Головні новини

Бойовий клоун Путіна: сага про пулеметчике

Про це сепарасте ходять легенди, бо свій «шлях самурая» він закінчив як справжній бойовий клоун Путіна.

Для того, щоб зрозуміти, хто зашышаль Донбас від солдатів НАТО і бойових птеродактилів, почну трохи здалеку.

Жив-був гультяй. З горем навпіл він отримав диплом токаря, відслужив в армії України, одружився. Потім діти, завод, горілка, бив дружину і дитину по п’яні.

Настав 2014 рік і прийшло російське бидло на Донбас. Чувак в числі перших верещал про Хунту, біндер і мовний патруль. І пішло токар ваивать. Точніше поїхало. У Слов’янськ.

У Слов’янську чувак наробив ваааще модних фоток, гроші віджимав у підозрілих цивільних мародерил. Але… Після першого серйозного бою токар рвонув на Донецьк, дезертирував тобто. Поїхав сепараст на віджатому у біндери авто.

У Донецьку токар став кулеметником. Правда, його спеціальність були не американці, а кури, індики і гуси [деяким птахам і домашнім тваринам він навіть нацистські клички давав, виховував у собі лють до ворогів так би мовити]. Також чувак мародерил від душі, асвабаждал так сказати. За Украм було ссикотно стріляти токарю, бо Укри здачі давали так,що мало не здасться.

Настрелявшись у гусей і побачивши, що путін не воскрешає, а також отримавши поранення а-ля гришин, вирішив токар зав’язати з військової «кар’єрою».

Сепараст звільняється, отримує мудаль «за абарону Слов’янська» і йде на громадянку. Життя вдалося у токаря: машину віджав, мядаль отримав, фотки зі зброєю є вконтакте, дружина повернулася, квартиру у сусіда Кропу віджав. Американська мрія — це фуфло, бо токар за півроку ну вааааще піднявся.

Але гроші з мародерки швидко закінчилися — почимчикував токар таксувати на віджатою машині, хочеться була на завод йти знову. Перших пару місяців все гуд, грошик зароблялася, але… Але потім прилетіла обратка за мародерку, віджату квартиру і машину. Точніше бумеранг: в один прекрасний день його висадили під дулами автоматів з віджатою машини асвабадитили, які поспішали в Горлівку, і поїхали. Крики про Слов’янськ не допомогли, токар лише в морду за крики про те, шо він вихопив свій прикладом автомата.

Диво обиделося і пішло заяву накатало поліцаям, мовляв какжытак, міня абидили. Поліцаї заяву прийняли і сказали шо знайдуть авто абизатильна. І не збрехали — через три доби згорілу машину знайшли під Горлівкою.

Токар з горя тиждень бухав, бо шкода було йому віджате авто, він звик до нього. Але потім довелося думати йому, де шукати гроші і роботу. І повезло чуваку — влаштували його по знайомству охоронцем у в’язниці [вертухаем].

Начебто все гуд, знову життя налагодилося — 9000 фублев+ пайок. Але, коли не щастить, то не щастить — прилетів ще один бумеранг від долі токарю: виявилося, що серед ув’язнених, яких він повинен охороняти, є ті, хто з ним у Слов’янську воювали, росіяни. Коротше, токарю поставили умову: або ти перетворюєшся на золоту рибку для ув’язнених росіян, або про дезертирство і віджатому авто дізнаються і зона, і мыгыбы дыныры.

Виходу у сепараста по суті не було — став він шісткою укладених росіян [прям як на війні в Україні] і став виконувати будь-які побажання в міру своїх можливостей.

Але на цьому чорна смуга колаборанта не закінчилася, бумеранг вирішив, що урок не засвоєний і прилетів до сепарасту знову. Начальство в’язниці донесли про те, що вертухай на побігеньках у в’язнів. І це не сподобалося старшим офіцерам. Дуууже не сподобалося.

Керівництво попросило чергових офіцерів розібратися в ситуації і доповісти. Наказ був зрозумілий: вертухая запросили в закрите приміщення в’язниці пояснити причини своєї поведінки. Також запросили двох росіян, які воювали в Слов’янську.

Почувши версії і токаря, і ув’язнених, токаря попросили залишитися. На додатковому розмові, на токарів відпрацювали удари майже всі воены спецназу дыныры з упокорення зони. Карали чувака за дезертирство і за то шо прогнувся перед ув’язненими. Карали години 2, а потім зателефонували в швидку.

В кареті швидкої допомоги сказали лікарям, шо охоронець впав зі сходів, бо був трохи п’яний. На ранок начальство в’язниці дізналося про нещасний випадок і попросив передати не обережного охоронцеві, щоб мовчав, бо здамо тебе як дезертира дыныры.

Токар зрозумів, що скандалити без толку і відлежав у лікарні. І після виписки почимчикував токар попросив його передати в Макеевкскую колонію за сімейними обставинами.

Ну а бумеранг не збирався зупинятися і продовжив свою роботу. У Макіївці укладеним хтось шепнув, що новий охоронець фанат борі моїсеєва, любить фарбуватися і все таке. Це ну дуууже не сподобалося укладеним, бо мало того, що вони не надто толерантні до людей з нетрадиційною орієнтацією, так ще й токар постійно знаходився на подвір’ї, в безпосередній близькості від вуркаганів.

Ну, ви зрозуміли — бумеранг продовжив лупцювати горе-сепараста: ув’язнені тупо не давали життя нового вартового — то помиями обіллють його, то лайном обгадять. Скільки не намагався знайти спільну мову вертухай з підопічними, ніхера не виходило. Навіть до авторитету напросився на поговорити, але був посланий зі словами, мовляв ти як вертухай гівно, як людина теж гівно і потонеш в гівні.

Бумеранг продовжував свою справу, охоронця постійно принижували і виставляли ідіотом перед ув’язненими і товаришами по службі. Але одного разу вертухай зник, прям під час несення чергування.

В’язницю підняли на вуха, почали шукати пропажу. І таки знайшли. У вуличному туалеті, який з дерева. Як виявилося, хтось підпиляв дошки в туалеті, охоронець впав і захлинувся в лайні.

Начальство винних не знайшла, лише виписали догану завгоспу колонії за те, шо за туалетом не догледів. Дружині горе-охоронця видали 2 зряплаты на похорон, справу закрили як нещасний випадок. Так і просрав своє життя коллаборант.

Мораль. Напевно в рай потрапив.

Фашик Донецький
«>

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top