Головні новини

Дядечко Сергій: хто стояв за аферами «Родовід-банку»? Частина 2

За спиною Тимошенко: чому Шепелєв хотів убити Дядечка?

Протягом 2009 року уряд Юлії Тимошенко «годувало Родовід» з ложечки. Причини, по яким Юлія Володимирівна раптом запалала щедрістю щодо банку «донецьких», досі залишаються невідомими. Але основна робоча версія носить ім’я «Олександр Шепелєв»: уродженець Горлівки, пасинок начальника УБОЗ Донецької області Володимира Кузнєцова, зять донецького бізнесмена Михайла Фриденталя, свояк сина Володимира Рибака (екс-спікера), колишній співвласник «Європейського банку раціонального фінансування» (ЄБРФ), компаньйон Павла Борулька, скандальний організатор низки тіньових схем. Шепелєв також підозрювався підозрювався у двох вбивствах: у 2003 році голови наглядової ради «Автокразбанку» Сергія Кириченка, і в 2006 році полковника УБОЗ Романа Єрохіна. А ще він був головним обвинуваченим у справі про замах на Сергія Дядечко в 2012 році. Що ж сталося?


Олександр Шепелєв в офісі

Олександр Шепелєв за ґратами

У 2006 і 2007-му роках Олександр Шепелєв обирався народним депутатом за списками БЮТ, і був членом комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Це дало йому змогу застосувати свої здібності і можливості під час кризи 2008-2009 р., та в основному він приклав їх до банку «Родовід». Чому? Можливо, вихідця з Донецької області щось пов’язувало зі своїми земляками. У свою чергу, в кінці 2008-го власники «Родоводу» звернулися до Шепелеву як до посередника, щоб через нього попросити у прем’єра Тимошенко державну підтримку банку. І, за даними SKELET-info, вони її отримали.

Щоправда, в березні 2009 року Нацбанк ввів у «Родоводі» тимчасову адміністрацію, а в липні націоналізував банк, вливши в нього 2,8 мільярда гривень і отримавши натомість 99,9% акцій. Це була досить вигідна угода, фактично держава викупила проблемний банк у півтора рази дорожче, ніж він коштував напередодні кризи! Викуп був замаскований під чергове рефінансування, однак фактично ці гроші пішли в рахунок сплати боргів клієнтам банку, що утворилися в результаті крадіжки вкладів правлінням Дядечка-Горбуненко. У ті дні в «Родоводі» кипіла бурхлива діяльність: йдуть з банку Дядечко і Горбуненко жваво роздавали нові кредити, в тому числі самим собі, а ще переписували деякі договори. Так, фірма «Укргаз-Енерго», яка належала Дмитру Фірташу, ще в лютому 2008 року внесла в «Родовід» депозит на суму 552 мільйони гривень під 9% річних, а в березні 2009-го переуклала договір під… 48% річних! Таким чином, всього за рік Фірташ міг би «заробити» 283 мільйони гривень (35 мільйонів доларів) чисто на банківських відсотках, а в реальності – здерти їх з держави. Однак пізніше цей договір був розірваний через Верховний суд.

Цікаво, що в березні того ж року Сергій Дядечко став директором фірми «Adan Trade Limited», зареєстрованої в Лондоні за адресою 122-126 Tooley street. За цією ж адресою було зареєстровано фірми «Goodlight Capital», «Gazoil Corporation Limited», «Impool Limited», «Keenor Ltd», «Pallace Limited» і «Rollexa Limited» — належать Івану Аврамову, Даяні та Ірині Іванющенко (дружини і дочки). Можна сказати, що це стало його офіційним входженням в ближнє коло довірених людей Юри Еникиевского. І з цього ж моменту українські фірми Іванющенка та Аврамова почали відкривати свої рахунки в банку «Союз», яким володів Дядечка.

А тим часом главою нової адміністрації «Родоводу» став співробітник Мінфіну Сергій Щербина – раніше працював разом з Горбуненко в «Кредитпромбанку» і вважався його другом і діловим партнером. Шепелєв ж отримав в «Родоводі» неофіційні титули «рішали» і «наглядача» від Юлії Тимошенко. Їх бурхлива діяльність у 2009 році була недовгою, але за цей час вони перетворили «Родовід» у тіньовий банк Тимошенко, через який, за інформацією ЗМІ, розкрадалися і витрачалися на її виборчу кампанію величезні суми. Ну і крім того, Щербина і Шепелєв не забували і про себе. Як пізніше заявив начальник Слідчого управління СБУ Іван Дерев’янко, «…народного депутата А. Шепелєва підозрюють в причетності до розкрадання коштів Родовід Банку на суму понад 220 мільйонів. Він також є можливим співучасником організації розкрадання коштів рефінансування Нацбанку на суму 315,3 мільйона гривень у березні-травні 2009 року». Сергій Щербина, який в 2009 році почала роз’їжджати на «Порш-Кайене» і носити золоті запонки, пізніше був звинувачений у нанесенні збитків на 300 мільйонів гривень і присвоєння 45 мільйонів – за що потім і відсидів за ґратами три роки.


