новини корупції

Чому не продані застави банківських шахраїв Фірташа, Лагуна, Бахматюка? Версія НБУ. Інтерв’ю

 

Нацбанк підготував до продажу велику частину заставних активів банків-банкрутів, які регулятор отримав в якості забезпечення кредитів рефінансування, у тому числі, у часи банківської кризи 2014-2016 років.

В заставу Нацбанк брав кредитні портфелі. Серед забезпечення за ним — комерційна нерухомість, майнові комплекси заводів, обладнання. Загальна заборгованість по кредитах з «пулу НБУ» — 130 млрд грн.

Досі НБУ і Фонд гарантування, який безпосередньо займається продажем активів Нацбанку, не особливо процвітали в цьому: з моменту масового продажу активів банкрутів в системі Prozorro в 2017 році продано менше 3% кредитів Нацбанку.

У Фонді неодноразово заявляли про те, що регулятор гальмує продаж своїх активів. У Нацбанку це напрям очолює директор Департаменту управління ризиками Ігор Будник.

В інтерв’ю Будник розповів журналістам про ситуацію з заставами Нацбанку, ролях НБУ та Фонду в процесі їх продажу, а також про новий проект реалізації активів регулятора через американські майданчики.

— Скільки майнових прав за кредитами банків-банкрутів знаходиться в заставі у НБУ?

Станом на кінець травня загальна сума заборгованості з майнових прав за кредитами, закладеним НБУ, становила 130 млрд грн.

— Скільки погоджено на продаж?

— 93 млрд грн — на кінець травня. Ще по 24 млрд грн Кредитний комітет рекомендував Нацбанку Фонду гарантування прийняти рішення про виставлення цих кредитів на продаж. На той момент рішень Фонду ще не було.

— Тобто ці всі активи — 93 плюс 24 млрд грн вже можуть бути продані?

— Не всі. З узгоджених 93 млрд грн торги ще не були призначені за активами десь на 33 млрд грн.

— Скільки Нацбанк вже продав таких застав?

— Нацбанк не займається продажем активів неплатоспроможних банків, це робить Фонд. З початку 2017 року продано майнових прав за кредитами, закладеним НБУ, на 3,6 млрд.

КОРИСНІ ДАНІ. В Пул застав Нацбанку входить забезпечення за кредитами рефинанса, виданого, починаючи з 2008 року. Тільки за три кризових року з 2014 по 2016 рр НБУ видавав кредити рефінансування 77 банкам на суму 136,9 млрд грн. Велика частина була видана в 2014-му — 115,6 млрд грн.

41 банк з числа позичальників Нацбанку врятувати не вдалося — всі вони збанкрутували і пішли у Фонд гарантування вкладів. За даними НБУ, найбільші боржники регулятора за кредитами рефінансування — банки Надра (9,8 млрд грн, бенефіціар — Дмитро Фірташ), Дельта (8 млрд грн, Микола Лагун), Фінансова ініціатива (7,2 млрд, Олег Бахматюк), Фінанси і Кредит (6,3 млрд, Костянтин Жеваго), Імексбанк (3,4 млрд, Леонід Клімов), VAB (3 млрд, Бахматюк).

Рефінансування вони отримували для підтримки ліквідності під час найгостріших періодів банківської кризи. Основний вид забезпечення — кредитні портфелі з ліквідними заставами. Приклади найбільших застав: недобудований ТРЦ Республіка (кредит банку Надра), Білоцерківська ТЕЦ (Фінанси та Кредит), Птахофабрика «Київська» (Фінансова ініціатива).

— Активи, які ви узгодили на даний момент, повинні продаватися виключно Фондом на Prozorro.Sale або у НБУ є право використовувати інші варіанти?

— Як і Фонд, ми працюємо двома способами: через Prozorro або через акредитованих радників. Інших варіантів не передбачено.

— 24 млрд, передані Нацбанком у Фонд гарантування на узгодження — що з ними буде далі, Фонд зможе виставити їх на продаж?

— Дирекція Фонду погодить ці активи в себе. Потім остаточне рішення про продаж повинен прийняти правління НБУ. Тобто це кредити, за якими Нацбанк рекомендував Фонду прийняти рішення про продаж. Активи на 93 млрд грн, про яких я говорив, вже можна продавати.

— В чому тоді проблема, чому ці застави досі не продаються?

— Це питання до Фонду. Але, як бачите, заяви, що НБУ зволікає і щось затримує, не відповідають дійсності. Швидше, ситуація зворотна.

— Що з рештою заставами на 13 млрд грн? Ви їх не погодили і не передали на затвердження Фонду — чому?

— По цих активах ще немає рішення дирекції Фонду. Повторюся: спочатку ФГВФО затверджує рішення про продаж активів, тому НБУ погоджує його. Не навпаки.

— Ціну і формат продажу визначає Фонд теж?

— Так, але ми повинні погодитися з цим.

— Коли, за вашими оцінками, весь пул застав НБУ вийде на ринок?

— Більша частина цього масиву вже на ринку. Стосовно всього іншого, ми сподіваємося, що кожен актив хоча б раз буде виставлений на торги до кінця цього року.

— Є якісь очікування/плани за обсягами продажів?

— Ми не продаємо кредити, це робить Фонд, тому плани можуть бути тільки у них. НБУ тільки погоджує активи на продаж, вплинути на те, в які терміни вони будуть виставлені на торги і продані, ми не можемо.

КОРИСНІ ДАНІ. Восени 2017 року на американських торгових майданчиках First Financial Network і DebtX відбулися перші торги пулами заставних кредитів НБУ на суму 810 та 600 млн грн відповідно. Обидва аукціони не відбулися через відсутність покупців. У Фонді гарантування пояснювали такий результат занадто високою стартовою ціною торгів. Учасники ринку відзначали, що потенційні пропозиції інвесторів були в кілька разів нижче мінімальної ціни кожного з лотів.

