новини корупції

Буде восени банкопад: експерти дали прогноз

Банки повільно йдуть на поправку, але курс може обвалити

На тлі просідання гривні перед доларом, все частіше ходять чутки про можливе масове банкопаде, «як у 2014-му». Нагадаємо, тоді Нацбанк почав жорстку очищення ринку від сумнівних банківських установ. У підсумку за 4,5 роки пішло близько 100 фінансово слабких, непрозорих і схемних гравців. Це призвело до того, що клієнти банків не могли швидко забрати депозити, оформити переклади або вирішити інші важливі финвопросы.

Зараз в країні діє близько 80 банків — цього достатньо для надання послуг населенню і компаніям. Але з-за конфлікту на Сході, зовнішніх боргів, уповільнення виробництва і експорту наша економіка ще не оговталася повністю — саме тому не можна виключати, що з банківського сектору можуть вийти й інші нині діючі установи. Експерти компанії YouControl спеціально для «Сьогодні» дізналися, можливий в найближчому майбутньому банкопад і як його уникнути.

Як виганяли «за двері»

Як відзначають експерти, 4,5 року регулятор виводив банки з фінринку з різних причин: погана репутація власників, недостатній рівень капіталу (за рахунок свого капіталу банк може покрити втрати в разі масових неплатежів клієнтів по кредитах. — Авт.) і неможливість його збільшення, непрозора структура власності, діяльність на підконтрольних територіях, шахрайські схеми виведення коштів клієнтів напередодні банкрутства, запобігання відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом і т. д. Хоча були учасники, які пішли з цього бізнесу за власним бажанням. Вони зберегли статус юрособи і продовжили діяльність як небанківські фінустанови.

«Незважаючи на успіхи НБУ в боротьбі зі слабкими учасниками фінринку, гострою проблемою залишається надмірна частка проблемних кредитів у системі. А деяким банкам ще необхідний допкапіталу для збереження стресостійкості та розробка більш точної оцінки ризиків при видачі кредитів», — пояснює фінаналітик YouControl Роман Корнілюк.

Самопочуття фінансового ринку

В цілому, за оцінками YouControl, зараз вітчизняний фінринок знаходиться в процесі повільного відновлення після кризи п’ятирічної давності, тому загроза нових банківських дефолтів малоймовірна.

«На ринку залишилися сильні гравці. Тому кредитування слабо, але відновлюється. Це помітно, зокрема, в сегменті малого і середнього бізнесу, а також агро-, потреб — і автокредитування. При цьому суттєво знизилися депозитні ставки — з максимальних 22% річних строковими гривневими депозитами влітку 2015-го до 14% в 2018-м. Але це не призвело до очікуваного здешевлення кредитів, так як залишилися високі юридичні та інфляційні ризики», — зазначає Корнілюк.

Ризики

Одужання банків може продовжитися більш високими темпами, але для цього потрібно мінімізувати загрози.

«Це інфляція, девальвація і спотворення конкуренції з боку держбанків. Щоб послабити ці процеси, а також посилити макрофинстабильность, необхідна скоординована робота НБУ і Мінфіну», — вважає Корнілюк.

А економіст Олександр Охріменко вважає, що сьогодні є тільки одна серйозна загроза для банківської системи — валютна.

«Якщо буде обвал курсу, звичайно ж, позначиться на українських банках. Це викличе проблеми з погашенням валютних депозитів. Наближаються вибори або загострення на Донбасі навряд чи якось вплинуть на банківську систему», — резюмує Охріменко.

«Країні потрібні спеціальні банки»

Скільки в Україні потрібно банків для стабільності фінансового ринку — питання відкрите.

«Кількість банків не є вирішальним фактором стійкості системи. У світі є ефективні моделі з великою кількістю гравців: у Німеччині — 1625, в Австрії — 572, в Італії — 533. А є приклади, коли фінпослуги в країні якісно надають кілька десятків установ. Наприклад, у Словаччині працює 26 банків, в Хорватії та Сербії — по 31, в Естонії — 37, у Туреччини — 47», — пояснює Роман Корнілюк.

А підсилити наш фінринок допоможе перехід банків з розряду універсальних в спеціалізовані.

«Як правило, банки, що мають спеціалізацію, скажімо, ритейл або корпоративний банкінг, більш стійкі, ніж універсальні. Тому в ідеалі країні необхідна система з фінансово стійкими банками, зрозумілими бізнес-моделями. Вони повинні мати доступ до грошових допресурсам, якщо треба буде здійснити великі виплати вкладникам, підтримку акціонерів кризи. Чим більше таких спецбанків — тим краще для банківської системи», — вважає Корнілюк.

Проблеми: продаж держбанків і нові дефолти

Експерти впевнені: фінсектор і далі буде позбавлятися від слабких і нечистих на руку установ, адже банкрутство є нормальним способом самоочищення будь-якого сегменту економіки.

«Зараз у системі залишається близько 7 «зомбі-банків», які не приваблюють депозитів, не кредитують, працюючи на своєму капіталі. Також під загрозою зникнення знаходяться деякі «останні з могікан» з групи дрібних і ризикових банків. Їх близько 10. Ці гравці не змогли вийти зі старої бізнес-моделі «пилососимо гроші у населення, кредитуємо власників» і перейти в умови здорової конкуренції», — уточнює Роман Корнілюк.

Догляд поганих банків із системи не спровокує серйозний банкопад.

«З фінринку можуть піти невеликі приватні вітчизняні банки. Але якщо навіть усі ці установи збанкрутують, це буде мізерне тиск на фінсистему. Адже їх частка після очищення ринку скоротилася з 55% до 14% від загальних активів», — говорить Корнілюк.

Але не можна виключати, що економіка розвиватиметься за песимістичним сценарієм. Мова йде про падіння світових цін на товари українського експорту зі зниженням припливу валюти, зриві відносин з МВФ, військово-політичних потрясінь.

«Тоді існує ймовірність падіння фінансово стійких дочірніх іноземних банків. Але вони дорожать репутацією, тому повністю розрахуються з клієнтами або продадуть активи новим власникам», — говорить Корнілюк.

Для посилення фінринку потрібно вирішити ще одну проблему — провести денаціоналізацію системи. Держава змушена проводити приватизацію держбанків після того, як їхня частка на ринку досягла 55%. А адже ще в 2005-му цей показник становив 9,3%.

«Націоналізація фінсектора породжує пільгові «тепличні» умови для обраних банків і низький рівень якості корпоративного управління, знищує конкуренцію, чинить тиск на держбюджет, зберігає неефективність системних банків. І все це може вилитися в чергову кризу», — говорить Корнілюк.

За його словами, проголошена Мінфіном стратегія приватизації держбанків не призведе до паніки населення, адже продаж акцій держави буде йти поетапно. До розпродажу залучать іноземних інвесторів.

«Пілотним проектом має стати продаж «Укргазбанку» до 2020-го. А «ПриватБанк» планують продати в 2022-м. При цьому в «Ощадбанку» і «Укрексімбанку» держава залишиться мажоритарним власником, зберігши собі більше 50% від статутного капіталу банків. Для цього до 2022-го планують продати 45% і менше 20% акцій, і в держвласності залишаться 55% і більше 80%», — розповідає Корнілюк.

Facenews

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top