новини корупції

Час врожаю. На які бонуси від Зе!команди претендує Коломойський

пт, 09/08/2019 — 20:40

Коломойський має реальні шанси відхопити «шматки пирога» в багатьох стратегічно важливих сферах економіки.

Дострокові парламентські вибори суттєво змінили політичний розклад у країні. Це неминуче позначиться на бізнесі найбільших фінансово-промислових груп – оскільки практично за будь-якої значної політсилою вгадується вплив того чи іншого олігарха, пише Острів.

Найбільші плюси отримує співвласник групи «Приват» Ігор Коломойський.

Він традиційно спростовує фінансування будь-яких політсил – але при цьому і не приховує симпатій до «Слуги народу» і «Батьківщині», які набрали за партійними списками 43,17% і 8,18% відповідно. «Яйця», розкладені ним у «кошику» «Оппоблока» та інших переможених політсил, теж не пропадуть, ставши основою впливу на їх нечисленних, але перемогли «мажоритарників».

Додаткові «багнети» за рахунок майже повсюдною перемоги представників СН у мажоритарних округах дозволяють політсилі Володимира Зеленського сформувати під себе всю владну вертикаль.

Ділитися ні з ким вже не треба — починаючи з міністерських портфелів і закінчуючи директорскими кріслами у великих держкомпаніях. Тому вже найближчим часом «Привату» можна очікувати приємних для себе змін.

Битва за шельф і дешеві кіловати

Мова йде насамперед про перенесення початку роботи нової моделі ринку електроенергії (поки на 1 рік, а там можна з року в рік продовжувати відстрочку, як це робиться з мораторієм на купівлю-продаж сільгоспземель).

Нова модель енергоринку запрацювала з 1 липня згідно з рішеннями, прийнятими ще в період президентства Петра Порошенка і призвела до істотного подорожчання електроенергії для промислових підприємств.

Це серйозний удар по належить «Привату» феросплавним заводам у Запоріжжі і Нікополі, а також запорізького заводу «Дніпроспецсталь». Ці підприємства використовують електродугові печі, тому витрати на е/е – головна складова в собівартості продукції. Зараз їх витрати різко зросли. А отже, зменшилася прибуток власника.

Як відзначають представники промисловості, подорожчання е/е в чому пов’язане з тарифами НЕК «Укренерго», оператора магістральних ліній електропередачі.

Тому Окружний адміністративний суд Києва ще 1 липня призупинив дію постанови Національної комісії регулювання енергетики (НКРЕ) від 7 червня 2019 р., встановила тарифи для «Укренерго» на II півріччя. Рішення ухвалено за позовом Нікопольського заводу феросплавів.

Тепер же, швидше за все, питання з тарифами вирішиться навіть без участі суду – після призначення нового складу НКРЕ та генерального директора «Укренерго». В такому випадку не знадобиться переносити старт роботи нової моделі ринку е/е – оскільки це можуть не підтримати західні партнери України.

Ще один варіант зробити енергоресурс для підприємств дешевше в нових умовах – дозволити НАЕК «Енергоатом» продавати свою е/е промисловим споживачам.

Для цього потрібно прийняти відповідну постанову Кабінету міністрів України (КМУ). Очікувати такого «подарунка» від уряду Володимира Гройсмана група «Приват» не могла. Тепер допуск «Енергоатому» на ринок вільних двосторонніх контрактів з промпідприємствами – всього лише питання часу.

Теж саме відноситься і до конкурсу на право розробки нафтогазоносної площі «Дельфін», розташованої на українській частині чорноморського шельфу.

Добувати нафту і газ на найбільшому за розміром ділянці хотіли 4 компанії, включаючи ПРАТ «Укрнафтобуріння». Кінцевими власниками цього є ПРАТ В. Коломойський і його бізнес-партнери – харківський олігарх Павло Фукс і екс-регіонал Віталій Хомутинник.

Зараз ситуація з конкурсом у підвішеному стані. За його підсумками американська Trident Black Sea Inc. і азербайджанська держкомпанія Caspian Drilling International набрали однакову кількість балів.

Тобто Коломойський опинився «в прольоті». Однак переможець не визначений. Це передбачалося зробити 12 липня на засіданні міжвідомчої комісії при КМУ – але воно не відбулося.