— Про яких процедурах йде мова?

— На той момент діяли процедури, які передбачали зниження цін на 10% на кожному наступному аукціоні. Наступний аукціон повинен був відбутися через 3 тижні після попереднього. Тобто, приведення стартової ціни до ринкової зайняло б дуже багато часу.

— Які ще могли бути варіанти, на якій позиції наполягав НБУ?

— Варіантів багато: голландський аукціон, аукціон з закритими ставками, з мінімальною ціною, без мінімальної ціни. Зазвичай проблемні кредити не продаються на аукціонах на підвищення з мінімальною ціною, а на торгах з закритими ставками. Перемагає покупець, який зробив найвищу ставку — це дозволяє швидко і без проблем знайти ринкову ціну.

— Тобто ваш глобальний висновок з осінніх торгів в цьому — треба продавати на аукціоні з закритими ставками?

— Закриті ставки — це не просто процедура, за якою давно торгують у всьому цивілізованому світі. Так свої проблемні портфелі успішно продавали і працюють українські банки, в першу чергу, дочки міжнародних банків. Фонд гарантування кілька років перебуває у пошуку оптимального методу аукціону замість того, щоб скористатися стандартною галузевою практикою. У той же час, я вважаю, що так званий голландський аукціон буде ефективніший, ніж використовувані раніше методи.

— Які у вас є підстави вважати, що з таким підходом торги за вашим активів пройдуть більш ефективно, ніж минулого разу?

— Я намагаюся не робити прогнози. Все буде залежати від інтересу інвесторів.

— Але ви ж не просто так хочете повторити проект з американцями.

— Ті процедури, які зараз використовує Фонд гарантування, так званий голландський аукціон, засновані на ідеях нобелівського лауреата з економіки Роджера Маерсона, який спеціально був запрошений в Україну для допомоги з продажем проблемних активів. Те, що у Фонду називається «голландський аукціон», власне, і використовує механізм закритих ставок, просто він містить попередній голландський етап. Закриті ставки — це більш ефективно, ніж англійський аукціон, тому, звичайно, ми розраховуємо, що, як мінімум, ринкову ціну продаваних активів вдасться знайти швидше.

— Роботою американських радників ви задоволені?

— Абсолютно. Все пройшло на найвищому рівні, вони зробили дуже якісний продукт: провели due diligence активів, підготували хороші маркетингові матеріали, створили віртуальну базу даних, організували зустрічі з низкою інвесторів за межами України.

— Як Нацбанк фінансово бере участь у цих проектах?

За законом, Фонд має право на компенсацію витрат з боку забезпечених кредиторів, пов’язаних з продажем закладених активів. Це стосується абсолютно всіх активів НБУ, незалежно від того, де і як вони продаються — будь то Prozorro або радники.

— Про якому порядку сум йде мова?

Згідно з нормативними документами Фонду, що знаходиться в публічному доступі, забезпечені кредитори компенсують Фонду певний відсоток від продажів.

— З ваших слів складається враження, що НБУ в ситуації з продажем ваших застав мало на що впливає і залишається заручником ситуації.

— Згідно із законом «Про систему гарантування вкладів», продажем активів ліквідованих банків займається Фонд гарантування. Єдине, що може зробити Нацбанк, як забезпечений кредитор — згідно із законом «Про заставу» погоджувати порядок і початкову ціну продажу. Не більше того.

— Але були ж випадки, коли НБУ відмовляв у продажу окремих активів незважаючи на звернення Фонду і потенційних покупців. Є приклад застави Дельта Банку — Кримської девелоперської компанії, якій ФГВФО двічі ініціював продаж, вам також писала компанія-покупець. Ви при цьому рекомендували їй звернутися у Фонд, хоча у НБУ на руках було прохання останнього про погодження продажу і все залежало тільки від регулятора. Поясніть логіку дій Нацбанку на цьому прикладі.

— Такі листи ми пишемо абсолютно всім покупцям, які до нас звертаються. Причина проста — інформація про виставлення на торги конкретного активу розкривається Фондом і Prozorro тільки після того, як його продаж буде повністю узгоджена. Цю інформацію одночасно бачить весь ринок. Ми не можемо вибірково розкривати інсайдерську інформацію про те, як проходить узгодження, окремим потенційним покупцям. Якщо Фонд це робить, то на свій страх і ризик.

— На свій страх і ризик? Що тоді буде?

— Можливі ризики порушення законодавства з їхнього боку.

— Як розподіляються ваші з Фондом ролі в судових розглядах, де мова йде про спроби виведення активів з-під ваших застав?

— Всі судові розгляди з позичальниками веде Фонд, точніше ліквідовані банки, які є кредиторами.

— В якості кого тоді виступає НБУ, в ситуаціях, коли є явний ризик втрати цінного застави/скорочення його вартості? Як Нацбанк бере участь у таких спорах, що робите?

— У таких ситуаціях Нацбанк може виступати як третя особа, не яка заявляє самостійних вимог.

— Як багато таких процесів, які з них найбільш резонансні?

— Близько 500, щодо суті кожної з них я не можу зараз говорити в деталях.

— У Фонді недавно говорили, що окремі власники банків-банкрутів виявляють конструктивну позицію і не відмовляються платити за своїми зобов’язаннями, намагаючись домовитися. З вами контактували представники таких «топ-боржників», можливо хтось ініціював переговори?

— Я не розумію, в чому полягає конструктивна позиція людей, які після заходу в банк тимчасової адміністрації перестають обслуговувати власні кредити. Якщо кредит обслуговується — це конструктив. Але на даний момент з інсайдерських кредитів боржники не платять нічого.

БанкИск

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top