новини корупції

Что увидят жители Узбекистана после реформы телевещания

Президент Узбекистану Шавкат Мирзиеев вимагає реформувати узбецьке ТБ. На що будуть орієнтуватися чиновники, змінюючи національний ефір, де майже немає політики, DW з’ясовувала.Реформа телемовлення, яку проголосив президент Узбекистану Шавкат Мирзиеев, показова в тому сенсі, що її успіх або неуспіх відразу видно мільйонам жителів, щодня включає телевізор. І, на жаль, по закінченні двох місяців після того, як глава держави оголосив про закінчення часу «ура-партиотизма» на телеекранах і вказав на необхідність появи критичних матеріалів, аналітики, а також більш актуального новинного мовлення, це вказівка не втілилося в життя, говорить координатор об’єднаної євразійської експертної мережі Jeen Наталія Харитонова.

«Ахборот» не говорить про Афганістан

За її словами, вже цілий ряд реформаторських указів, розроблених в адміністрації президента Узбекистану, повисли в повітрі, тому що чиновники не знають, як їх виконувати, і бояться це робити.

«Що стосується телебачення, то, здавалося б, тут можна здійснити реформу простіше, ніж в економіці, ніж у фінансовому секторі. Але як і раніше у головній щоденній програмі новин «Ахборот» не знайти не те що журналістських розслідувань про корупцію чиновників, — про це навіть немає повідомлень, хоча в узбецькому інтернеті інформація про хабарників почала з’являтися, — але навіть про ситуацію в сусідньому Афганістані, не кажучи вже про Сирію або Ірак», — продовжує співрозмовниця DW.

Афганський журналіст, часто буває в Узбекистані, і з цієї причини попросив не називати його імені, повідомив, що, приміром, 26 травня глядачі новинних програм узбецького ТБ не побачили ні повідомлень про ракетний обстріл афганського міста Кундуз, розташованого за півтори сотні кілометрів від узбецького Термеза, ні репортажу із зустрічі Дональда Трампа з союзниками по НАТО в Брюсселі, ні інформації про розслідування теракту в Манчестері, ні розповіді про бої з ісламістами на Філіппінах. За його словами, узбецький ефір разюче відрізняється від афганського, причому не в кращу сторону. В Узбекистані, продовжує він, близько двох десятків телеканалів, включаючи регіональні. У Афганістані їх набагато більше.

Порівняння афганського і узбецького ТБ

Але серед узбецьких каналів мало приватних, і вони майже не стосуються політики, а афганські майже всі приватні, і на цих каналах показують і обговорюють всі важливі політичні події, роботу правоохоронних органів на місцях, там аналізують роботу міністрів, журналісти беруть у них критичні інтерв’ю.

«Те, що говориться в афганському телеефірі, в Узбекистані журналістам і їх керівництву варто було б у кращому випадку кар’єри. Співробітники, які готують ефір, поки не можуть без погодження у вищих інстанціях, а іноді і з правоохоронними органами, звертатися за коментарями або брати інтерв’ю у високопоставлених чиновників», — стверджує афганський колега.

За словами ташкентського політолога Юрія Черногаева, в країні та за її межами відзначили те, що на початку травня за ініціативою президента на базі двох загальнонаціональних каналів, які не користувались популярністю серед населення, створений цілодобовий інформаційно-аналітичний канал «Узбекистан 24».

Юрій Черногаев говорить про те, що нове керівництво медіасфери має амбітні плани, завдяки чому мова йде мало не про створення «узбецького CNN». Однак чиновники і журналісти поки не знають, де розставлено нові червоні прапорці, за які їм не варто виходити в ефірі. І проблема не в техніці, яка може бути цілком сучасною, а в головах.

Незважаючи на те, що в республіці є кілька навчальних закладів по підготовці журналістів та центр з перепідготовки, проводяться тренінги для молодих журналістів, кадрів, готових здійснювати реформу в студіях, серед молоді практично не видно, стверджує політолог, посилаючись на свої контакти в середовищі журналістів. За його словами, політичні та інформаційні програми на узбецькому ТБ поки сильно поступаються в популярності музичних програм і ток-шоу на «легкі» теми.

Що потрібно для реформи узбецького телемовлення

У свою чергу Наталія Харитонова вказує на те, що узбецьке ТБ все ж зазнає змін, але в першу чергу кадрові. У лютому 2017 року був звільнений керівник Національної телерадіокомпанії (НТРК), що займав цю посаду дванадцять років, а до цього, як підкреслювали зарубіжні ЗМІ, працював учителем фізики й призначений новий начальник, за фахом інженер в сфері комунікацій.

А потім, вже в середині травня, президент створив комісію з реформування НТРК — як було зазначено, на основі критичного аналізу недоліків, вивчення передового зарубіжного досвіду та пропозицій з боку населення. «Інсайдери кажуть, що Шавкату Мирзиееву хотілося б бачити в «Узбекистані 24» аналог «Росії 24», — говорить координатор Jeen.

Для оформлення таких пропозицій в Мережі поширена анкета для онлайн-опитування, приблизно так само, як це було зроблено при обговоренні загальнонаціональної стратегії розвитку країни в січні 2017 року.

«Тоді, як стверджували спостерігачі, саме обговорення велося десять днів, зібрав менше півтора тисяч відгуків, і явно не було всенародним. Ця ж доля чекає нинішню ініціативу. Реальні зміни, які позначив Шавкат Мирзиеев, зможуть здійснитися лише після того, як його адміністрація пропише в директивному порядку, за що не будуть карати, а, навпаки, заохочуватимуть журналістів, і які заходи будуть вживатися стосовно чиновників, які перешкоджають журналістській роботі. І то, навіть якщо це відбудеться, для зсуву потрібен час», — вважає експерт.

Хочете отримувати новини та аналітику DW на екран смартфона? Підпишіться на наш канал в Telegram: DW Центральна Азія

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top