Очевидно, що тепер буде оголошено новий конкурс і шанси «Укрнафтобуріння» на успіх різко зростають. Як і у тендерах оператора газотранспортної системи України, ПАТ «Укртрансгаз» (УТГ).

Тендери держкомпаній: хто новий цар гори?

В 2017-2018 роках держкомпанія «Укртрансгаз» відхиляла заявки «Укрнафтобуріння» на участь у тендері на постачання газу для неї на 2,3 млрд грн. Компанія Коломойського намагалася оскаржити це рішення через Антимонопольний комітет України (АМКУ) – але безуспішно.

Тепер для неї все повинно змінитися. Тим більше, що власник «Привату» вже позначив бажання зайнятися продажем енергоресурсів для найбільших держкорпорацій.

Так, в кінці липня стало відомо, що на тендер ПАТ «Укрзалізниця» на поставку дизельного палива подала заявку кременчуцька ТОВ «Ойл Трейд 2018», яку пов’язують з Коломойським.

Довгий час головним постачальником для УЗ була група WOG (колишня «Континіум-Галичина»), якої після смерті основного власника, депутата Верховної Ради Ігоря Єремєєва — управляє його партнер, також депутат ВР Степан Івахів.

Івахів зберіг мандат по округу №21 (Волинська обл.), але тепер його групі доведеться ще більше потіснитися на короткій лавці постачальників дизпалива для УЗ, щорічно закуповує близько 350 тисяч тонн. В поточних цінах це 9,916 млрд грн. – більш ніж жирний шматок пирога.

Але вже в 2017-2018 роках частка WOG у загальному обсязі поставок впала до 17%, а понад 50% перейшло до групи «Трейд Коммодити». Яка, незважаючи на цілий ряд кримінальних справ у виробництві НАБУ, дуже комфортно почувала себе в період правління Порошенко (будучи головним постачальником дизпалива для міністерства оборони, тобто для потреб ЗСУ).

У WOG та «Привату» – давній конфлікт за місце під сонцем на українському ринку нафтопродуктів. Тому логічно очікувати, що в якості постачальників УЗ фірми Коломойського видавлять насамперед «друзів» з групи Івахіва.

Але і «Трейд Коммодити» доведеться грунтовно посунутися. Оскільки після відходу Порошенко ця компанія позбулася необхідної підтримки.

Підтвердженням цієї версії може служити липневий арешт Державної фіскальної службою України танкери з нафтопродуктами для «Трейд Коммодити» в миколаївському порту.

Як наголошують нафтотрейдери, раніше фіскали не виявляли інтересу до вантажів цієї компанії та пов’язаних з нею фірм.

Що ж стосується згаданого тендеру УЗ, він запланований на кінець серпня і дасть остаточну відповідь на питання щодо нової ролі «Привату» у сфері держзакупівель.

За інформацією ЗМІ, неофіційний перерозподіл впливу вже відбувся і у держсекторі вуглепрому.

Замість власника компанії «Укрдонинвест» Віталія Кропачева (якого вважали представником інтересів Ігоря Кононенка, багаторічного друга і бізнес-партнера Порошенко) новим «куратором» нібито став інший донецький бізнесмен – Віталій Бєляков, раніше прославився роботою на «сім’ю» Януковича.

На думку ЗМІ, він діє в інтересах «Привату». Зокрема, сприяв заміні генерального директора держкомпанії ПАТ «Центренерго», що управляє Трипільської, Зміївський та Вуглегірської тепловими електростанціями.

І після призначення з 1 липня Володимира Потапенка замість Олега Коземко (працював, як вважалося, на Кропачева) «Центренерго» почала поставки більш дешевої е/е для підприємств з орбіти «Привату»: нікопольського та запорізького феросплавних заводів, Марганецького гірничо-збагачувального комбінату та об’єднання «Дніпроазот».

Виграв «Приват» і від нових антиросійських санкцій, введених КМУ 17 липня. Це спецмита на поставку в Україну з РФ дизпалива і скрапленого автомобільного газу.

Цікаво, що мита введені виключно на імпорт дизпалива трубопровідним транспортом. Тобто мова йде про постачання з продуктопроводу «Самара – Західний напрямок».