Сергій Щербина

Одним з епізодів обвинувачення Щербини була і махінація навколо офісного приміщення у Києві за адресою провулок Рильського 4. Це досить каламутна історія: сама нерухомість належала дружині Шепелєва, яка здала її в оренду націоналізованому «Родовід-банку». Фірма «АК Інжиніринг» Володимира Артюха отримала від Щербини 24 мільйона гривень на капітальний ремонт приміщення, однак ремонт у чому був фіктивним. Також Щербина оплатив оренду приміщення, однак банк в нього так і не переїхав, а в підсумку в цьому офісі влаштувався… Юрій Іванющенко!

Але ось що посварила смерть Шепелєва та Дядечка? Однією з головних причин їх конфлікту називають махінації з кредитними заставами. Як приклад наводять ще одну вельми брудну історію, фігурантом якої є відомий київський ресторатор (а також колишній член ОЗУ Татарина) Андрій Задорожний. У 2007 році він взяв у «Родоводі» кредит 5,5 мільйона доларів під заставу свого ресторану «Дежа Вю». До початку 2009 році Задорожній був винен банку вже понад 100 мільйонів гривень. А потім сталася підміна застави: замість ресторану «Дежа Вю» ним став якийсь земельну ділянку під Києвом. яким і розплатилися з боргами, а ось співвласником «Дежа Вю» став Горбуненко. Схожих історій було чимало і до краху «Родоводу», коли їм рулили Горбуненко і Дядечка, і після – коли їм управляли Щербина і Шепелєв. Наприклад, в 2009 році Задорожний точно так же віддячив Шепелєва будинком на Печерських Липках.

У 2010 році влада в Україні взяли «донецькі», і Шепелєв покинув фракцію БЮТ, щоб вступити в Партію Регіонів. Мабуть, він сподівався залишитися куратором «Родоводу» і при новій владі. Але його політичне зрадництво було марним: на «Родовід» мали свої плани відразу два угруповання: Сергія Арбузова та Юрія Іванющенка. Гору взяв останній, який посадив у крісло керівника банку своєї людини, а держава продовжило вливати в «Родовід» нове фінансування. А що ж Сергій Дядечко? А він, керуючи банком «Союз» і фірмами, пов’язаними з Іванющенком, почав здійснювати схеми виведення грошей з вже державного банку «Родовід» у свій «Союз» — який, крім цього, став великим конвертаційними центром. Вже до середини 2011 року активи «Союзу» становили 3,5 мільярда гривень.

Слідство у справі «Родоводу» почалося вже в кінці 2010 року, і тоді ж з його основними свідками почали відбуватися всякі нехороші речі. Спочатку начальник юридичного департаменту банку Олександр Івахненко «послизнувся у ванній» і розбив собі голову так, що на три місяці потрапив в реанімацію. Потім Геннадій Піскун, який брав участь у схемах підміни застав, нібито поліз у вікно щоб полагодити кондиціонер – так і випав з нього, після чого був спішно похований на наступний ранок. Ну а в березні 2012 року був обстріляний автомобіль Сергія Дядечка. Замах вийшло дивним: у момент, коли відкрили вогонь по машині, Дядечко чомусь лежав на задньому сидінні (пізніше він стверджував, що у нього прихопила спина), а кілер і не думали добивати жертву – так що все це виглядало як інсценування. Тим не менш, він негайно виїхав з родиною в Ніццу, звідки поспішив звинуватити в організації замаху Олександра Шепелєва. Саме з цього моменту Дядечка почав старанно ліпити собі образ чесного банкіра і мецената, покровителя спортсменів, він навіть почав давати свідчення і інтерв’ю про справи в «Родоводі» — зрозуміло, звинувачуючи у всьому команду Шепелєва-Щербини.

