаю, під свою дудку гопака танцювати змушу. Аж ні, почула про те мама Ангела тай раз – запросила до Берліну гамузом і Путіна, і Макрона, і Порошенка. Мовляв – хочеш, кремлівський перевертню, хлопчика молоденького обдурити, в оману заманити? А погомони-но з ним у нашій з Петром Олексійовичем присутності!

Слід зазначити, що чим ближче в Німеччині вибори, чим більш зростає рейтинг Ангели Меркель та її партії (а він таки відчутно зростає, викликаючи непозбувну бентегу Хуйла, який так само, як і у Франції, чимало грошей витратив на його падіння та на зростання рейтингу балакучих неонацистів з партії «Альтернатива для Німеччини»), тим відчутніше вона затискує в кулак німецьких «друзів Путіна» або, як їх там ще називають, «Putin-Versteher», тобто – «путінорозумаків». Раніш, скажімо, який-небудь Зігмар Габріель з Соціал-Демократичної партії міг собі дозволити погомоніти про те, що «санкції неефективні, треба їх скасовувати» – нині ж, перетворившись на міністра закордонних справ ФРН, він про те й не згадує. Раніш лідер «сестринської» партії ХДС (Христиансько-соціального союзу) та баварський прем‘єр Хорст Зеегофер, міг швендяти до Москви ручкатись із Путіним – нині він їздить, виконуючи доручення Меркель, лише до Києва та додому… Залізна Фрау знову всіх вишикувала в суто німецьку бойову «свиню» і готова до наступу.

Щодо Трампа ж – як ми пам‘ятаємо, йому край як потрібно нині продемонструвати не лише бодай якісь гучні перемоги (а де ще й взяти ті перемоги на швидку руку, як не на якійсь війні?), а ще й довести, що він буцімто не має з Росією аж нічого спільного. Бо вдома, в Америці, на нього просто-таки чатують: журналісти, прокурори, конгресмени… Та й останні дні не принесли йому в цьому зв‘язку жодного полегшення: спочатку він з великого розуму, аби довести свою непричетність до Росії, винайняв адвоката, який захищає в Америці російські банки та російських олігархів, а тепер оно з‘ясувалося, що призначені ним мінистр юстиції та Генпрокурор приховували свої зустрічі з російським послом… Тож нема нічого дивного в тому, що тепер у Дональда Трампа від самого імені Володимира Путіна очі кров‘ю наливаються й він готовий хоч Кремль розтрощити, аби довести, що він з тим Кремлем не знається.

Ні, любі мої діти, з європейського чи там американського напрямку х*йлу допомоги чекати нині марно. А Трамп – ну, нехай покаже свою войовничість та безкомпромісність. Коли вона пасує – то вже пасує.

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top