Його одержувачем є компанії, які пов’язують з екс-главою президентської адміністрації Віктором Медведчуком. Він неофіційно вважається основним імпортером російського автогазу.

Тоді як постачання російського дизпалива (ДТ) залізничними або автомобільними цистернами під дію мит чомусь не підпадають.

Та й самі мита встановлені символічні: з 1 серпня — 3,75% на ДТ і 1,75% на автогаз. Далі з 1 жовтня вони підвищаться до 4% на ДТ і до 3% на автогаз. Неозброєним оком видно, що розмір мита не є загороджувальним. Зате він призведе до невеликого подорожчання російського ресурсу автозаправних мережах компаній, що пов’язуються з Медведчуком.

На цьому тлі набагато більш привабливо будуть виглядати пропозиції мереж, пов’язаних з «Приватом»: «Укрнафта», «Авіас» і т. д. Відповідно, у них продажі зростуть, а у конкурентів – зменшаться.

Хоча на обсяги імпортних поставок з РФ такий розмір мит, на думку директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, ніяк не вплине.

Нацбанк на черзі

Серед судових рішень на користь «Привату» слід виділити вердикт Верховного суду України (ВСУ), який поставив крапку в довгому суперечці АМКУ і ряду підприємств і компаній з орбіти Коломойського.

Історія почалася в 2015 р., коли АМКУ оштрафував ПАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький нафтопереробний завод), ВАТ «НПК Галичина» (Дрогобицький НПЗ) і ряд фірм-трейдерів на 1,3 млрд грн.

Антимонопольний комітет розцінив як змова їх спільні дії на аукціонах з продажу нафти і газоконденсату. Штрафники не погодилися і оскаржили висновки АМКУ в Господарському суді Києва.

Він в серпні 2017 р. скасував штраф, АМКУ в свою чергу оскаржив вердикт – і так за 2 роки розгляд дійшло до ВСУ, остаточно позбавив Коломойського від необхідності платити 1,3 млрд грн. Хоча тоді, в 2010-2017 рр., про узгоджені дії «приватівців» на аукціонах, які дозволяли групі скуповувати нафту дешевше ринкових цін — не говорив тільки ледачий.

Не так успішно у «Привату» тривають розгляди навколо націоналізації Приватбанку.

Так, 5 липня Печерський районний суд Києва зняв арешт з 415 об’єктів нерухомості, що належать ТОВ «Приватофис», пов’язаного з Коломойським.

В іншому випадку 22 липня Київський апеляційний суд відмовив Національному банку України в знятті арешту з активів Коломойського і його компаній. Але тут НБУ як раз і домагався зняття арешту – бо тоді він міг би виставити ці активи на продаж для погашення боргу Коломойського за кредитами рефінансування. Так що дане рішення також по суті на користь групи «Приват».

Невдача спіткала її в іншому процесі: ЗСУ 2 липня не дозволив дніпропетровському ТОВ «Ерлан» (виробник соків та мінеральної води ТМ «Біола») розірвати договір, в якому компанія виступила поручителем по кредитах, виданим НБУ для «Приватбанку», коли він належав Коломойському.

Мова йде про заставному майні на 3 млрд грн. І воно як і раніше буде перебувати у розпорядженні Нацбанку – поки Коломойський і його партнери по «Привату» не надумають повернути борг.

Крім того, 11 липня Дніпропетровський господарський суд відкрив провадження у справі про стягнення з Коломойського 4,86 млрд грн. на користь НБУ.

Раніше цей же суд відмовився розглядати позов НБУ, оскільки олігарх постійно проживає в Женеві. Проте юристам Нацбанку в результаті вдалося довести, що це не є підставою для відмови.

ВСУ у березні підтвердив їх точку зору і зобов’язав дніпропетровський госпсуд зайнятися розглядом претензій НБУ до Коломойському за 4 договорами поруки під кредити рефінансування.

У зв’язку з цим представляється, що в даному процесі не буде повної і беззастережної перемоги однієї зі сторін.

На одній чаші ваг тут колосальний політичний вага групи Коломойського після минулих парламентських виборів, на іншій – тиск західних кредиторів України і насамперед Міжнародного валютного фонду і Світового банку, які наполягають на відповідальності колишніх власників Приватбанку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Источник — http://grom-ua.org/

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top