Шепелєву дуже крупно не повезло. Після невдалого участі в парламентських виборах 2012 року (в партійні списки иудушку-перебіжчика вже ніхто не брав) Шепелєв теж утік за кордон і був затриманий влітку 2013 року в Угорщині. Він заявив, що є «жертвою режиму Януковича» і попросив політичного притулку, але був все-таки екстрадують в Україну в травні 2014-го. Його колишні соратники з БЮТ не стали його виправдовувати, але, схоже, дозволили йому втекти. Тепер він зробив ноги в Росію, де був заарештований у березні 2015 року, проте дав згоду співпрацювати з російськими органами, даючи показання проти українських політиків. Після цього в Україні з’явилася інформація, що Шепелєв нібито «поступив на службу в ФСБ» і завели на нього кримінальну справу за зраду батьківщині.

Нарешті, Шепелєв набрид і росіянам: у листопаді 2017-го вони звинуватили його у спробі дати хабара посадовій особі і посадили в СІЗО. А в лютому 2018-го Олександр Шепелєв опинився під Києвом, побитий, з кишенями, напханими різними документами, включаючи посвідчення «полковника МГБ ДНР», з його фотографією, але на ім’я якогось Миколи Боруха. Це було неймовірно театрально, просто пафосно, нагадувало якусь пародію на шпигунський детектив, типу «Маски на секретному об’єкті». Сам Шепелєв запевняв, що був викрадений кримінальними елементами на замовлення Сергія Дядечка, які вимагали від нього документи щодо «Родоводу» і компромат на Юлію Тимошенко. Так само він заявив, що Сергій Дядечко грабує його сім’ю, відбираючи у неї нерухомість.

Жити по-новому, красти по-старому

Подальша доля Олександра Шепелєва невідома: про нього вже кілька місяців немає ніяких новин, можливо, його тримати як «консерву» в очікуванні президентських виборів 2019 року, і залишається лише сподівається, що з ним нічого не трапиться. Зате його антагоніст бадьорий, веселий та сповнений підприємницького ентузіазму. Ось буквально нещодавно у Запоріжжі фірма Дядечка ТОВ «Адмін» продала міській раді 8 квартир для працівників прокуратури.

Несподівано швидко підтвердилися скарги Шепелєва на те, що Дядечко відбирає нерухомість у його сім’ї. Дійсно, за даними SKELET-info, в Києві за адресою вулиця Івана Франка 15а знаходився житловий будинок, що раніше належав ТОВ «Терен», яким володів син Олександра Шепелєва. Його дійсно «віджали», і тепер будівлею володіє британська фірма-прокладка «Devolia estate llp», керівниками якої є Юрій і Олександр Пількевич Протасов – люди Дядечка.

При цьому Олександр Протасов був також директором фірми «Интертопресурс» (ЄДРПОУ 36559629), заснованої в 2009 році і займалася наданням кредитів, скупкою боргових зобов’язань та акцій. Що відразу наводить на думку про те, що вона була створена Дядечко і Іванющенко для якихось афер. І дійсно: ЗМІ повідомляли про те, що вона служила фірмою-прокладкою (ще з десятком таких же) при банку «Союз», будучи зареєстрованою за тією ж адресою.

«Интертопресурс» став відомий завдяки своїй махінації: ще за часів Януковича фірма скупила борги «Укрзалізниці» на суму близько 115 мільйонів гривень, після чого на них наросли якісь проценти, та сума зросла до 240 мільйонів. Вимагати їх при прижнем режимі не встигли: грянув Майдан, і «Интертопресурс» від гріха подалі переуступила борг ТОВ «Транспортна компанія «Энерготранс», переименовавшейся в ТЛК «Интертрансконсалтинг», а сама піддалася ліквідації. Однак починаючи з 2016 року Сергій Дядечко захопився новою «забовой» — він через суди домагається скасування ліквідації підприємств. Так, зокрема, він оскаржив ліквідацію свого банку «Союз», закритого НБУ в 2016 році після численних порушень. Скасував так швидко, що члени ліквідаційної комісії так і не зайшли в офіс «Союзу», забарикадовані його працівниками. Писали, що цим Дядечка врятував схеми Іванющенко, які продовжили працювати.

І ось в 2017 році за відпрацьованою схемою, за позовом ще одного свого підприємства ТОВ «Вейс індастрі» (скільки їх у Дядечка?) він реанімував «Интертопресурс», який тут же виставив «Укрзалізниці» претензію про старий борг. А та в листопаді 2017 року виплатила фірмі 220 мільйонів гривень!

Сергій Варіс, для SKELET-info

«>

25.02.2019
10:24
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top